Американський полісмен всиновлює п'ятьох закарпатських дітей (ФОТО)

Справа в тому, що влітку 2012 року, у вищезгадану  родину, завдяки Американському агентству «Нові горизонти», на п’ятитижневий відпочинок, під час літніх канікул, потрапив 16-річний Аттіла, хлопчик з України, а точніше із Закарпатської області. Юнак має статус сироти і є вихованцем Перечинської загальноосвітньої школи-інтерната І-ІІ ступеню. За час літнього відпочинку Джозеф Майкл та його дружина Ронда сильно полюбили та прив’язалися до Аттіли і почуття були взаємними.

У ході розміреного, повсякденного американського життя та спілкування з Атіллою, Майкл та Ронда дізналися, як нелегко живеться йому та його рідним 2-ом братам і 2-ом сестрам без опіки рідних, хоча працівники інтернату постійно приділяли сиротам відповідну увагу. Підліток Аттіла також розповів, що молодший з братів на ім’я Петро, на жаль, з дитинства має фізичні вади. В той момент у Майкла виникла практично нереально складна і принаймні дуже людяна ідея усиновити цілу родину Аттіли, а саме всіх п’ятьох дітей без виключення.

Необхідно зазначити, що у наших іноземних героїв є і троє власних дітей, а саме 17-річний Остін, 10-річний Ейдан та 8-річний Алайн.  У свою чергу, враховуючи унікальність події, те, що Майкл є поліцейським, тобто нашим колегою у своїй країні, Сполучених Штатах Америки, і багато других факторів, ми не могли залишити цю історію без уваги і, відповідно, не зустрітися із людиною, яка прийняла таке вольове і,  погодьтеся, доволі не просте рішення.

Шановний Майкл та Ронда,  як саме Вам далося прийняття такого важливого  та неймовірно відповідального рішення — усиновити практично цілу родину дітей сиріт із іншої держави?

-  Як вже я і розказував, що все розпочалося у 2012 році, коли хлопчик-підліток Аттіла  потрапив до нас у родину по програмі Американського агентства «Нові горизонти». У свою чергу, і я особисто, і моя родина, дружина Ронда та троє моїх дітей  дуже полюбили нашого гостя і відповідно прив’язалися до нього. Під час наших бесід ми багато дізналися про долю Аттіли, його нелегке життя, сестер і братів. Після його від’їзду додому, наступив час роздумів та неймовірне бажання допомогти вказаним дітям. Коли я перший раз поділився своїми думками із дружиною вона навіть заявила що ми з’їхали із глузду. Але в подальшому, ми разом прийняли тверде і остаточне рішення – дітей будемо всиновляти. Звичайно, ми спочатку поговорили з Аттілою, а для нас він вже Отто, дізналися думку підлітка. До нашого щастя Отто не був проти і погодився разом із братами та сестрами увійти в нашу, а на теперішній час вже і його родину. Ми впевнені, що необхідно всиновлювати всій братів і сестер, так як не вправі роз’єднати родину між собою.

Скажіть будь ласка, з якими труднощами із законодавчої сторони  Ви зіткнулися під час процесу всиновлення дітей на території України?

-  Я багато спілкувався із людьми які вже пройшли такий шлях і були у ідентичних умовах. Останні казали, що це дуже складний процес і жалілися на деякі упущення у законодавстві наших держав. Єдине із складностей можна відмітити це, безперечно, довгий час, який займає всиновлення дітей. Але ми також розуміємо, що в такій справі враховується законодавство як нашої держави, тобто Сполучених Штатів Америки, так, відповідно і України. Я з точністю можу сказати, що дрібні складності, які виникли під час проходження процедури, згладили людське ставлення громадян, неймовірна привітність, відкритість та чистота спілкування.

Як Ви бачите майбутнє дітей, і що Ви плануєте в перспективі, тобто навчання і т.д.?  

-    Хочу сказати, що в нашому місті Мослі велика роль приділяється розвитку дітей. І я вже мав бесіду із викладачами одного з навчальних закладів освіти, де вчаться діти, у яких англійська мова є другою мовою. Безперечно ми плануємо дати дітям відповідну освіту, а також, головне, наше піклування і зробити все, що від нас буде залежати.

Скажіть, будь ласка, у Сполучених Штатах Америки має місце державна цільова програма, яка передбачає фінансову допомогу багатодітним родинам, які всиновили дітей або щось подібне?

- Якщо американська родина всиновлює дітей чи дитину з США і їх прибуток менший за необхідний для утримання дитини, то держава надає допомогу до встановленого (розрахованого) на виховання мінімуму. А коли йдеться про міжнародне всиновлення, то держава надає дозвіл тільки тим родинам, прибуток яких дозволяє утримувати ту чи іншу кількість дітей і у свою чергу, ніяких соціальних виплат не здійснюється. Але в нашому випадку, в місті Мослі, громада, яка постійно ходить до церкви, підтримує нас, турбуються і також беруть участь у вихованні підростаючого покоління. Також при необхідності можлива фінансова підтримка і т.д.

На якій стадій зараз перебуває процес всиновлення дітей?

-   Вже, можна сказати, на горизонті ми бачимо кінцевий результат всієї процедури всиновлення. Хочу сказати, що ми також через відповідні служби змінюємо ім’я дітей: наприклад Аттіла буде Крістіан Отто, Олександр – Шон Александер, Сердіна – Ешлі Сердіна, Світлана – Саманта Свєтлана, ну а Петро – Грейсен Пітер.

Таким чином, п’ятеро рідних братів і сестер із невеличкого Закарпаття, які по тій чи іншій причині залишилися сиротами, у найближчий час знайдуть нову, люблячу родину правоохоронців із Сполучених Штатів Америки, а саме Джозефа Майкла та Ронду Фей і після виконання повноліття стануть повноцінними громадянами США.
Ми, у свою чергу, бажаємо Майклу та Ронді реалізації усіх планів які поставили перед собою ці неймовірно добрі люди.

Наостанок я сказав Майклу, що ці діти безперечно заслужили на краще життя і їм дуже пощастило зустріти їх у своєму житті, на що останній відповів, що це пощастило йому та Ронді, так як відтепер у нього буде така велика і прекрасна родина.

Після почутої відповіді висновок приходить сам по собі – якщо більше би було таких чуйних людей як Майкл та Ронда, то в нашому світі дитячих сліз практично би не було.