Безумовно, виставку краще відвідати і винести особисті враження як від дитячих творів так і від проекту, який на своїх початках так по різному сприйнявся в нашому культурному просторі.
А хочеться сказати про маленьку деталь , яка прикрасила вчорашній день.
Гості зі Словаччини несподіванно заблукали власним авто в нашому маленькому центрі. Втративши орієнтацію, почали звертатися до перехожих за порадою... Реакції були різні...
Доброзичливим співбесідником, який і словацькою і англійською запропонував іхати попереду гостей власним авто, став... .колишній юний художник, вихованець студії Золтана Баконія - Ігор Барань.
Так він дізнався про виставку, так ми з ним зустрілися , так працюють невидимі звязки в безмежному світі мистецтва.
Входити в життя через двері мистецтва Енді допомагала мама Юлія, а одному з переможців нашої виставки - Антону , мама Емілія.
Я радий , що дивним і непередбачуваним збігом обставин мав можливість долучитися до цього цікавого міжнародного проекту , який продовжує свій розвиток.
А ви б бачили радість переможців!!!
Василь Роман до Кергуду 2010-06-17 / 23:25:00
Діагноз стосовно сучасного світу , чи стововно 35 років , чи діагноз мені відносити на свою адресу?
Як бачите , діти неймовірно вільно вступили в діалог з кращими сторінками творчості Вархола. Ви , говорячи про пошуки в житті чогось гарного, зауважуєте жахливі сторони творчості художника , і мабуть не реагуєте на ті делікатні і гармонійні твори , які є невід'ємною частиною творчої біографії Енді.Я в анонсі до виставки подав декілька ілюстрацій на цю тему , але жоден з опонуючих коментаторів не торкнувся ані словом
цих візуальних аргументів.
Кергуду 2010-06-17 / 20:26:00
Насправді Енді Ворхол (незважаючи на всю мою повагу до нашого русинського арт-монстра) - це жах. Чи варто дітям його наслідувати? Вважаю, що не варто. Бо весь сучасний світ полонила суцільна "ворхолізація". Роботи дітей, тим не менше, - прикольні, вони відображають той час, в якому вони (бідні наші діти) мусять жити і живуть. Я не консерватор. Просто мені подобається шукати у житті щось гарне. Це лише у 35 почалося. Пане Василю, може це діагноз? :)