Форум благословили священики Мукачівської греко-католицької єпархії та Закарпатської єпархії УПЦ Київського патріархату. Було розглянуто питання: «Про загрозу українській мові, як основі буття нашого народу, а також – українській державності, демократії, небезпеку деукраїнізації України та встановлення у ній диктатури». З доповіддю виступив голова бласної «Просвіти» ім. Т. Шевченка, кандидат історичних наук Володимир Піпаш, а у обговоренні взяли участь: доктор філологічних наук, професор Павло Чучка, доктор філологічних наук Іван Хланта, декан Великоберезнянського району МГКЄ о. Василь Данилаш, голова Мукачівської міськрайонної «Просвіти» Василь Софілканич, голова Закарпатської облорганізації ВО «Свобода» Олег Куцин, вчителька, поетеса з Ужгорода Олена Пекар, вчителька-пенсіонерка з В. Бичкова Ірма Герлан та ін.
Подаємо витяг із доповідь В. Піпаша та ухвалу, одностайно прийнятої учасниками форуму.
У чому потреба проведення форуму громадськості на зазначену тему? На мій поглд, є дві найголовніші причини.
Перша. У останні 2,5 роки здійснюється тотальний наступ на наш народ. Влада, на чолі із президентом В. Януковичем інтенсивно реалізує політику направлену на нищення всього українського, деукраїнізацію України. Механізм антиукраїнських дій запущено по всій державі.
Останнім рубежем, за який відступати вже нікуди, адже за ним загроза самого існування нашого народу, стало введення в дію, після підписання Януковичем, антиконституційного закону Ківалова-Колісніченка «Про засади державної мовної політики». Адже чи не найголовнішою основою буття будь-якого народу є мова. Реалізація ж цього закону ставить нашу мову у врай нерівноправне становище з російською, адже відбувається в умовах, коли не подолані наслідки її нищення впродовж багатосторічного колоніального статусу України, в умовах і нині існуючого засилля російської у всіх сферах, передусім – інформаційній, культурній, бізнесі тощо.
Вже після імплементації закону, один із народних депутатів-регіоналів зареєстрував проект змін до нього, за яким другою державною мовою в Україні має стати мова колишніх колонізаторів – російська.
Гадаю, що все це є нинішнім продовженням валуєвських циркулярів, емських указів, постанов ЦК КПСС, направлених на деукраїнізацію та русифікацію України, винищення українців, перетворення їх на громадян другого ґатунку. І це, начебто, у Українській державі, за яку мріяли, яку виборювали мільйони кращих її синів і дочок. Не можна уявити собі ще однієї такої держави, де б влада так би люто ненавиділа власний народ – титульну націю. Тож нинішній режим Януковича-Азарова-Табачника абсолютно справедлио називають окупаційним. Адже, як вважають експерти. якщо цей закон не буде скасовано, хвиля русифікації і регіональної фрагментації України ставатиме з часом усе потужнішою і загрожуватиме не лише українській мові, але й незалежності та цілісності країни.
Якщо ми хочемо, щоб наш народ мав майбутнє, ми змушені відстояти свої права, права на те, щоб наші нащадки могли без принижень говорити рідною мовою. Ми зобов’язані не допустити відновлення політики із знищення нашого народу. Бо ніхто окрім нас українців, українських громадян це не зробить.
Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка ініціювало і провело 25 вересня у столиці Всеукраїнський форум “На захист української мови і державності”. Він відбувся у Будинку письменників НСПУ. Участь узяли відомі політичні й громадські діячі, просвітяни зі столиці й регіонів. Зібралася наша національна еліта. Форум благословив і виступив із промовою Святійший Патріарх Київський і Всієї Руси—України ФІЛАРЕТ.
На форумі також виступили Іван Драч, Дмитро Павличко, Степан Хмара, академік Микола Жулинський, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор юридичних наук Володимир Василенко, академік Олександр Пономарів, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний, народний депутат України Іван Заєь, голова Спілки офіцерів України В’ячеслав Білоус, голова комісії Київради з питань культури і туризму. А нещодавно обраний і народним депутатом України – Олександр Бригінець, представники молодіжних організацій, що виступають в оборону державної української мови. Подібні форуми почали проводитися у обласних центрах, районах. На Всеукраїнському форумі було прийнято ухвалу, витяг із котрої я зачитаю:
«…8 серпня 2012 року, коли Президент України В. Янукович підписав сумнозвісний юридично нікчемний мовний законопроект, захист української мови став останнім рубежем оборони нашої історії, нашої традиції, нашої державності, а відтак — нашого майбуття. Цей антиконституційний акт є замахом не лише на українську мову, а й на мови національних меншин України, загрожує єдності Української держави та самому її існуванню.
Теперішні україноненависники у Верховній Раді та на Банковій, замість дбати про добробут суспільства, грабують Україну і виконують політичне замовлення панівного в Росії путінського режиму. Розроблена в Кремлі багатоходова спецоперація передбачає провокування в Україні розбрату на мовному ґрунті, організацію конституційного референдуму для так званої федералізації, розшматування країни та перетворення її на денаціоналізовану губернію Росії. За всі роки незалежності Україна ще не стояла так близько перед втратою суверенітету і державності.
Всеукраїнський форум “На захист української мови і державності” — ініціатива громадських організацій, творчих спілок та академічних наукових установ України. Ця ініціатива спричинена антиконституційними діями Президента України і парламентської більшості, спрямованими на зміну конституційного ладу, обмеження прав людини, підрив демократії та руйнацію незалежної державності України.
З огляду на перманентний характер загроз, створюваних діями антиукраїнських сил, Форум конституює себе як постійно діючий майданчик для об’єднання зусиль усіх небайдужих до долі України національно-демократичних сил. Сьогоднішнє зібрання — перший етап його роботи.
Всеукраїнський форум:
1. Засуджує Президента України В. Януковича за підписання антиконституційного законопроекту Ківалова—Колесніченка…
2. Звертається до Генеральної прокуратури України з вимогою порушити кримінальну справу проти Голови ВР України В. Литвина та його першого заступника А. Мартинюка за статтями розділу XVII Кримінального кодексу України “Злочини у сфері службової діяльності”, оскільки їхні дії під час всіх стадій проходження у ВР України законопроекту Ківалова—Колесніченка мають ознаки злочинів, передбачених його ст.ст. 364—367.
3. Вимагає від Президента України В. Януковича негайного звільнення міністра освіти і науки Д. Табачника за його антиукраїнську діяльність.
4. Звертається до правоохоронних органів держави з вимогою заборонити діяльність на території України антидержавних, антиукраїнських партій і організацій, які своїми діями порушують Конституцію і закони України.
5. Вимагає від керівництва Верховної Ради забезпечити негайний розгляд і схвалення законопроекту народного депутата України Сергія Головатого “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні”, зареєстрованого 13 серпня 2012 року за № 11075, впродовж жовтня цього року з відповідним скасуванням антиконституційного закону “Про засади державної мовної політики” Ківалова—Колісниченка…
11. Закликає всі політичні партії та організації організувати постійно діючі Форуми на захист мови і державності в усіх областях і районах України.
12. Звертає увагу Ради Європи та ОБСЄ, що гуманітарна політика нинішньої влади ігнорує європейські демократичні цінності, нехтує рекомендаціями Венеціанської комісії та Управління Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, порушує положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов і може призвести до утворення небезпечної зони нестабільності в самому центрі континенту.
Будьмо свідомі загрози Українській державності!
Не допустімо реалізації цього сатанинського задуму антиукраїнських сил!
Не відступаймо! Не корімося! Не біймося!
Україна — наш дім! Не дамо його підпалити нікому!»
Друга причина. 28 жовтня відбулися вибори до Верховної Ради України. Як і якими методами влада намагається знехтувати волевиявленням українських громадян, зокрема на низці мажоритарних округів є широко відомим із повідомлень ЗМІ, особливо – електронних. Були і на попередніх, за часів Кучми – виборах, махінації, але такого, щоб «Беркут», інші силові структури, а не громадяни о вирішував долю «виборів», щоб відверто проводилося знищення, підміна протоколів, бюлетенів, щоб суди приймали рішення анульовувати волевиявлення десятків тисяч громадян, чим порушувати один із найбазовіших принципів демократії про загальне, рівне і пряме виборче право (ст. 71 Конституції України) – ніколи ще за всі роки незалежності України не було. Такого не можна собі уявити у жодній державі, яка вважається цивілізованого, і не лише в Європі, але і в інших країнах світу. Єдиний прецедент, що був – це вибори у Мукачеві навесні 2004 р., який засудив увесь світ. Те, що відбувається заразі перевершує мукачівські події.
Натомість Прем’єр-міністр М. Азаров називає вибори «найкращими» за всю історію країни.
Хто несе відповідальність за тим, що відбувається, коли порушуються як права всього титульного, державотворчого народу, так і кожного громадянина, волевиявленням якого влада нехтує? Відповідь є простою: згідно Конституції України, Гарантом конституційних прав громадян, як і Конституції загалом, є Президент держави. Він несе за це персональну відповідальність. Чи він виконує свою функцію, чи реагує на порушення Конституції та Законів України, чи реагує він на те, що чинять підпорядковані йому структури в держадміністраціях, МВС, СБУ тощо?
Ні! Янукович десять днів взагалі мовчав, його не було ні видно, ні чути. Тож безумовним є те, що всі ці неподобства чинилися не лише за його згодою, а й вказівкою. Тож, на мій погляд є підстави вважати, що у «не реагуванню» містяться явні ознаки невиконання ним Присяги Президента, ознаки злочину. Які дають підстави для притягнення цієї посадової особи до кримінальної відповідальності за державний злочин…
Тож ще раз наголошую: якщо ми хочемо, щоб український народ мав майбутнє, ми повинні зупинити цю політику. Лише ми можемо це зробити. Ніхто, окрім нас українців, українських громадян це не зробить.
1. Учасники форуму оцінюють внутрішню політику нинішньої влади, що контролюється Партією регіонів, а очолює Президент Янукович, як таку, що направлена супроти українського народу. Вона є вкрай українофобською, антинародною, антидемократичною, направлена на деукраїнізацію, України. Яскравим прикладом є ухвалення комуно-регіоналною більшістю Верховної Ради антиконституційного закону Ківалова-Колісниченка, підписання його Президентом В. Януковичем. Закон створює умови для витіснення української мови – мови титульної нації нашої держави на маргінес, на узбіччя суспільного життя. Приорітет, при цьому, знову буде мати мова колишніх колонізаторів – російська. Парадоксально, але на практиці це означатиме, що у незалежній Українській Державі українці знову зазнаватимуть того ж національного гніту, що і за часи колоніалізму. Така політика нинішньої влади дає всі підстави назвати її окупаційною та антиукраїнською.
Чітко проявляється курс на встановлення в Україні тоталітарної диктатури. Особливо яскраво це засвідчили нещодавні події із намагання антизаконним, силовим методом змінити результати виборів на низці мажоритарних округів. Президент В. Янукович, по суті, відмовився виконувати обов’язки Гаранта Конституції України, прав її громадян, його тривалий час не «було видно і чути».
Вважаємо, що у цій ситуації тільки активна позиція та супротив всіх громадян, єднання демократичних сил, їх спільні дії може зупинити цей курс влади на деукраїнізацію України та встановлення диктаторського, вщент антинародного, режиму.
2. Підтримуємо вимоги резолюції Всеукраїнського форуму «На захист української мови та державності», який відбувся у Києві 25 вересня 2012 р.
3. Вважаємо, що у випадку подальшої відмови (чи саботажу) п. В. Януковичем від дотримання Присяги Президента, виконання обов’язків Гаранта Конституції України та Гаранта прав її громадян, він зобов’язаний повідомити, що не у змозі займати цю посаду і подати у відставку. В іншому разі, кожен громадянин України, котрий вбачатиме, що із-за бездіяльності п. Януковича, порушуються його, гарантовані Конституцією України права, матиме всі підстави подавати на нього до суду. Демократичним силам України варто буде не лише закликати їх до цього, але і організувати загальноукраїнську громадянську кампанію.
Only in Ukraine. 2012-11-19 / 15:15:39
Zahyszt derzsavnoji movy ???
Тонар 2012-11-13 / 14:41:34
Дійсно, відповідно до Конституції України (див. нижче ст.10!!!), "вживання мов" визначається законом. Є новий закон –від 8 серпня 2012 року. Чому угорська громада не має права скористатись можливостями Закону про "регіональні мови"? Припускаю, що Ви по-своєму розтлумачуєте ст. 10 Конституції, але чи всі (у т.ч. фахові юристи!) в Україні повинні саме так думати, як це здається Вам?! Ви юрист?
Статья 10. Государственным языком в Украине является украинский язык.
Государство обеспечивает всестороннее развитие и функционирование украинского языка во всех сферах общественной жизни на всей территории Украины.
В Украине гарантируется свободное развитие, использование и защита русского, других языков национальных меньшинств Украины.
Государство способствует изучению языков международного общения.
Применение языков в Украине гарантируется Конституцией Украины и определяется законом
В. Піпаш 2012-11-13 / 09:31:57
1. Антиконституційним є тому, що порушує ст. 10 Конституції України, а як відомо жоден Закон, Указ Президента, розпорядження Кабміну тощо, відповідно до тієї ж Конституції, не можуть суперечити її статтям;
2. Чудово є зрозумілим, що, "по факту" закон "працюватиме" лише на мову однієї національної меншини - російську, а ні у якому разі на інші;
3.Домінування у всіх сферах суспільного життя, включно із державною сферою, у низці південно-східних регіонів російської мови і приниження та дискримінація української (а таке не важко передбачити), таки загрожуватиме розколом та дезінтеграцією України (до речі, подібні тенденції є у Канаді (Квебек) та Бельгії, де у різних регіонах використовуться у державних сферах різні мови)
Тонар 2012-11-12 / 20:31:53
Чи не міг би автор розтлумачити один пасаж? Ось цей:
"..мовний законопроект...Цей антиконституційний акт є замахом не лише на українську мову, а й на мови національних меншин України, загрожує єдності Української держави та самому її існуванню".