Кінцеві титри

Спасибі ВСІМ друзям Ужгородського Миколайчика!

Кінцеві титри

До організаторів зустрічі Посланця Святого Миколая наразі ще не звертався Нобелівський комітет, який, віримо, усе ж в курсі їх діяльності. Так само поки що обділений увагою спеціальний підрозділ, котрий здійснював промо події – Американська кіноакадемія іще не надіслала листа з повідомленням про висунення на здобуття Оскара принаймні найяскравіших зірок проекту (певно, це попереду)... Та усе ж – саме час як не для вдячної промови, то - для кінцевих титрів. Тим часом проект "Ужгородський Миколайчик усе ще... триває. Але поки що – ось такі титри від продюсера "кінематографічної" складової проекту "Ужгородський Миколайчик".

 
Над фільмами працювали:
 
Оператор перших двох і режисер перших трьох серій (під робочими назвами "Лист", "Ескіз" і "Турбогаз") – Юрій Чудлай. Вже з першим роликом він задав надто високу планку, яка, звісно, дещо налякала, але, відповідно, й тримала у тонусі під час усього проекту. Юрку, ти – фантастичний! Сподіваюся, грип минув безслідно!
 
Оператор серії "Листи Миколаю" та людина, котра бігла на Театралку ледь зачувши, що там оселяється Миколайчик - Наталія Гузєєва. Спасибі, моя люба!
 
Оператор не тільки третьої серії, але й левової частки усіх наступних і керівник групи технічної підтримки ;) – Микола Скунць. Саме та людина, котра під час монтажу скульптури не лише разом з майстрами "Турбогазу" не зважала на лютий ранковий мороз, але й водночас знімала прекрасний світанок (та й загалом терпляче витримував ідеї і забаганки продюсера проекту, а головне – надавав їм нової якості). Миколо-Миколаю, ти навіть не уявляєш, як я вдячна... 
 
Режисер, натхненниця і порадник, а також монтажер і гостинна господиня – Галина Ярцева. Те, як виглядають (і звучать! І який мають ритм! і ефекти!) серії "Листи Миколаю", "З'ява Миколайчика" та "P.S." - її заслуга. Вдома в Галини й Миколи було розгорнуто робочий штаб "кінозустрічі Миколайчика". Тож саме їм спасибі ще й за те, що дорогою продюсер проекту не просто не зреклася цієї справи, а ще й не померла з голоду і спраги ;). Галко... Мовчу, але Ти розумієш... 
 
Нарешті, в ролях:
 
Канцеляр Святого Миколая – Михайло Колодко
 
Михайло Колодко – Михайло Колодко
 
Михайло Качур – Михайло Качур
 
Анонімні працівники "Турбогазу" - наділені іменами працівники "Турбогазу", котрі, віримо, не ображені, адже і так потрапили до історії ;) (до речі, наразі головним претендентом на власника відзнаки за головну чоловічу роль другого плану лишається зварювальник дядя Женя, котрий вже з першої появи у проекті вразив своєю харизмою) ;)
 
Федір Шандор – Федір Шандор
 
Миколай–листоноша – Ростислав Буланов (взірця 2009 року)
 
В епізодах були помічені: 
 
Олександр Коваль, котрий енергійно запаковує листи Миколаю
 
Безумовно, численні Миколайчики та Миколаї, які дарують цукерки і свято
 
Ужгородський міський голова Віктор Погорєлов, котрий знімає шапочку з Миколайчика, відкриваючи пам'ятник
 
Ну й, звісно, ті, для кого це все робилося – ужгородці та гості міста, а головне – ДІТИ!!!
 
Особливі подяки:
 
Дякуємо Олександрові Поповичу за віднайдену музику – це просто неможливо переоцінити! Окреме "дуже дякую!" за трек, який, на суб'єктивну думку продюсера, тягне на "звуковий" "Оскар" за відповідність темі і відео (так, Сашку, той, котрий використаний у серії "Турбогаз"). Ну а ще за стоп-кадри-аватарки, звісно...
 
...Також спасибі Вольфгангу Амадею Моцартові – за мелодії, що прикрасили серію "P.S.", і за натхнення при її виготовленні.
 
Подяка Миколі Карпенку, акторові "Бавки"  – за голос Святого Миколая, який диктує листа ужгородцям (спасибі разом з вибаченням, що висмикнули зі свята ;)), звісно, й директорові лялькового театру Василеві Чайковичу за швидку й безвідмовну реакцію на дивне прохання суботнього післяобіддя, а ще й доправу знімальної групи в мороз і заметіль.
 
Олегові Дибі, редакторові сайту, де розміщений мій блог – зокрема, за відповідь на відправлену о 23.30 sms "спиш?" - "ні, чекаю!". 
 
Редакції інформації телеканалу "Тиса-1" за терпляче очікування на відео, і, звісно, виробництво сюжетів навіть у "дистанційних" умовах. Ви ж пам'ятаєте - я вас люблю, правда?
 
Спасибі розплавленому металові і, звісно, ще багато чому на території заводу "Турбогаз". Передовсім - ливарному виробництву – за те, що воно існує! Дякую флексам і зварювальним апаратам - за візуальні ефекти, подібних яких не досягнеш засобами навіть найкращих програм обробки відео! 
 
Подяка оголошується програмам Adobe Premiere (з усіма плагінами), Photoshop, сервісам Youtube, prostopleer та мобільного зв'язку (окремо – за послугу sms), а також моєму портативному жорсткому дискові. Інтернет-провайдерам. Ні, подяку останнім, зважаючи на причини затримок виходів щонайменше двох серій, відкликано. 
 
Натомість дякую ужгородським таксі. Зокрема, тому водієві, який – так співпало – двічі відвозив додому продюсера проекту по завершенні монтажу близько опівночі -  за фразу "Дівчино, у вас стомлені очі, але така щаслива усмішка!.." - ці слова дещо підтримали, коли (лише на мить!) здалося, що сил уже нема...
 
До речі, дякую каві – за те, що вона є на світі!
 
Коханому режисерові з "минулого життя" продюсера – Валерієві Коломійцю - не лише за поцілунок руки з промовистим довгим поглядом, але й за слушні поради й коментарі, а також перспективну готовність разом братися за фільм ;).
 
Звісно, чоловікові продюсера проекту – зокрема, за терплячість – він навіть не сказав: "Ти за ким заміжня – за мною чи за Ужгородським Миколайчиком?!", хоча подумав ;).
 
Окрема особиста подяка людині, котра залишається інкогніто, але участь якої була не просто важливою, а часом і вирішальною. Спасибі Тобі за ідеї, поради, за те, що надихав під час розробки концепції, за відповіді на пізні дзвінки, за виправлення текстів, за нові слова, й за решту... Сподіваюся на новий – спільний! - проект ;)
 
 
Дякую усім, кого не згадала, але й не забула! ;) 

Зізнаюся: з вами було добре! Як на мене, ключове визначення проекту – "Зроблено з любов'ю!"... Решту ж подробиць під титром "як це було" наразі залишаю за кадром... 

А від імені ініціативної групи нагадую – не забувайте вірити у дива!

Тим паче, що Ужгородський Миколайчик уже взявся за новий - цілком особливий! – проект...
 
Далі буде...
19 грудня 2010р.

Теги: Миколай, Ужгород, Ужгородський Миколайчик, проект "Зустріч Ужгородського Миколайчика"

Коментарі

п. Тамара 2010-12-31 / 19:47:00
Прошлась сегодня по городу и по частной застройке. На многих домах увидела Деда Мороза -Микулаша./Сейчас модно покупать для украшения фасада своего дома взбирающегося по лестнице этого персонажа, / А теперь присмотритесь на скульптуру " ДядІ Колі, який запалює ліхтарик на Корзо"./ Есть ли сходство деда Мороза с дядей Колей, не плагиат ли это7

п. Тамара 2010-12-30 / 15:40:00
"На городі бузина, а в Києві батько" - так можно прокомментировать предыдущее высказывание.Чушь несусветная: сейчас схватят все лопаты и побегут ремонтировать дороги. А тогда зачем мы платим налоги? У Вас нет воды, тогда установите насос. А теперь опять про медведей. Что-то я не видела возле них юрбу туристов, которые вытирают им нос на счастье. Не видела там и деток. А теперь советую Вам сравнить Вашего "милого ведмедика" и двух медведей на здании СБУ по улице Уральской. /Они стоят неприметные над запасным входом/. Вот эти медведи похожи на медведя с герба.Они элегантны , скромны не в пример Вашему медведю-горилле.Дело не в "злістній сутності" людей,а в умении отличить дешевку от настоящего. И еще: по мне новоявленный медведь более органичней смотрелся под серебристыми соснами или туями. И без этой дикой раскраски.

Дайте їм хоч трішки порадувати місто 2010-12-27 / 09:15:00
А мені подобаються ведмедики. Такі гарні,миліі головне, що рідні для Закарпаття(навіть герб містить зображення ведмедика)!!!

А ці рафіновані вандали їх калічать. І виміщають свою обмежену злісну сутність на бідних ведмедиків.

Дітки з таким задоволенням біля них граються, туристи фотографуються.
Ні, якісь недоумки вчепились до скульпьтур і нищать, те, що приносить радість і втіху.

Недавно прочитав в якісь газетьонці про демонтаж їх. Так давайте і Духновича демонтуємо (кажуть це теж подарунок Рати).

Невже нема куди руки прикласти? Так забезпечте водою Новий район, приведіть в порядок розбиті дороги, займіть своїми бепосередніми обов*язками. А не тупою, дискредитуючою ЗЛОБОЮ і ПОМСТОЮ!!!!

сорри 2010-12-23 / 22:00:00
анонім, 23.12.2010 20:14
...друга варто поважати. Правда ж, пане ссори? (с)

Друга треба поважати в будь-якому випадку. Не розумію тільки, як це співвідноситься з темою цієї розмови. якщо маєте наувазі, що цю ідею втілював колектив друзів, то не бачу в цьому нічого поганого...

Миколайчик 2010-12-23 / 21:18:00
Шановні ужгородці, та дайте мені трошки порадувати діток. Нехай пройде трохи часу і якщо реакція суспільства на мене буде негативна, то я із задоволенням переберуся до Мукачева чи Хуста і спробую там самореалізуватися.
А поки давайте пропонуйте наступні ідеї і не тільки критику.

2010-12-23 / 20:14:00
А може капля сліпої ейфорії, чи капля безвідповідального дружбанства-підлабузництва?
Хоча, таку підтримку і постійну протекцію (навіть примітивних і не зовсім творчих (швидше замовних)деяких речей (це не про "жабу на поручнях") друга варто поважати. Правда ж, пане ссори?

сорри 2010-12-23 / 19:25:00
Пані Алло,

не маєте робити необдумані кроки, зумовлені, як на мене, просто втомою, а ще - недобрими емоціями окремих людей. Невже вдячність і добре ставлення тих, хто звик бачити і читати вас на "Закарпатті online" і не бачить ніякого негативу в "миколайчику" на Театральній, не переважать цю суб'єктивну краплю дьогтю?

Олег Диба 2010-12-23 / 12:09:00
Андрей, усі і робили і добре, і якісно. А тому нікому, з перерахованих Аллою (окрім скульптора, та й це питання приватного смаку) ви не можете дорікнути тим, що вони робили НЕДОБРЕ і НЕЯКІСНО...

Андрей 2010-12-23 / 10:47:00
2 Олег Диба:
"які БЕЗКОРИСНО робили щось добре..." - а може краще "які добре(якісно) робили щось добре..."?

п. Тамара 2010-12-23 / 10:40:00
К Анониму. Большое Вам спасибо, значит мой протест против примитивизма не одинок и мой голос - не голос "вопиющего в пустыне"! Людей возмутило появление "мишки", считала, что ничего подобного больше не произойдет. Так нет: кое-кто вошел во вкус.
Нельзя молчать ни по поводу "современной архитектуры", ни так называемой "реконструкций" существующих зданий. Не согласна с принципом "делать ради дела".

2010-12-23 / 09:28:00
"вдячність людям, які БЕЗКОРИСНО робили щось добре"...

Кажуть, що добрими намірами дорога в пекло вимощена.
Краще ніяк не робити, ніж як небудь.

У мене є ідея в руслі шандоровського "плагіат-креатива".

Пропоную виразити знак протеста направлений проти каліцтва обличчя Ужгорода різними аматорськими, псевдо-культурними елементами.

А саме, нехай кожен з небайдужих придбає в сувенірних магазинчиках Ужгорода (на тій же площі Театральній їх предостатньо) фігурки жаб, слоників, верблюдів, черепах тощо... Та й прикріпим це усе до поручнів в центрі міста. Можна приварити, прикреїти, ланцюгом прикріпити...

Може тоді міська влада схаменеця і заборонить усім підряд розміщати по місту жаб-миколайчиків, ведмедів та інших "культурних цінностей".

Ужгород із старовиннього самобутнього міста поступово перетворюється в місто кітча, в місто-фрік без власного обличчя.

Точнісінько так, як архітектура видає дозволи на розміщення магазинчиків, МАФів, рекламних щитів, потрібно запровадити якесь одобрення відповідними знавцями (культорологами, скульпторами...) зовнішного виду скульптур, меморіалів і т.д., а також спеціалістами погоджувати місце розміщення усього.

Потрібно запроваджувати конкурси серед авторів робіт, щоб вибрати найкраще і найвідповідніше духу міста.

Проводити креативні конкурси на найкращу ідею.
Зараз відбувається звичайне явище: пустота заповнюється чимось. Не має оригінальних аутентичних ідей, тому і з*являються такі "діячі", як Шандор. Не вміючи генерувати щось своє, він підкидує те, що десь почув, побачив (а ля "московський парад невест").

Проте туристам, гостям міста цікава не "убога" копія, а справжнє закарпатське. Це все-рівно, як писав в одному з коментів Кнут:
"Хочеться бути дівчинкою в рожевому польто,
Можна звичайно і в зеленому, але це вже не те...".

Інакше, провінційна "баришня" придбала дизайнерську сукню, що побочила на московській кралі. Та вийшло не те. Дизайнерську сукню потрібно не тільки одягти, але й вміти носити і знати де носити і коли носити. Краще б вона український костюм придбала.

Краса в природності, а не в штучній і незграбній розмальованості.



Тамара 2010-12-22 / 22:47:00
А почему бы студентам колледжа искусств им. Эрдели не предложить реальные темы дипломных проектов по малым скульптурным формам для Ужгорода? Самые интересные потом воплотить в жизнь.

Олег Диба 2010-12-22 / 17:11:00
Ну бачите, помаленьку виходимо на конструктив...))

От тільки не погоджуюся, що тут на обговорення винесена саме тема мистецької якості, мистецької вартості об'єкту. Як на мене, темою саме цього матеріалу є вдячність людям, які БЕЗКОРИСНО робили щось добре...

Може, на цьому й зробити б акцент в коментарях?..))

Кнут-Дибі 2010-12-22 / 11:00:00
З повагою відношуся до Алли Хаятової. Читаю завжди її лайфові публікації, із задоволенням дивлюся її телевізійні репортажі. При чому тут Алла - йдеться зовсім про інше. В моїх "коментах" вона не згадується.
Стосовно (Дався вам, Кнуте, цей пам'ятник..): я зрозумів так, що саме ця тема винесена на обговорення.

Олег Диба 2010-12-22 / 10:52:00
Дався вам, Кнуте, цей пам'ятник...)) Таке враження, що ви через нього трансполюєте свою нелюбов персонально до Алли Хаятової. Що бачиться дивним, бо прямого відношення до самого Миколайчика вона не має, натомість промо акції ( а саме це напряму залежало від неї) було здійснено бездоганно...))

Що ж до самого бронзового Миколайчика, то, справді, це питання смаку. Бездоганним цей витвір не назвеш, але й того моря негативу, котрий під кількома ніками тут вихлюпують двоє-троє людей, він, безумовно, не заслуговує...

Кнут 2010-12-22 / 10:39:00
Не нервозьтеся. В школі про Фенцика не учать. І не вам про моральні речі писати...Памятник Жабі на перилах, якщо прислухатися до коментаря Буби Касторського, поставили саме вам, та вам подібним.

Кнут до псевдокнута (Кнут, 22.12.2010 09:58) 2010-12-22 / 10:14:00
Фенцик, Духнович, Волошин, Петефі - історичні (реальні) постаті. Підуть дітки в школу й там обовязково їм все пояснять.
Вам, на жаль, вже ніхто нічого не пояснить.
Треба було в школі добре вчитися, й поведінку мати задовільну.
Виходячи з того що ви тут написали, та спостерігаючи як ви ховаєтеся за моїм ніком "Кнут" роблю висновок, що з навчанням та поведінкою у вас в школі були проблеми. А що вже говорити про ваші моральні якості.
Памятник Жабі на перилах, якщо прислухатися до коментаря Буби Касторського, поставили саме вам, та вам подібним. Тому ви його й захищаєте...

Кнут 2010-12-22 / 09:58:00
Поясніть дитині хто такий Фенцик, Духнович, Волошин, Петефі, а з миколайчиком вона і без вас розбереться

Буба Касторський 2010-12-22 / 09:41:00
Гадаю, що не треба звинувачувати ні скульптора, ні організаторів цього "дійства".
Поява Жаби на перилах є закономірним явищем.
В часи ренесансу людство отримало шедеври, бо був вибух духовності. В комуністичні часи ми спостерігали витвори соцреалізму, такі, як "Дівчина з веслом". В наші часи, часи повного духовного та морального зубожіння маємо цю Жабу на перилах. Винні ми всі. Поглянте, з якими обличчями ми ходимо по місту, про що ведуться розмови в маршрутках: "Де працюєш? А скільки платять? По чому долар?". Навколо тільки шкурницькі інтереси, зависть, ненависть. Можливо ця бородата Жаба змусить нас задуматися над цим?! Можливо тільки після цього ми повернемося лицем до своїх витоків, до цінностей сформованих не одним поколінням наших славетних предків. І тоді ми не будемо створювати собі штучних ідолів. Бо написано в біблії "... і не сотвори собі ідола".
Все інше (художня цінність жаби, за які гроші її зліпили, рівень помпезності на урочистому її відкритті) немає ніякого значення.

Кнут 2010-12-22 / 09:18:00
Згідний з попереднім коментарем. Важко пояснити дитині хто такий Миколайчик. Це треба робити десь так:" Знаєш Зайка, колись подаруночки діткам носив Святий Миколай особисто. Але не так давно дядя Шандор призначив йому маленького бородатого помічника - Миколайчика. відтепер він буде носити діткам подарунки, буде разом із дядею Шандором читати листи, які дітки надсилають Святому Миколаю".
Як бачите, невинна надумана акція повністю підміняє наші цінності. Чому ми вчимо дітей?


Алла Хаятова
Публікації:
/ 29Я програла
/ 4Великі ужгородці. Рошковичі
/ 4Великі ужгородці. Бокшай
/ 22"Білі плями" і "великі ужгородці"
/ 31118?
/ 13Великі ужгородці. Петро Сова. Далі буде…
/ 61Великі Ужгородці
/ 109.05
/ 3Святий Ян Непомуцький повертається в Ужгород
/ 11передЧУТТЯ ВЕСНИ
Сонце Ольга, або У дітей з Батьова – нові друзі
/ 1739, або Яночка та інші (ВІДЕО, ФОТО)
/ 3Конверти від Ужгородського Миколайчика
/ 1Ужгородський Миколайчик запрошує на аукціон!
/ 60Ужгородський Миколайчик. P.S.
/ 1Посланець Святого Миколая – вже в Ужгороді!
/ 3Пошта Святого Миколая
/ 5Ужгородська Резиденція для Посланця Святого Миколая
/ 2Ужгород готується зустріти Посланця Святого Миколая
/ 11В Ужгороді буде офіційне представництво Святого Миколая
/ 14Аварійно небезпечна ділянка життя
/ 13Опери. Ті, хто за кадром
/ 7Безсоння
/ 11Липова алея, або Літні зелені ужгородці
/ 6Жовта печаль
» Всі записи