В Ужгороді відбудеться виставка "Знаєш, Енді?"

Василь Роман до Кришеник 2010-06-19 / 12:52:00
Я щиро вражений глибиною вашого сприйняття, дякую !

Ваш коментар є ще одною гранню цього цікавого проєкту.

Кришеник 2010-06-19 / 12:21:00
До Василя Романа:


Про які, власне, полюси йдеться? Звичайно, усе це зостанеться лише думкою дилетанта-споглядача. Повірте, жодним чином не пробую я заперечити творчої креативності великого Ворхола. Скоріше - навпаки. Сказати б краще, життя творчого покоління повоєнної пори (мейнстрімних чи андерґраундних спрямувань) проходило живою та щирою дією. Згадати б славні шестидесяті! Бо ж як різниться легка, неприкрита наївність що раннього, що пізнього Ворхола, від холодно-насмішкуватих очей, які глядять на нас з творінь дорогого нашого Дамієна Хьорста та всіх інших, кого нині уподобив Пінчук для свого музею. Одначе, здалося мені, що умовний конфлікт молодого Енді Ворхола з невідбулим Андрієм Вархолою дався тим живильним поштовхом, без якого могло б не статися самого художника. Хай я помиляюся, але згаданий конфлікт мав пройтися і через нерозривно-пуповинні відносини Джулії та Енді. Інакше важко зрозуміти творчі трансформації Ворхола в останні роки життя. Щось там сталося, щоб відбулося найбільше зближення згаданих полюсів, пройшло заперечення нестерпної легкості своєї молодості. Щодо цього маю власний пунктик. Здається мені, що в повоєнну пору найбільші мистецькі струси і поштовхи відходили від дальніх кордонів, з примежних маргінальних просторів - географічних, культурних, етнічних, соціальних. Саме звідти проривалася гаряча магма з майже застиглих всередині вулканічних кряжів. Напевно так, що зі схожого напруження, з прихованого внутрішнього конлікту від нашого маргінального центру Європи посходила несхожість своїх найбільших ( "людей нізвідки" ) - Адальберта Ерделі-Гриця, Енді Ворхола-Вархоли та Петра Мідянки.

Нарешті про головне. Дитяча виставка. Спасибі. Не знаю, чи доклалися до тих творчих ідей окремі настановлення від учителів, але незамулений дитячий погляд найкращим чином позводив в єдино Енді та Джулію, Енді та Андрія, і сталося те, чого до кінця не спромігся зробити сам Ворхол у своєму останньому прижиттєвому творчому переродженні. За це окрема вдячність.

Василь Роман 2010-06-18 / 15:53:00
Мені Цікаво, хто ще з відомих вам "Серйозних художників" серйозно ставився до своїх дитячих шедеврів, хто зберіг свої перші кроки в мистецтві у вигляді артефактів ?

Хто не відмежувався від світу фантазії , ставши на шлях майстерного вміння відображати реальність?

ОДИНИЦІ - Манайло , Семан, Бедзир - ці люди були поряд, Вархол безмежно далеко, в протилежному світі...

Василь Роман до читача 2010-06-18 / 15:45:00
Несподіванки бівають і приємними :-)

А те, що першою книжкою з картинками для Енді була родинна кулінарна книга, писана і ілюстрована ще в рідній Міковій багатьма поколіннями.Мама Юлія взяла її з собою за океан як один з найдорожчих скарбів . І Варгол опоетизував ці шедеври жіночої каліграфії до рівня світового мистецтва !

читач 2010-06-18 / 15:10:00
Однако! Виявляється Енді Ворхол - це не тільки консервна банка і Кока-кола :)

Василь Роман до Кришеник 2010-06-16 / 01:21:00

Про той другий полюс - у Вас не вистачило часу  чи бажання сформувати власну думку?

 

Микола Староста (Жалива) 2010-06-15 / 17:33:00
Тарас ми теж робимо свою роботу, наприклад... ми зробили конкурс на краще знання історії рідного краю...в школах району, в пам'ять відомого нашого земляка Евменія Сабова.. були вручені грошові премії за кращий твір.

По Енді Ворхолу у нас не було інформації.

Кришеник 2010-06-15 / 12:08:00
Андрій Вархола та Енді Ворхол - два різні полюси, це щось таке, що ніколи не сходиться. Окремо й разом - взаємно відштовхуючі заряди (культурні й засадничі). Енді Ворхол - хворобливе, а тому творче заперечення маргінальності свого минулого походження, рішуча відмова від ґрунту. Бажання розчинитися цілком у Нью-Йоркському казані (хоч поруч тут усі емігранти, але краще було б збутися непотрібної індивідуальності й тяжкої ваги власної етнічності - ти вже не поляк, не італієць, не русин). Звідси увесь цей джаз - універсальність банальності й програмова антикультурність поп-арту, гучно декларована попсовість антиінтелектуальності. Паралельно - скандальна поведінка, в якій - визивна підлітковість, культивування в собі образу незрілого мужчини.

Василь Роман 2010-06-15 / 08:27:00
Думаю, продовженням полеміки буде сьогоднішній вернісаж ,

я обовязково представлю тут фодо дитячих творів , які міжнародне журі визнало кращими.Ця розмова варта продовження.

Василь Роман до МК 2010-06-15 / 08:22:00
Кожен вільний смакувати згідно власних орієнтирів, ви б своїм дітям розповіли про

"свого " Енді Варгола ...Про якого вам розповіли....

Словацька галерея очевидно має інший ракурс споглядання і роздумів , я вміщую тут невелику частину ілюстративого матеріалу , пропонованого словацькими митцями на презентаціях в наших школах.



До СОРРИ

Акцент проекту звучить в самій його назві "Енді І Юлія - день народження."

Стосунки художника з мамою - можливо це зворотній бік культу, про який вам хочеться говорити частіше....

ярослав орос 2010-06-15 / 08:09:00
до сорри:


цілком підтримую вас...

МК 2010-06-15 / 01:30:00
Та ні, культура і високого ґатунку! І долучати треба, не все ж молодь солодким годувати!!!

сорри 2010-06-15 / 01:14:00
Енді Варгол ніколи не признавався за русина, більше того - всіляко намагався забути про своє походження і розчинитися, знайшовши свою нішу в інтернаціональному американському споживацькому суспільстві. А його творчість, по суті, є антикультурою. Не переконаний, що варто залучати діточок до його культу за самим лише фактом географічного походження...

МК 2010-06-15 / 00:52:00
Хм.. відділи освіти, набагато більше дітей, щоб масово вивчати творчість!!!




Кого? Короля поп- арту, який цю саму масовість розривав на шматки, змішував в купу, мочився зверху і продавав це все самим масам за шалені гроші?!!! Чи гея, активного "арт-пастора" сексуальної революції та ще й в збочених її проявах?!



Чи все одно кого, бо земляк?!



Совкова генетика в дії: масове примусове паломництво, обов`язково колони діток в білих сорочках і відкриті уроки на вернісажах, тільки зараз женемо "отари" не на Хліб Яблонської, Бокорашів Бокшая чи Лісорубів Глюка, а на томатний суп Кемпбела чи Мерилін Монро в кислотних барвах!



Енді Уорхол - явище унікальне, неординарне, провокативне, скандальне і т.д. і т.п.. Дуже добре, що підхід до цієї події творчий та індивідуальний! Є бажання - дивимось, обговорюємо, оцінюємо та долучаємо до цього нове покоління! І долучаємо не з позицій квасного патріотизму чи милого серцю провінційного самолюбування, а з точки зору величезних можливостей і різноманітних напрямків в сучасному світі, які кожен для себе може обрати і реалізуватись в будь якій точці земної кулі, чи це Нью- Йорк чи це Бедевля або Лікіцари!

Тарас 2010-06-14 / 20:29:00
До Миколи Старости, не критикуйте, а зробіть краще.



з повагою до Вас

Василь Роман 2010-06-14 / 19:24:00

Школи мистецтв Мукачева та Ужгорода ,словацька шеола № 21 , ПАДІЮН - всі ці навчалі центри були ознайомлені з проектом Кошіцької галереї значно раніше.


Окреме питання - ставлення педагогів до пропозиції словацьких колег.

"Виразним" був жест директора Мукачівської художньої школи - він категорично відмовився прийняти словацьку делегацію і заборонив викладачам будь які ініціативи на цю тему.Мотивація - не було розпорядження міськвідділу освіти....

Ужгородське мистецьке середовище проявило себе в повній мірі творчо ,

вернісаж про це скаже більше...

 А Влада дійсно має можливість підняти цю цікаву тему на новий рівень.

При всій своїй конроверсійності - Вархол залишається ВАРХОЛОМ , і якщо світ більше почує про його культурне коріння , Карпати відчують на собі ще більше зацікавлених поглядів ...

Микола Староста (Жалива) 2010-06-14 / 13:12:00
Василю ви досить не вдало спрацювали.. не сама ідея виставки хороша, проблема в тому, що на вулиці канікули.

До вивчення творчості Енді Вархола ... можна було підключити набагато більше дітей, по цілій області... відділи освіти, думаю в цьому можуть допомогти.

Тим більше що нова влада відноситься до цього питання біль лояльно.

Василь Роман 2010-06-14 / 07:36:00

Так і є.

Русинське коріння Вархола інспірувало авторів проекту розширити географію


конкурсу-виставки дитячих малюнків. Включивши Закарпаття , як частину спільного культурного простору , що формував світогляд батьків художника, Східнословацька галерея міста Кошіце дає можливість презентувати творчість наших дітей ....

Переможці конкурсу отримають можливість відвідати виставку Енді Вархола в Кошіцах,

а твір , який міжнародне журі визнає найкращим, буде включений до єкспозиції оригіналів Вархола,акі вперше будуть представлені в Європі!

 На виставці в Ужгородському художньому музеї  будуть представлені фільми про 

легенду світового мистецтва , а словацькі художники проведуть майстерклас з шовкодруку - графічної техніки, яку широко застосовував Енді Вархол в своїй творчості.

 

Микола Староста (Жалива) 2010-06-13 / 23:42:00
Русином був той хлопець.