Ще з початку нашої розмови Тіберій Дудинський вразив нас звісткою про те, що багато бджолиних сімей активно трудяться і в морозний зимовий період. Звичайно, це найбільш сильні сімї і їх матка обмежує розплід в кілька разів, однак холод для бджіл зовсім не сигнал до відпочинку. До речі, не менш вражаючим для нас фактом було і те, що якщо взимку бджолина родина складається з кількох бджіл,то влітку сімейне бджолине коло складається з 80 – 100 тис.особин (!!!). При цьому кожен член сім’ї старанно виконує свою, призначену лише йому, функцію.
«Якби організація роботи людей хоч трохи б нагадувала бджолину, то, можливо, у їх житті не виникали б труднощі, притаманні сучасному суспільству. Людина б не мала часу на думки про війни, заздрість, зло. Адже у сім’ї бджіл всі допомагають один одному. Вони старанно працюють над досягненням спільної мети, при цьому не чинять шкоди іншим. Я ось роками вчуся від них цьому», – зазначає пасічник Іван Гомоляк.
Весною вся жива природа, звичайно, продовжує свій рід. Бджоли у цей період теж активізовують цей процес.Тож найпершим обов’язком пасічника є огляд вуликів, аби мати уявлення про перезимування бджіл. По-перше, пасічник повинен оцінити, скільки корму залишилося у вуликах після зими. Вже може бути великий розплід, а тому, корму залишається менше. По-друге, глянути скільки залишилося у сім’ї перги – приготовлених ними ще з весни пилкових зерен. «Адже, якщо вже розпочався розплід, то для підгодовування личинок обов’язково має бути мед (вуглеводи), перга (білок) і вода. Останню вони собі знаходять без проблем, оскільки часто мед є не зовсім «зрілим», а тому містить достатню для бджіл кількість води», - пояснює пан Тіберій. При першому весняному огляді вуликів дбайливий пасічник повинен звернути увагу на якість головної представниці сім’ї – матки. «Звертаємо увагу на її вік: стара, звичайно, буде давати мало розплоду. Дивимося, аби не було незапліднених яєць – трутнів». Якщо бджолосім’я слабка, то треба її підсилити. У такому випадку, до основної сім'ї приєднується частина бджіл та розплоду, а її матка з 2– 3 рамками розплоду і 4 – 5 вуличками бджіл продовжує нарощування відводку.
Такі личинки у вуликах пан Тіберій побачив вже в кінці лютого - на початку березня цього року
Останнім, однак не менш важливим для пасічника процесом, є перевірка і підтримка температури у вулику. «Якщо сім’я після зимизнаходиться в ослабленому стані, то я вибираю з вулику рамки, котрі від’єднують її від іншої сім’ї, аби врегулювати відповідну температуру. Адже для великого, а, головне, у майбутньому, сильного розплоду потрібно утримувати у вулику 34 – 35 ° С . Тоді лише спостерігається нормальний розвиток медоносної бджоли», – зазначає Тіберій Тіберійович.
Це перші, погодьмося, клопіткі роботи пасічника. До речі, весь процес огляду сім’ї має тривати не більше 2-5 хв. Пан Тіберій зазначає, що цьогоріч оглядини свого бджолиного господарства ( а воно, за словами самого господаря, не маленьке) ще не робив, через мінливість погодніх умов і коливання температур. «У лютневе тижневе потепління я не встиг оглянути вулики, далі ж відкривати їх побоявся».
Весняний обхід своїх вуликів цього річ вже зробив Іван Гомоляк. Оглядав сімей своїх бджіл у день виставлення вуликів на пасіку, при сонячній погоді та температурі 10 – 12° С, тобто якраз в перші цьогорічні теплі дні.
Часто трапляється так, що під час весняного огляду бджолосімей виявляються хвороби або вулики забруднені, тоді дезінфекцію проводити обов’язково. «Перед цим вулики, заставні дошки треба старанно очистити від бруду, плям і обробити одним з розчинів кальцинованої соди, їдкого натру або каустифікованої содопоташної суміші. Після очищення їх обпалюють полум’ям паяльної лампи. Я цього року дезінфекцію не проводив, не було потреби», – каже пан Іван.
Що ж використовують пасічники для підкорму бджіл? Іван Гомоляк каже, що найчастіше підгодовує бджіл пастою-пилком, цукровим сиропом та, звичайно, медом. «Сама підгодівля здійснюється так: теплий корм наливаємо у порожні стільники. Потрібно заповнити обидва боки стільника»,– розповідає Іван Дмитрович.
Сьогодні, за словами обидвох пасічників, у вуликах буяє життя. Саме в цей цьогорічний теплий період (кінець лютого – початок березня) трудівниці зробили перший обліт. Активно працюють бджоли в радіусі 3-5 км. «Облітають цю територію комахи по черзі: якась частина сім’ї відлітає, якась залишається. Потім – навпаки. Тому для обльоту сім’ї потрібно 2 – 3 дні»,– розповідає пан Тіберій. Після нього у вулику починає буяти життя: «нарощується» сімя і в неї пробуджується інстинкт до роїння: форми ділення родини. До речі, зі свого багатого досвіду ( а перші бджолині сімї пан Тіберій мав вже в 17), пасічник може регулювати цей процес, адже він не так важливо кількість сімей, проте, аби були міцні. У наших температурних умовах зазвичай роїння бджіл відбувалося наприкінці квітня – початку травня. Тож цей процес в трудівниць ще попереду.
Пасічники поділилися власними цікавими спостереженнями за поведінкою бджіл, адже з нею зв’язано немало народних повір’їв. За словами Івана Дмитровича, бджоли цьогоріч напророкували пізню і затяжну весну: "Це несприятлива пора для бджіл. Дощова і холодна погода, яку ми маємо зараз, може призвести до хвороб (наприклад, нозометозу), а також ослаблення бджолиних сімей. Тому треба дуже уважно спостерігати за поведінкою та станом бджіл".
На Благовіщення, цього року 7 квітня, в залежності від погоди, пасічники виносять вулики з бджільника і замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Господь послав гарне квітуче літо й багато меду. Якщо ж сніг іще не зійшов і надворі ще холодно, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби ті потихеньку прокидалися й готувалися до роботи. Іноді перед вуликами розстеляли червоні тканини, «аби бджоли злилися на напасників». Інколи розмішували з медом проскуру, «щоб бджоли були зубастими».
Та не дивлячись на постійний труд бджіл, початок медоносного процесу залежить вже не від них. От коли забуяє цвіт довкола, тоді й мед готуватиметься…
"За організацією роботи цих комах спостерігаю годинами. І онук полюбляє", – каже Іван Гомоляк