Інтернет – передова оборони старого Ужгорода

Обмін фотографіями старого Унґвару, яким він був до "перебудови" центральних вулиць, матеріали, присвячені реальному стану справ сьогодні, критичні відгуки про роботу міської архітектури, моментальна реакція на негативні зміни, обговорення "гарячих" тем, пропозиції, як змінити підхід до формування образу обласного центру, та гарячі дискусії з приводу методів – тут є все..

Тема архітектури та її змін мусується в регіональних ЗМІ та на сторінках соцмереж вже досить тривалий час. Збереження культурної спадщини стало одним із пріоритетних завдань для більшості свідомих, активних громадян, особливо враховуючи засилля неестетичних, пластикових вивісок, білл-бордів, деструктивних "ініціатив" місцевих підприємців, що переробляють історичні фасади Ужгорода під сучасні віяння моди рекламної та маркетингової політики.

Формально міська влада висловила активістам свою підтримку, депутати проголосували за нові правила встановлення вивісок, що регламентують умови, які необхідно виконати підприємцям, які хочуть розміщувати свою рекламу в історичному центрі (дизайн, матеріали, місце розташування). Головний архітектор збився з ніг, відстежуючи проблемні місця, про які йому регулярно в телефонному режимі повідомляють активісти руху, і розбираючись із "нововведеннями", які псують вигляд міста.

Однак основна ініціатива належить простим городянам – представникам різних верств населення, здебільшого – молодим людям, закоханим у своє місто. Вони вимагають від міської влади активізації боротьби з архітектурним свавіллям. Оскільки не проходить і тижня, щоб тут або там в історичному центрі не встановили чергове пластикове "чудо дизайну", затуливши старовинний фасад – прикрасу обласного центру.

Як уже не раз відзначали прогресивні архітектори та й фотохудожники, в наші дні туристам на Корзо просто ніде сфотографуватися – скрізь на перший план виходить тільки яскрава, "ультрасучасна" реклама, що дисгармоніює з архітектурним ансамблем.

Ще одна проблема також впадає в очі кожному туристу: якщо перші поверхи закриті суцільною ультрасучасної рекламою, то архітектура на верхніх поверхах, починаючи з другого, уже багато років – у стані занепаду, фасади та балкони руйнуються, штукатурка, ліпнина і шматки барельєфів осипаються на голови перехожих. Те саме стосується багатьох приватних будинків, які є окрасою міста ще з часів Австро-Угорщини.

При найближчому розгляді проблема набагато ширше і стосується, в тому числі, збереження історичної "столярки" (карнизи, відкоси, двері в парадне), або, наприклад, малих архітектурних форм, наприклад, старих пожежних гідрантів.Акція з виявлення та привернення уваги до небагатьох збережених гідрантів відбулася в місті на початку року з ініціативи Федора Шандора, завкафедри туризму УжНУ, знавця історії Ужгорода та Закарпатського краю.

На думку деяких фахівців, Ужгород вже пройшов свою "точку неповернення", після якої будь-які спроби повернути його історичним будівлям, вулицям туристично привабливий вигляд – безглузді. Однак більшість з цим не згодна.

На певному етапі обговорення проблеми на перший план вийшло завдання консолідації учасників боротьби за збереження старовинної архітектури, створення адекватної майданчика для дискусій і пропозицій. Природно, для цього обрали простір світової мережі.

Крім інтернет-спільноти "Комітет відродження Ужгорода", блога "PRO URBE" (ініціатори створення – архітектор Петро Сарваш, архітектор, член Національної спілки архітекторів України Олександра Вдовіна, мистецтвознавець, викладач Закарпатського художнього інституту Михайло Сирохман) і групи "Відкрите звернення ужгородців до головного архітектора" (створення якої було приурочено до недавньої загальноміської акції проти "архітектурного свавілля"), днями в соціальній мережі Facebook була зареєстрована ще одна група ужгородських користувачів, об'єднаних спільною ідеєю – зберегти в місті те, що залишилося і по можливості, відновити те, що ще підлягає відновленню. Називається вона "Архітектура міста Ужгород".

Менш ніж за добу кількість ужгородців, які приєдналися до групи, зросла з 68 до 190 і продовжує неухильно рости. Серед учасників – представники міської влади та культурної інтелігенції, депутати, дизайнери, студентство.

Ось основна мета і спрямованість дій її учасників, задекларовані на сторінці спільноти:

"Дана група створена з метою надання оперативної інформації про діяльність органів місцевого самоврядування у сфері збереження культурної, історичної та архітектурної спадщини міста Ужгород.

Висвітлюватиме конкретні плани та проблеми охорони історичного середовища міста. З метою досягнення максимальних результатів вестиметься конструктивний діалог з громадскістю, що небайдужа до збереження історичної спадщини".

Група відкрита для всіх, хто бажає підтримати ініціативу.

Безсумнівно важливою є і просвітницька функція таких ресурсів, оскільки багато ужгородці, які звикли до існуючого стану справ, не здають собі звіт, що з кожним днем ​​ми втрачаємо культурну спадщину багатьох епох.

Однак, як показує практика флеш-мобів, досить поставити будь-якого жителя нашого міста перед вибором, показати йому кілька фото вулиць "до" і "після" – і всі починають замислюються про одне й те ж... Точно так і підприємці, які встановлюють вивіски, нічого не знають ні про правила їх встановлення, ні про необхідність погоджувати свої кроки з управлінням архітектури, ні про цілісність архітектурного вигляду. А може бути, і не хочуть знати.

Крім популяризації проблеми в інформаційному просторі, соцмережах і ЗМІ, жителі Ужгорода роблять цілком реальні спроби щось змінити. Не так давно пройшла перша, вже згадана тут акція, в ході якої активісти передали меру петицію, з вимогою зупинити руйнування історичного центру. Кількість зібраних підписів – понад 1000. Також на адресу міського голови Ужгорода Віктора Погорєлова учасники групи направили заяву, з вимогою невідкладно ініціювати громадські слухання:

Мер відповів на колективну заяву ужгородців так:

Віталій Голуб, Вся Закарпатьска Правда

Теги: архітектура, фасад, вивіска

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати