Любов - велика сила

Гуляючи набережною з внучкою першокласницею, побачила на лавочці двох людей похилого віку, задумалася який вік у кохання...

Любов - велика сила

Гуляючи сьогодні набережною з онукою першокласницею, мимоволі дослухалася до голосів, що линули поруч: одні належали молодим людям (здебільшого розмови схилялися до банального- я купила класну кофту, а я курила класні сигарети, а я просто класний чувак). Інші голоси належали людям, що повертаючись з роботи, розповідали свої проблеми.

І ось внучка Юля потягнула мене за руку (перервавши свою розмову, та мої думки) показала на лавку де сиділо двоє стареньких людей. Вона  підняла на мене свої великі, чорні оченята (повні сліз і відчаю) і тихенько промовила: "Дивися, бабусю, які старенькі, їм напевно дуже погано." Дійсно на лавочці, притулившись одне до одного, сиділи дідусь і бабуся (їм було далеко за 80) та виглядали вони просто щасливими! І я, побачивши їхні сплетені пальці рук, сиву голівку бабусі, похилену на дідусеве плече відповіла внучці: "Ні, сонечко, їм дуже добре! " Дитина дивно на мене поглянула, так нічого і не зрозумівши... Та я була впевнена, що цим двом стареньким дуже-дуже добре і затишно. Я була впевнена, що передімною яскравий приклах великого, міцного кохання.

     А й справді, що таке велике кохання?

     Ми часто чуємо слова - так сталося, це випадок, це доля...

А щож таке доля? Як розпізнати чи твоя доля той, з ким ти хочеш поєднати своє серце. Ніби й подобаєтеся один одному, і думки схожі, і смаки однакові та все одно якийсь сумнів закрадається в душу. І на побачення тяжко йти (завжди знайдеш для себе оправдання), і голова чомусь різко заболіла, і похмуро на вулиці, і взагалі... Та це тільки тоді, коли ми просто думаємо, що це кохання. А от коли ти стрімголов летиш на побачення, забувши про все на світі, зранку тобі дуже хочеться побачити це миле обличчя (для тебе звісно), сам не розуміючи чого чепуришся, якщо серце щемить кожну хвилину, якщо ти ладен віддати все, аби тільки коханій людині було добре, якщо ти радієш і плачеш разом зкоханим, якщо не уявляєш собі що більше можеш  його не побачити, якщо для вас він найкращий у світі - оце, любі мої і називається коханням! Оце і є ваша доля, дарована вам Богом. Зумійте її зберегти. Просіть у Бога мудрості, витримки, вміння прощати, вміння чути один одного,підтримувати завжди вогонь кохання і всім Вам гарантоване золоте весілля. Любов-велика сила і творить великі чудеса!

19 березня 2010р.

Теги: Коханя, юність, зрілість, старість

Коментарі

Ліда 2010-03-20 / 21:13:00
Дуже вдячна всім за відгуки.Бажаю всім дожити до похилого віку у здравії, на своїх ногах і з коханою людиною поряд.У мене, слава Богу, на сьогоднішній день виходить.Та нажаль розум приходить пізніше ніж би цього хотілося.Та якщо він приходить - то це вже добре!

Ігор Сирота 2010-03-20 / 01:14:00

мм да, стаття, признаюсь, взяла мене за живе =( пиши і далі - виходить просто суперово!



тепер технічні моменти:

1) немає пробілів після ком, дужок, крапок і т.д.

2) відступ в інтернет-записі не обовязково робити в три пробіли ;)



Бажаю тобі щоб твоє кохання не затухало!

KK 2010-03-20 / 00:19:00
Дай Боже Вам здровля за такі сердечні слова. Коли ще був студентом, то підроблювяв у магазині як продавцем. Часами мені також приходилося помагати двома, старшого віку, подружа (тоже по 80 літ). І майже все коли вони уже йшли додому, то трималися ручками і напевно згадували свої молодші роки. Ніколи їх не забуду!