Мерський фінал в Ужгороді

Не знаю, скільки разів Віктор Погорелов і Віктор Янукович зустрічалися особисто і чи розмовляли тет-а-тет. Та якби вони десь зустрілися тепер, їм було б про що поговорити. Доля, крім однакових імен і умовно однакового віку, приготувала їм ще чимало схожих моментів життя.

Обоє у період розквіту кучмізму символізували владу, яку люди в країні, м’яко кажучи, ненавиділи. Їх обох на хвилі Помаранчевої революції змило з владних кіл свого рівня. І їм обом доля подарувала унікальний шанс вдруге повернутися до влади. Знову ж таки обидва Віктора цим подарунком не скористалися. Вони обоє могли залишити свій хороший слід в історії – Янукович міг бути президентом-євроінтегратором, Погорелов – градоначальником, який достойно керує найзахіднішим обласним центром України.

Не сталося. Вочевидь, обох підвело бажання особистого збагачення і відсутність державницьких поглядів. Обох підкачало й оточення, яке спрямовувало своїх керівників явно не тією течією.

Я, як корінний ужгородець, у 2010-му році голосував за Віктора Погорелова. До цього ж в особистих розмовах закликав і своїх друзів, приятелів, знайомих. Чому?

По-перше тому, бо мені, як і тисячам городян, не хотілося бачити у мерії одіозного Сергія Ратушняка. Той, нагадаю, продав у нашому місті усе що міг (басейн «Спартак»; приміщення бібліотеки у центрі; приміщення управління освіти; приміщення магазину «Абетка»; громадські вбиральні; історичну 1 аптеку, площу Б.Хмельницького, площу перед драмтеатром і т.д. і т.п.) і навіть замахнувся продавати те, що не можна (землі навколо аеропорту; численні спроби закрити стратегічне для області летовище з однією метою – розпродати його землю).

По-друге, голосуючи за пана Погорелова, я сподівався, що з досвіду першої каденції він знатиме, що рахуватися з інтересами ужгородців просто необхідно.

По-третє – у часи першої каденції Погорелова – 2002-2006 роки – я був старшокласником і першокурсником, тож як житель Ужгорода просто не знав «тонкощів» його керування.

Так, упевнений, думали чимало городян. І у 2010-му році ми довірили керувати містом Віктору Погорелову вдруге. У перші місяці роботи усе було навіть чудово – мер намагався реагувати на критику у ЗМІ і негайно виправляти недоліки. Здавалось, нарешті Ужгород таки знайшов свого мера – представники усіх рейтингових політичних сил сформували більшість, ввійшли до складу виконкому, очолили управління та відділи міськради, стали керувати комунальними підприємствами. Та не довго музика грала.

Для мене особисто першою ластівкою тривоги стало те, що журналістам під час засідань сесії ніхто і не думав роздати проекти рішень. Далі – більше: навіть після прийняття Закону «Про доступ до публічної інформації» в Ужгородській міськраді не оприлюднювали більшості рішень та їх проектів, особливо що стосувалося виділення землі та продажу комунального майна.

А потім усе якось саме собою закрутилося і за мить мер Ужгорода перетворився у символ влади, яка працює суто на себе, не чує власних виборців і, не рідко, чинить дії на межі закону.

Усі пам’ятають земельний скандал на вул. Володимирській – у людей прийшли забирати сквер, а Віктор Погорелов, замість того, щоб вступитися за них, пафосно заявив – кому хочеться зелених зон, хай іде жити у село. Далі мер став ворогом ЗМІ, оскільки погрожував судом телеканалу ЗІК за те, що журналісти показали усім, де живе градоначальник.

Незаконне платне паркування – одне з перших, чим за другої каденції почав грішити мер і не чув журналістів, котрі довели – брати гроші з водіїв за стоянку, коли нема паркомату, протизаконно.

Віктор Погорелов пролобіював, аби з «коаліційного» виконкому викинули людей, які публічно перечили сумнівним рішенням міської влади і аргументували, чому це роблять.

Віктор Погорелов свідомо став на бік перевізників і проігнорував інтереси пасажирів, коли дозволив зробити проїзд 2.30 у той час, коли у Львові та Луцьку автобуси все ще їздять за 2 грн.

Віктор Погорелов не зупинив, а потурав сумнівній приватизації комунального майна. Історичний комплекс «Корона», стоматологічна поліклініка на Минайській, три муніципальні аптеки – це лише вершки непрозорої приватизації, де про проведення аукціону широко не інформувалося, а участь у торгах брали лише двоє учасників, один з яких не торгувався.

Віктору Погорелову вдалося налаштувати проти себе навіть майбутніх виборців – школярів. Саме мер Ужгорода ні з того ні з сього у п’ятницю по обіді відмінив довгоочікувані осінні канікули і прославив Ужгород «школярським бунтом».

Кажучи в загальному, Віктор Погорелов керував нашим містом як класичним радянським комунальним підприємством. Саме на такому підприємстві начальник не рахується і не вважає за потрібне рахуватися з іншими думками; саме на такому підприємстві можна робити видимість роботи і при цьому дещо вкрасти собі.

У понеділок, 24 лютого 2014 року, таке керування в Ужгороді, сподіваюся, закінчилося назавжди.

Втім розслаблятися ужгородцям не варто. За відставку градоначальника проголосували, в основному, ті ж депутати, які ще вчора допомагали меру голосувати за  сумнівні рішення, у тому числі земельні.

Обурює, що ужгородські депутати не захотіли розпустити і самі себе та також оголосити вибори ради. А це просто необхідно – Ужгородська міська рада має повністю очиститися. Сподіваюся, це таки станеться.

А поки ужгородцям від тимчасового керівництва міськради та депутатів треба вимагати:

– зробити відкритий доступ до результатів поіменних голосувань, у тому числі депутатів минулого скликання;

– відмінити практику пакетного голосування рішень (кожен документ голосується окремо, перед тим доповідач усім розповідає суть рішення);

– забезпечити вільний доступ до сесійної зали усіх охочих; забезпечити пряму відеотрансляцію засідання;

– створити на веб-сайті Ужгородської міської ради окремий розділ з інформацією про вільні земельні ділянки, умови їх отримання;

– створити на веб-сайті Ужгородської міської ради окремий розділ з інформацією про комунальне майно, що продається, умови участі у покупці;

– створити громадську раду, яка висловлюватиме свою думку щодо доцільності прийняття рішень міськради;

– звернутися до Верховної Ради України із проханням достроково оголосити вибори не лише міського голови, а й депутатів.

Якщо цього не буде, мерський фінал Віктора Погорелова стане не вартим нічого. Бо замість екс-мера брудну справу продовжать інші.

25 лютого 2014р.

Теги: погорелов, ужгород, депутати

Коментарі

Старожил 2014-02-25 / 16:24:56
Шановний пане Ярославе,
я всього на років 10 старший, але завжди знав, що доручати любу справу потрібно тільки новим людям, а не вже скомпроментованим. Тим більше, що в Ужгороді є багато нормальних господарників, а не злодіїв.
Це не як в фільмі "9-я рота", коли всі командири загинули і солдати взяли командування на себе.

Василь 2014-02-25 / 12:52:44
Все правильно! Потрібні дострокові вибори не тільки міськради, а й Верховної Ради, міст і сіл. Інакше толку мало буде.


Ярослав Гулан
Публікації:
/ 1«Хтозна-онлайн». На Закарпатті збільшується кількість анонімних сайтів
Право журналіста на інформацію. Захищати чи ігнорувати?
/ 10«Комунальна» журналістика Закарпаття:
/ 4Закарпатські джинсовики – банки, магазини, політики
Інтернет-ЗМІ Закарпаття: ситуація покращується
/ 9Редакція закарпатської газети – редактора та верстальника достатньо?
Журналіст знає, корупціонер боїться
/ 6На друковане слово грошей вистачає не усім
Газетна листівка під двері. Це краще, ніж джинса
«Реклама» обласної влади на Закарпатті обійдеться у 48 тисяч на місяць
На Закарпатті слово під загрозою контролю. Але вихід є
/ 2Державні і комунальні ЗМІ – у вільне плавання. Або ж в історію
/ 1Сайту Ужгородської міської ради «допомагає» приватний веб-ресурс. Чи це етично?
/ 4Набережна Незалежності у приватній власності?
/ 10За скільки продали землю у центрі Ужгорода?
/ 5Ужгородські регіонали уже поклали око на дитячу вузькоколійку?
/ 12Чи скаже мер Ужгорода, де я живу?
/ 1Хто лукавить про автономне опалення – ужгородська влада чи регіонал?
/ 5Що приховує від людей сільський голова Поляни?
/ 9Украсти від ужгородців останню аптеку? Дозволено
/ 3Навіщо «Падіюн» подарували області?
/ 23Маршрутки й далі вирішують, як їм їздити
/ 16 Сміттєві афери в Ужгороді
/ 11Ужгород – приклад тепла?
/ 7Мерії на замітку – заплатити за сміття заважає ЖЕК
» Всі записи