Площа Народна в Ужгороді: конфлікт ідей, емоцій чи принципів

Це об’єкт увійде в історію новітнього Закарпаття як один з найшвидше завершених (можливо і завчасно), що на тлі довгобудів через нестачу чи затримку фінансування виглядає дуже оптимістично. Щоправда, така оперативність зумовлена швидше не відповідальністю замовників чи забудовників, а громадським резонансом, який не вщухає вже третій рік. Йдеться про площу Народну – центральну площу перед Закарпатською облдержадміністрацією, яка до кінця листопада цього року має кардинально змінити «своє обличчя».

Посягання на архітектурний комплекс, куди входить площа Народна триває періодично і сягає ще 90-их років минулого століття. У 1999 році не без емоцій та гучних дискусій встановлювали пам’ятник Шевченку. Згодом на територію, де встановили таки Кобзаря, кілька разів претендував Нацбанк, і пам’ятник навіть хотіли перенести. Але резонанс, обурення мистецьких кіл та громадськості завадили міській владі продати землю Нацбанку і комерційні спроби поки що припинилися. Сама Народна за часи незалежності один раз таки змінила вигляд: у тому ж 1999-му всі зелені насадження (вічнозелені кущі, троянди) було вирізано. Натомість по центру квітами виклали велетенський тризуб.

Новий керівник області – у 2010 ним став Олександр Ледида вирішив крім кадрових змін зайнятися і змінами просторовими. У червні голова Закарпатської ОДА на прес-конференції щодо планів на площу Народну заявив: «... рішення щодо забудови площі Народної в теперішніх умовах мають насамперед приймати депутати міської ради. Далі – повинні відбутися громадські слухання. І вже після цього – обласна зможе прийняти те чи інше рішення. Жодних кулуарних рішень по забудові площі Народної не буде».

Наступного місяця (3 липня) того ж року розпорядженням Ледиди було оголошено відкритий архітектурний конкурс на кращий ескізний проект благоустрою та забудови площі Народної в Ужгороді. Відтоді тема «оновлення» площі Народної не зникала ні зі шпальт ЗМІ, ні з обговорень у мистецьких колах. Щоправда, жодних громадських слухань не відбулося, а з самим конкурсом теж чіткості не було: серед представлених проектів на перший тур переможця не визначили. Після оголошеного другого туру, де переможця теж не визначили, керівництво області все ж зупинилося на проекті, який представив архітектор Володимир Павлей. Проект здобув чимало противників, головними закидами яких були: руйнування архітектурно-історичної спадщини, комплексу, який створили ще у 30-их роках минулого століття чехословацькі архітектори (зокрема Франтішек Крупка) і який є унікальним для Ужгорода та Закарпаття. Йдеться насамперед про прямокутний партер перед будівлею ОДА, який донедавна був суцільною зеленою зоною. Згідно з новим проектом цілісність партеру порушується, зелена зона суттєво зменшується і розбивається на фрагменти з вимощеними доріжками. Проектом передбачено встановлення фонтану, лавиць, додаткового освітлення. Обласна архітектурно-художня рада проект двічі відхиляла проект, втретє проект реконструкції таки затвердили. Проте, за словами окремих членів ради, тільки через те, що на третє засідання у раду ввели представників установ, які мають мало спільного з архітектурою та мистецтвом (наприклад СЕС, пожежників і т.д.).

«Після цього я вийшов з ради, – розповідає Борис Кузьма, голова Закарпатського відділення спілки художників України, художник архітектор, – Зараз, кажуть, новий час, можна дозоляти собі всяке… Спроба перша, коли пішли неправильним шляхом щодо площі, була тоді, коли зрізали кущі на площі. Їх треба було впорядкувати, а деякі просто пересадити, сформувати. Тепер зіпсували площу, яка стане пам’ятником кітчу всього, що можна «гарного» зібрати. Втратиться стильність, відповідальність тій архітектурі, заради якої вона була зроблена. А давайте подивимося на ту площу через 10 років, як ті матеріали будуть себе вести? Кілька років тому в Ужгороді «оновили» проспект, а зараз на що подібна та бруківка і як це все виглядає?» За словами Бориса Кузьми, оновлювати площу потрібно, але тоді, коли все у місті буде впорядковано.

Не було одностайності і на засіданнях міської архітектурно-художньої ради. Проект рекомендували доопрацювати. З міської ради теж вийшло кілька людей, більше ради не збиралися, головного архітектора звільнили і місто до тепер без нього.

Володимир Павлей, автор проекту, запевняє, що «Абсолютно лукавим і не відповідним дійсності є твердження, що багато колег не підтримують рішення проекту, чи проект розроблено не фахівцями, або фахівцями з сумнівною репутацією. Правильним є твердження, що проект підтриманий більшістю і фахівців – за виключенням фахівців, котрі мають відношення до попереднього рішення та пов’язаних з ними політичними чи бізнесовими стосунками та спільними інтересами».

«Маючи час, натхнення та можливості я вирішив зайнятись цією надзвичайно цікавою темою, до якої мав давній інтерес – ще з часів встановлення пам’ятника Тарасу Шевченкові – і залучив до роботи над цією темою друзів архітекторів – моїх молодших колег, котрі також мають архітектурну освіту: сина Максима, невістку Софійку та їх друзів-колег, котрі виявили бажання та мали можливість прийняти участь у розробці. У нас було кілька цікавих ідей, з котрих ми вибрали ті, які найбільш підходять вимогам умов конкурсу. Всі ми разом і розробили наші пропозиції на конкурс. Обов’язки розподілили відповідно талантам та досвіду, попрацювали серйозно і подали проект у визначений час в конкурсну комісію. – каже Володимир Павлей. – До роботи над робочим проектом та робочою документацією були залучені ще колеги з відомих у нашому краї проектних організацій, а саме «Закарпатагропроект» та «Закарпатпроектреконструкція».

 

Паралельно тому, як у владних кабінетах визрівав план перебудови «Народної», виник громадський рух «за збереження площі Народної», оголошувалися «народні конкурси» з її облаштування, зокрема презентація таких проектів відбулася цього року у травні. Алла Хаятова, громадська діячка, журналістка, серед ініціаторів такого руху: «Зачепило те, що плани, наміри щодо реконструкції площі були кулуарними та непублічними. Власне, з цієї причини я й робила усе для того, щоб надати публічності, бо люди мають право знати і впливати на це. Через певний час для мене особисто питання Народної перейшло з площини архітектури, обличчя міста, питань естетики в тему, яка більше стосується діалогу влади і громади, і способу влади приймати рішення. І це закріпило події, що сталися потім, все, що відбувалося навколо містобудівних рад. Влада не чує думки альтернативної своїй, це неправильно. Досі вважаю, що рішення і продовження втілення проекту, шкодить не тільки Ужгороду, його обличчю, громаді, а й самій владі. Питання відкрите, але зараз відомо, що як при оформленні документів, так і при роботах відбуваються численні порушення і водночас «зворушує»: як в області, де можуть латати ями місяцями, на одній маленькій, досконалій площі техніка може працювати ледь не цілодобово, лиш через те, що політичне рішення».

Ціна питання

Ще один з факторів, який збурив громадськість – вартість реконструкції – 3 млн грн. За даними «Вісника державних закупівель» будинкоуправління Закарпатської облдержадміністрації 29 серпня за результатами тендеру уклало угоду з ФГ «Перепілка» на благоустрій та реконструкцію партеру площі Народної в місті Ужгороді. Вартість угоди склала 3,07 млн грн. За даними «ВДЗ», за останні п’ять років фірма «Перепілка» жодного іншого тендеру не вигравала.

«Мільйони закатають в асфальт, замість того, щоб кошти витратити ефективніше на приведення до ладу міста. А ще скільки спишуть потім на щорічні ремонти», – апелюють до влади активісти. Автор проекту – іншої думки. «Твердження про завищеність вартості робочого проекту благоустрою є хибне і не відповідає дійсності. Пропозиції в наших рішеннях благоустрою є скромними і заниженими по відношенню до подібного благоустрою в містах Європи, світу та навіть України. Хто займається проблемами благоустрою може це підтвердити. Ще більш сучасними і повноцінними були би рішення по благоустрою, якби була реальна можливість виділити на цю справу вдвічі більше коштів. Та розуміючи реалії сьогодення мусимо задовільнитись мінімальними об’ємами засобів благоустрою – мінімально необхідними для забезпечення функціональності визначеної громадсько-політичним призначенням площі. Від дечого прийшлося і відмовитись. Це, наприклад, від додаткового освітлення, вмощеного в саме покриття площі», – запевняє Володимир Павлей.

Архітектор відкидає і закиди щодо зменшення зеленої зони площі. «Закиди – недоречні, оскільки площа знаходиться в достатньо озелененому кварталі міста і набережної, а співвідношення площі озеленення до площі мощення в нашому рішенні витримано в пропорціях аналогічних рішень громадських майданів та площ громадсько-політичного призначення, – каже Павлей. – Не відповідають дійсності і твердження, що проект зруйнує архітектурний задум словацького кварталу. Саме навпаки – наш проект повертає втрачені цінності озеленення, котрі були органічною складовою чеського кварталу та задуму Крупки та колег з інших епох, котрі займались благоустроєм площі. За виключенням останнього рішення 1999 року, котре змінило осьову композицію взірцевої за благоустроєм площі та зруйнувало задум авторів історичного ансамблю на догоду надуманому суб’єктивістському асиметричному фоновому і абсолютно не функціональному рішенню площі».

Абсолютно протилежної думки ужгородський дизайнер Олег Олашин. «Основна причина, чому я проти реконструкції, – це нищення газонного партеру Народної площі, який спроектовано чехословацькими архітекторами в 30-их роках XX століття. Зелений прямокутник партеру вдало підкреслював та доповнював імпозантну архітектуру домінанти площі – колишньої будівлі земського уряду, побудованої в стилі неокласицизму. Як відомо, Народна площа є частиною цілісного архітектурно-містобудівельного ансамблю, що має статус пам’ятки містобудування місцевого значення. Цей чехословацький квартал є чи не єдиним острівцем стилістично чистої, без вкраплень та нашарувань, історичної забудови Ужгорода. Сегментація зеленого партеру, закатування його в бетон та бруківку, встановлення кітчевих фонтанів – це дуже грубе та зухвале втручання в історичне середовище чехословацького кварталу, яке взагалі не вписується в концепцію неокласицизму чи функціоналізму.

Додатковий фактор – питання доцільності багатомільйонної реконструкції цілком пристойної площі Народної на фоні жалюгідного стану інших площ та тотального занепаду міста. В Ужгороді є безліч інших об’єктів, які потребують негайної реставрації та благоустрою. Цінність міста – в його історичному середовищі, що зберігає культурну пам’ять. Цього не хочуть розуміти функціонери, які продовжують твердити, що місто має весь час розвиватися. Ужгород щороку втрачає кілька історичних будинків – втрачається автентичність міста, його обличчя. Ця гірка доля, на жаль, спіткала і площу Народну – ми втрачаємо ще одну візитівку Ужгорода».

Олег Олашин звернувся також до фахівців з Технічного університету в Братиславі, які спеціалізуються на охороні культурної спадщини. Серед них є навіть ті, хто захищав кандидатські дисертації на тему чехословацької архітектури Ужгорода. «Скажу одразу, що експерти не в захваті від ситуації з Народною площею і без вагань погодилися допомогти. Зараз словацькі фахівці готують офіційний лист-звернення та експертну оцінку реконструкції. Паралельно готуємо аналогічний запит в Технічний університет в Кошіце. Також чекаємо відповіді від кількох інституцій з Праги, в тому числі й Академії Наук», – додав фахівець.

Битва за Народну

27 вересня цього року робітники розпочали видиму діяльність (розмітку території) на Народній, чим відразу привернули увагу місцевих активістів та просто перехожих. Упродовж кількох годин на площу збіглося десяток тих, хто відслідковував перипетії з площею з самого початку намагалася довідатися від керівництва області про роботи, які почали на зеленому газоні перед Закарпатською ОДА, але відповіді так і не отримали. Тому вирішили самотужки витягнути кілки із землі, щоб завадити продовженню робіт на площі.

Активне протистояння між забудовниками та активістами розпочалося у неділю, 29 вересня, поки ужгородці перебували на відпочинку та у церкві, на площу звезли техніку: екскаватор та вантажівки. Коли про роботи дізналися громадські активісти, вони зразу прибули на площу і стали перед екскаватором. Рух припинили на тиждень, а потім знову почали перекопувати. Тоді й відбулися головні події, які правоохоронці трактували як дрібне хуліганство та супротив. На активістів завели справи. Частина судових засідань вже відбулося, як покарання – штрафи у розмірі до 140 грн. На черзі – колективна «справ 5-ьох», на яких до суду подала позов облдержадміністрація з вимогою заборонити перебувати їм на території будівельного майданчика.

«Все перейшло у площину судів, а тут ми не настільки досвідчені та підковані, – коментує ситуацію Наталія Волошина, громадська активістка. – Фактично вони зробили все, щоб загнати все у ту площину, де громадськості не вистачає досвіду. Справа програна, бо ужгородцям було важко встати і прийти на площу, і показати, що нас не 50 осіб, а набагато більше. Після того, як хлопців пов’язали і почали нам «шити» злісну непокору працівникам міліції, нікому нічого не захотілося. Тактика адміністрації була проста: незаконно спустити міліціонерів на людей, цим самим дезактивувати активістів. І тепер вони мають ходити на суди і доводити, що невинні. Протоколи переписуються, відео не приймаються як доказ. Затягують справи. Я не вірила, що будівництво розпочнеться, зважаючи на виступи громади, членів архітектурно-художньої ради. Було прийняте рішення, що ніби Народну не будуть рухати, і всі заспокоїлися».

Наразі суперечки навколо площі Народної в Ужгороді перейшли у правову та інформаційну площини – тривають судові засідання стосовно активістів, які не погоджуються з реконструкцією площі, продовжуються інформаційні баталії в інтернет-ЗМІ, соцмережах, подані запити у Комітети ВРУ, Міністерство культури. Чергове звернення написала інтелігенція. А з площі тим часом вивезли кам’яні бордюри і замінили на простенькі бетонні.

Ірина Бреза, для ІА ZIK

12 листопада 2013р.

Теги: Народна, Ледида

Коментарі

Ужгоодець 2013-11-15 / 11:23:32
Хто такий дизайнер?

пл.Народна 2013-11-12 / 13:03:32
Олашин це повний антипод бездарності Павлея

дизайнер 2013-11-12 / 12:51:22
хто такий Олашин?

НОВИНИ: Соціо

12:58
На Закарпатті серед особистих речей українця, що перетинав кордон, знайшли 176 мобільних телефонів
09:16
Учні ужгородської школи готують ролик до дня народження Тараса Шевченка
00:11
/ 5
Митника з Ужгорода, який викрив авто з майже 400 кг героїну, нагородили президентським годинником
00:06
Жодна закарпатська школа не потрапила до рейтингу ТОП-100 в Україні
18:25
/ 15
85 прокурорів із Закарпаття атестуватимуться в рамках реформування відомства
17:18
/ 23
У справі про скасування "екологічного висновку" щодо ВЕС на закарпатській Боржаві з'ясовують нові скандальні факти
16:43
Чотири молодіжні хаби – простори для створення та продукування ідей – відкривають на Закарпатті
16:22
Влада Мукачева звернулася до керівництва Закарпаття щодо перспективного плану формування територій області
16:18
Через катастрофічний стан доріг на Рахівщині люди заблокували дорогу у центрі Лазещини
14:08
/ 4
Під час перевірки у Берегівському лісгоспі виявили численні порушення
13:42
На Закарпатті пройшла Регіональна платформа з обговорення конституційних змін щодо місцевого самоврядування
13:36
В Ужгороді відбулися громадські слухання з обговорення містобудівної документації
12:38
/ 5
В Ужгороді звітувалися керівники 11 комунальних підприємств
12:26
/ 2
У лісах Ужгородщини порахували диких парнокопитних та хутрових
12:10
На Міжгірщині гірські рятувальники вчилися шукати людей у лавинах
11:54
На Тячівщині п'яний водій Audi, не впоравшись із керуванням, врізався в електроопору
11:33
/ 1
В Ужгороді із підприємцями обговорили застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі
11:15
/ 2
Мер Ужгорода Андріїв публічно звітуватиметься перед містянами
10:33
/ 1
В УжНУ презентували книги про закарпатців-жертв політичних репресій
09:45
/ 1
В Ужгороді рекомендували зняти з обслуговування понад 50 морально та технічно застарілих автобусів
09:21
На Закарпатті водій мікроавтобуса спробував перетнути кордон, запхавши у перегородки вікон 320 пачок сигарет
09:17
Усі держлісгоспи Закарпаття за результатами діяльності 2019 року є прибутковими
02:17
ВІДЕОФАКТ. "Закарпатські" леви і тигри чудово почуваються у снігах Міжгірщини
01:28
Тячівська ОТГ посідає третє місце у рейтингу громад
18:18
/ 3
Маршрут поїзда Миколаїв-Івано-Франківськ буде продовжено до Рахова
» Всі новини