10 секунд до вибуху

Алла 2010-04-16 / 11:44:00
але, знаєте, цвітіння сакур в Ужгороді - це усе ж різновид терористичної діяльності)



адже за всією цією розкішшю непомітно, що насправді коїться з містом, і - ми починаємо з цим миритися, видається, що це справді - місто мрії, а не наш нинішній Ужгород, лише згадка про той справжній Ужгород, за який нині годиться боротися...

Ужгород має знову стати містом, яке гідне своїх сакур. І - своїх людей.

принаймні, саме про це мені нагадує наш весняний вибух.

virt2000 2010-04-16 / 11:02:00
Дійсно, хай висаджують ці красиві дерева. Хоч якась окраса міста серед купи сміття. А в мене є теж цікава фотографія, сакури на вул.Ракоці на фоні контейнерів зі сміття.

Николай 2010-04-11 / 16:10:00
Уважаемый Kergudu - критиканством занимаются все кому не лень, и те, кто неспособен, что-то сделать в своей жизни. Дай совет, что делать?

Ты даже не готов раскрыть свое имя, это унизительно, прятаться за псевдонимом.

Был я в Вашем Закарпатье, видел то, что вы называете мифом, или пиаром. Так вот, послушайте меня, ничего подобного на Украине нет.

Василь 2010-04-09 / 14:43:00
Стрілянина очима потужніша за вибухові "пристрої" )

Василь Роман 2010-04-07 / 11:18:00
Сакури в своїй вибуховій розкоші без сумніву прагнуть ласкаючих поглядів )))


Прагнуть лавини емоцій , якими ми теж понабухали і чекаємо таємного "старту"!

І кожен мабуть прагне уникнути публічності своїх весняних одкровеннь.

~~~~~~~~

Kergudu вчасно сказав про целофан - "продуктивність САКУРИ",

а Aлла класно змістила акцент)

Алла 2010-04-07 / 09:01:00
Kergudu, мені аж захотілося подарувати Вам гілку сакури)

Kergudu 2010-04-07 / 08:45:00
Продане свято




Я не в захваті від того, що з цього весняного "вибуху" (с) в Ужгороді зробили черговий "туристичний продукт". Фестиваль "Сакура", на якомусь сайті - магнолії у прямому ефірі... Любі гості, шановні туристи - приїзджайте милуватися та привозьте грошей побільше. Все раптово стало лише "продуктом", загорнутим у целлофан. Раніше ми просто раділи, коли після дощику вранці виходили на вулицю, на проспект - а зверху, важкі гілки схилялися над головою, під вагою квітів... Настрій. Тому що це свято було особисто для мене, для тебе, для тих, хто бачив і відчував. Тепер це лише "продукт", його "продають", як приманку для туристів. І мене вже не радує цвітіння сакури, принаймні так як раніше. Бо я дурний. Моє особисте свято комусь продали... (тим паче Закарпаття досі не готове приймати велику кількість туристів, і користі з цього для себе особисто не бачу ніякої - лише шкоду. Бо насправді не треба настирливо і часом неправдиво "розкручувати" наш регіон, як роблять деякі профі від туризму. Коли тут буде інфраструктура - тоді і прийде туризм. Сам собою...)

Алла Хаятова 2010-04-07 / 08:09:00
P.S. Сакуру я не ламала - ота гілка з чиєїсь "ласки" вже висіла на тоненькій смужці кори, тому я й подарувала собі ці квіти)