Що цікаво, рубати цю тополю почали десь із місяць тому, спершу нишком зрізавши декілька гілок, що прикривали щойно встановлену рекламну тумби. Тоді знищити дерево не дали мешканці будинку - "різникам" довелося зібрати свої інструменти і залишити тополю в спокої. А декілька днів тому тут розпочалися роботи з благоустрою кутової території (ймовірно, нова піцерія), дерево у цьому контексті, очевидно, комусь заваджало і цього разу ініціатор його знищення підготувався всерйоз - до тополі нагнали купу люду та техніки, комунальники, що прибули на місце, показували якісь папери і обіцяли посадити на цьому місці чергову сакуру.
Раз законно - то уже, начебто, добре. Але в середовищі усіх небайдужих до того, що коїться в Ужгороді, вже не перший рік йдуть розмови про відсутність чіткої "зеленої" стратегії в місті, котре колись, завдяки саме планомірній і зваженій "політиці" міської влади чехословацького періоду вважалося одним з найзеленіших принаймні в колишній Радянській Україні. Нині в місті рубають неспіввідносно більше зеленої маси, аніж висаджують, а те, що висаджують, узгоджується частіше з якимись особистими смаками того чи іншого чиновника чи політика, аніж з логікою здорового глузду. В Ужгороді нікому нема діла до вражених мінуючою міллю каштанів, які через хворобу скидають листя ще наприкінці літа, а у вересні зацвітають повторно, тоді як цілком здорові дерева вирізаються лише тому, що їх присутність перешкоджає якомусь чиновнику чи підприємцеві.
В обласному центрі Закарпаття вочевидь назріла розмова на тему збереження, відновлення і примноження зелених насаджень. І саме про це кричали і безглуздо знищена новим власником столітня смерека на території ресторану "Карпат-Арт", і ця тополя, зрізана на вулиці Собранецькій...