Літографія «Бойки», 1837
Як повідомила прес-служба Львівської облдержадміністрації, подружжя прибуде на цю зустріч опівдні. Після виступу глави держави, розпочнеться масштабне театралізоване дійство "Бойківське весілля". А пізніше високі гості оглянуть виставку народних майстрів "Барви Бойківського краю".
У рамках фестин відбудеться також святкування 800-річчя Лаврівського монастиря у сусідньому Старосамбірському районі, де за переказами у срібному саркофазі поховано сина короля Данила Галицького - Лева і де знайшли свій спочинок українські, сербські і єрусалимські єпископи та митрополити, литовські та румунські князі, молдавські господарі. В монастирі буде представлено експозицію української духовної літератури, підготовлену Асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини. Плануються зустрічі з авторами книг.
Довідка
Бойки - етнографічна група українців, що живуть на північних і південних схилах Карпат, зокрема й на Закарпатті.
Походження назви "бойки" залишається нез'ясованим ще й досі. Найбільш науково обґрунтованими є дві гіпотези. Перша виводить назву від частки "бойе" (в значенні "так"), що її вживає в розмові місцеве населення. За другою вона походить від імені "Бойко". За третьою версією етнічним субстратом бойків було скотарське кельтське плем'я "бої" (носії археологічної культури кельтського гальштату), від імені яких походить назва Чехії "Богемія". Антропологічно (за краніологічними параметрами) та деякими елементами декоративно-ужиткового мистецтва і музики бойки дійсно виявляють схожість саме з кельтськими племенами Європи (валлійцями Уельсу, шотландцями Британії, бретонцями Франції).
Бойки зберегли багато старовинних звичаїв і обрядів. З давніх часів вони займалися скотарством, останнім часом — землеробством, скотарством, садівництвом. (Вікіпедія)
Ігор Бачун, УКРІНФОРМ
28 липня 2007р.
Теги: