- Можливо, комусь достатньо звичайної фабричної біжутерії. Проте є багато людей, які відчувають коштовність ручної роботи. Адже кожна така прикраса – унікальна, неповторна. Вони народжуються у мене в душі і виходять через руки. У них вкладена людська праця, людські емоції, любов і радість від процесу творчості.
- Несуть в собі особливу енергетику?
- Залежно, хто у що вірить. Проте є доводи вчених, що прикраси, подаровані з любов’ю, приносять жінкам не лише задоволення від презенту, але і заряд бадьорості. Я й на собі це перевірила: якось не виспалася вночі, а коли вранці одягла улюблені сережки — весь день мала повно енергії.
- Часом, не вночі натхнення більше приходить?
- Саме так! Буває, допізна працюю над виготовленням прикрас, просто не можу відірватися.
.jpg)
- Говорячи про рукоділля, відразу на гадку спадають дерево, звичайна глина, метал. Чому ти обрала такий «екзотичний жанр»?
- Просто дуже люблю оригінальність, небуденність. Закінчила відділ художньої обробки металу Закарпатського художнього інституту. Проте для роботи з металом потрібна ціла майстерня, а вона знаходитися вдома у моїх батьків – на Іршавщині. Перебуваючи ж тут, в Ужгороді, задумалась над менш вимогливим до спеціальної обробки матеріалом. Моя мама, теж творча особистість, де-не-де користувалася моделіном. Він одразу припав мені до душі.
- Коли виготовила першу рукотворну прикрасу?
- Це було більше трьох років тому - щось на етнічну тематику. Спочатку створювала сережки, кулони для себе, згодом – для подруг. Потім це стало частинкою мене і переросло у щось більше, ніж хобі.
- З’явилися замовлення?
- Так, люди самі захотіли віддячувати за ці подарунки. Але найбільше радості мені приносить та мить, коли я показую замовницям виготовлену біжутерію і бачу, що вони просто в захопленні, щасливі. Це незрівнянне відчуття.
- А було, коли очікування клієнтів не виправдовувалися?
- Що ж, був і такий випадок. Проте ми глибше поспілкувалися із замовницею і врешті з’явилась прикраса, яка повністю відповідала її баченню. Насправді, дуже уважно намагаюся вивчити клієнта, його смак, стилі, світобачення. Саме тому майже завжди виходить створити для людей саме те, що їм найбільш близьке.
- До слова, про клієнтів: це завжди дівчата?
- Чому ж? Буває, хлопці роблять замовлення для своїх подруг. Є також і чоловіча біжутерія. Згадую, був випадок, коли закоханий парубок захотів подарувати своїй дівчині прикрасу, але виготовлену власноруч. Я супроводжувала його у цьому процесі, навчила праці з моделіном. І коли хлопець дарує тобі красиві сережки, які сам виготовив, це дуже романтично.
- А взагалі, це складний процес? Тривалий?
Ділитись
На головну
Версія для друку
Переслати
