Діти, які виростають.... художниками.

Фрагменти з виставки "Знаєш,Енді?"

Безумовно, виставку  краще відвідати і  винести особисті враження як від дитячих  творів так і від проекту, який на своїх початках так по різному сприйнявся  в нашому  культурному просторі.

А хочеться сказати про маленьку  деталь , яка прикрасила вчорашній день.

Гості зі Словаччини несподіванно  заблукали власним авто в нашому  маленькому центрі. Втративши орієнтацію, почали звертатися до  перехожих за порадою... Реакції були різні...

Доброзичливим співбесідником, який і словацькою і англійською запропонував іхати попереду гостей власним авто, став... .колишній юний художник, вихованець студії Золтана Баконія - Ігор Барань.

Так він дізнався про виставку, так ми з ним зустрілися , так працюють  невидимі  звязки в безмежному світі мистецтва.

Входити в життя через двері мистецтва Енді допомагала мама  Юлія, а  одному з переможців нашої виставки - Антону , мама Емілія.

Я радий , що  дивним і непередбачуваним збігом обставин мав можливість  долучитися до цього цікавого міжнародного проекту , який продовжує свій розвиток.

А ви б бачили радість переможців!!! 

 

 

 

 

16 червня 2010р.

Теги: виставка, художник, Енді

Коментарі

Василь Роман до Кергуду 2010-06-17 / 23:25:00
Діагноз стосовно сучасного світу , чи стововно 35 років , чи діагноз мені відносити на свою адресу?

Як бачите , діти неймовірно вільно вступили в діалог з кращими сторінками творчості Вархола. Ви , говорячи про пошуки в житті чогось гарного, зауважуєте жахливі сторони творчості художника , і мабуть не реагуєте на ті делікатні і гармонійні твори , які є невід'ємною частиною творчої біографії Енді.Я в анонсі до виставки подав декілька ілюстрацій на цю тему , але жоден з опонуючих коментаторів не торкнувся ані словом

цих візуальних аргументів.






Кергуду 2010-06-17 / 20:26:00
Насправді Енді Ворхол (незважаючи на всю мою повагу до нашого русинського арт-монстра) - це жах. Чи варто дітям його наслідувати? Вважаю, що не варто. Бо весь сучасний світ полонила суцільна "ворхолізація". Роботи дітей, тим не менше, - прикольні, вони відображають той час, в якому вони (бідні наші діти) мусять жити і живуть. Я не консерватор. Просто мені подобається шукати у житті щось гарне. Це лише у 35 почалося. Пане Василю, може це діагноз? :)