"Ви не вмрете, єпископе Іване..."

"Ви не вмрете, єпископе Іване..."

Під такою назвою у Видавництві Олександри Гаркуші в Ужгороді вийшла книжка, видана Закарпатським обласним об’єднанням ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка та Закарпатською греко-католицькою спілкою імені владики Івана Маргітича

Назва запозичена з вірша поета Карла Копинця «Боржавське диво» як алегорія щодо невмирущості ідей владики Івана Маргітича. А являє вона собою збірку документів, статей, які характеризують діяльність громадськості Закарпаття за єдність греко-католицької церкви в Україні, возз’єднання Мукачівської єпархії з УГКЦ, богослужіння українською мовою.

Про те, що православ’я в Україні розколоте на три конфесії, відомо всім. Однак, мало хто відає, що розколотою у нашій державі є і греко-католицька церква. Бо окрім Української греко-католицької церкви окремо існує ще одна конфесія: Мукачівська греко-католицька єпархія. З 1993 року і донині вона має статус «свого права» (sui iuris), хоча це суперечить традиції Святого Престолу: «У одній державі повинна бути одна церква». Втім, Ватикан, пішовши на порушення власної традиції, визначив цей статус як «тимчасовий» (тобто, через короткий час мав би бути відміненим), однак він і нині продовжує функціонувати.

Які мотиви та дійсні причини надання та подальшого існування цього «тимчасового» статусу, який воістину все більше і більше стає анахронізмом?

Як йдется у вступній передмові упорядника видання, голови обласної «Просвіти» ім. Т. Шевченка, к. і. н. Володимира Піпаша, справа у тому, що на початку 90-х рр. ХХ ст. Закарпаття переживало спалах сепаратизму, інспірованого спочатку КДБ, а відтак і спецслужбами інших держав. Завданням сепаратистів було відірвати Закарпаття від України, що мало стати ланкою у ланцюгу дій, спрямованих на розвал та ліквідацію щойно проголошеної незалежної Української держави. Головним тут було спробувати довести, що у нашому краї мешкають не українці, а зовсім окремий народ – «русини» (підкреслюємо, що аж, практично, до ХХ ст. саме цим терміном визначали всіх українців. Головна причина перейняття русинами новітньої самоназви криється у небажанні, аби їх не сплутували, у т. ч. із політично-спекулятивною метою, з «русскіми»). Поруч із «Обществом карпатських русинов», створеним ще у 1990 р. за завданням КПРС та КДБ, їх базою стало і КМКС (Товариство угорської культури Закарпаття), лідери якого за підтримки угорських політичних ревізіоністських сил та відповідних спецслужб леліяли надію на реалізацію угорської іреденти. Сепаратисти діяли у політичній (мета – автономна, а то і «незалежна» «республіка» Підкарпатська Русь), економічній («Вільна економічна зона»), етно-культурологічній (закарпатські українці не є українцями, а окрема «нація» – русини) площинах тощо, в тому числі – і через церковні структури. Поруч із Закарпатською православною єпархією Московського патріархату, керівництво якої підтримувало сепаратистів за наказами із Москви, на позиціях мадяронства перебували двоє із трьох єпископів Мукачівської греко-католицької єпархії – єпископ-ординарій Іван Семедій та помічний єпископ Йосип Головач (чому вони підтримали «акцію», безсумнівно організовану КДБ, це є дуже «цікаве» питання), яким було поставлене завдання добиватися «незалежного» статусу для Мукачівської греко-католицької єпархії.

Третій єпископ – Іван Маргітич був невтомним борцем за єдність всіх греко-католиків України. Не виключаю, І. Семедій та Й. Головач увійдуть у народну історичну пам'ять закарпатців лишень як «мадяронські владики»  (а ще й котрі чомусь «здали Цегольнянську церкву») часів Народного єпископа Івана Маргітича».

Єпископи-сепаратисти, домагаючися перед Ватиканом невходження Мукачівської єпархії до складу УГКЦ та її «окремішнього» статусу, стверджували, як йдеться у листах, направлених у 1991 році до Святого Престолу за їх підписами (оригінали та переклади з італійської та угорської мов також публікуються), зокрема, що:

– закарпатці (мається на увазі – місцеві українці) є не українцями, а окремим народом – русинами, також греко-католиками тут є частина угорців;

– закарпатські греко-католики не мають нічого спільного із греко-католиками інших регіонів України,  у них інша «історична традиція».

– всі закарпатські греко-католики рішуче виступають проти входження в єдину УГКЦ, прихильників єдності тут взагалі нема.

Таким чином (правдою є лише існування жменьки греко-католиків–угорців, а в дісності – змадяризованих українців), Свята столиця була уведена в оману.

Тож у пропонованому виданні публікуються матеріали, які нівелюють твердження сепаратистів, що стали для Ватикану аргументом надання Мукачівській єпархії зазначеного «тимчасового» статусу, але котрий діє і зараз.

На основі історичних реалій показано, що, починаючи із виникнення «руської церкви», Мукачівська єпархія, її вірники перебували у духовній єдності зі своїми одновірцями та одноплемінниками, єдинокровними братами за Карпатами. Не раз доходило і до спроб організаційного об’єднання (приміром – за єпископа Андрея Бачинського) і єдиною причиною, чому це не було реалізоване, є шалений супротив шовіністичних кіл Угорщини, до складу якої, на відміну від інших теренів України, входило Закарпаття.  Але ж зараз державні кордони не розділяють нас!

У книжці публікуються і матеріали про потужний рух закарпатських греко-католиків за єдність після виходу із підпілля, який очолював за життя єпископ Іван Маргітич, за що отримав шанобливе ймення – Народний єпископ. У газеті (тижневику) «Карпатський голос», який редагував В. Піпаш, була окрема тематична сторінка під назвою «ХРИСТИЯНИН», де публікувалися статті владики, звернення, інші документи та матеріали з діяльності «Греко-католицької спілки ім. А. Шептицького», яку очолював владика. Після смерті І. Маргітича цю діяльність продовжила Закарпатська греко-католицька спілка, що носить його ім’я. Вийшла низка чисел її бюлетеня, який має назву «Щоб усі були ОДНО».

Серед авторів статей, поданих у книжці, владика Іван Маргітич, о. Юрій Бровді, о. Павло Мадяр ЧСВ, о. Василь Данилаш, д. ф. н., професор Любомир Белей, к. і. н., доцент Ігор Ліхтей, Володимир Піпаш, Василь Ільницький та інші. Безперечну, ще й наукову цінність мають документи, зокрема звернення представників закарпатської діаспори, звернення (підписані сотнями і тисячами вірників Закарпаття) до Святійшого Отця івана Павла ІІ тощо.

Так у чому ж справа, що закарпатські греко-католики і нині відірвані, від’єднані від материнської УГКЦ, продовжує існувати «тимчасовий» статус єпархії? Гадається, що і наразі причина криється в існуванні в керівництві Мукачівської єпархії сил, які налаштовані протиукраїнськи. Тож питання тут не у релігії, а політиці… А ще може вони так діють через елементарний егоїзм, власну гординю, згідно з давньоримським висловом «Краще бути першим на селі, ніж другим у місті!». Але це ж не робить їм честі, а завдає велику шкоду Церкві.

Володимир Піпаш, Закарпаття онлайн.Блоги
14 липня 2017р.

Теги: Маргітич, УГКЦ, МГКЄ, Семедій, Головач

Коментарі

українець мигалю 2017-07-19 / 21:16:52
Про книгу о. Стефана Бендаса дуже цікава,і що саме цікаве, вона лише констатує факт що відбувалося на то час( книга ця - це спогади),наступний ваш закид про відозву підписів, насправді там друга проблема, а саме те що їх зарахували до владик УГКЦ,ну і нарешті наші священики також були у тюрмах,псих лікарнях і так далі.

Мигаль 2017-07-19 / 15:47:28
Панове "читачі" та "українці" Ця книжка є дуже своєчасною, оскільки в МГКЄ з ініціативи владики Мілана повсюдно дискридитуються священики, які служать українською мовою та згадують у молитвах Главу УГКЦ. Раджу прочитати видані за сприяння владики Мілана двотисячни ми тиражами угорською, українською та англійськими (для чого?) мовами спогади о.Стефана Бендаса "П"ять років за колючим дротом" Нагадаю, що кандидатуру автора цих відверто людиноненависницьких поглядів-спогадів також з ініціативи владики Мілана серйозно обговорювали на представлення для беатифікації. Стосовно "народних" єпископів Семедія та Головача прошу не забувати, що в 1988 році вони відізвали свої підписи під зверненням про легалізацію УГКЦ. Ще раз нагадую, що за часів Сталіна-Андропова ніхто не згадував про "sui juris" МГКЄ і ніхто не чув про русинів-націоналістів, а от ураїнських націоналістів (не тільки буржуазних) і розстрілювали, і засуджували до 25 років, і в психлікарнях лікували, і на знак протесту проти русифікації вони вчиняли акти самоспалення. А де ж у цей час були русини? Ось така історія. ви

Це я 2017-07-16 / 23:36:26


Тут територія України. У своїх поділах і протиставлнннях українців різних регіонів можете повправлятися на інших, марґінальних ресурсах. Коментар видалено. Адмін


українець соррі 2017-07-16 / 20:21:47
зробити означає - зробити))) пояснюю більш детальнішепобудувати храми повернути вкрадене майно мук. греко - кат. єпархії для початку буде з вас достатньо.

українець 2017-07-16 / 20:18:07
автору - прочитайте уважно свій коментар ви теж не безгрішні в укр. мові)))))

Авт. - "українцеві" 2017-07-16 / 16:13:31
Але для перекладу скористайтеся допомогою знайомих, а користайтеся допомогою перекладача "гуглу", той обовязково знову щось наплутає, особливо, якщо це буде переклад з угорської.

Авт. - соррі 2017-07-16 / 16:09:47
Певну кількість примірників Видавництво мало подати для реалізації у книгарню "Кобзар" в Ужгороді

Авт. 2017-07-16 / 16:06:40
Пане "українець" чи не могли би перекласти на українську мову вашу незрозумілу фразу:"... таку дурниць повну яку він написав ..", бо вона для українців є не зрозумілою?

соррі 2017-07-16 / 16:03:01
Адресовано не мені, але... Що в вашому розумінні означає "доягнутися до рівня" Головача і Семедія? Дотягнутися до рівня їхньої брехні? Брехали ж бо не хоч кому, а самому Папі Римському (див. листи). Чи дотягнутися до міри їх продажності (гляньте, як було акцентовано, звідки, а значить - під чию диктовку, писалися ті листи до Риму)?

Хочу подякувати авторові за добру роботу на благо своєї країни і свого народу.

Де можна придбати книжку?

українець 2017-07-16 / 16:01:08
пану Піпашу радив би щось корисне написати а не таку дурниць повну яку він написав щоб лише посіяти розбрат серед нас українців Закарпаття."SUI IRIS" у мукачівській греко - катол. єпархії був донього буде і після нього,і доречі пан Піпаш не є прадставником духовенства щоб такі питання вирішувати.

українець 2017-07-16 / 15:56:34
Івану - перш ніж ображати покійних владик Семедія і Головача відповіжте що саме ви особисто зробили для Мукачівської греко - католицької єпархії? перш ніж когось осуджувати дотягніться, будь- ласка, хоч трошки до їхнього рівня. А на всі інші закиди відповідати не буду, бо вони безглузді ,крім одного на який хочу внести просто пояснення "людина.....який "писав на емоціях тому і помилився.І доречі угорською мовою неволодію, а ви мене в мадярони записали . І насам кінець ви невідповіли на мої простенькі питання)))

Верховин 2017-07-16 / 15:34:35
А й справді, як таке є можливим - до 1990 року жоден мовознавець-славіст у Європі не бачив окремої (русинської) мови ?! Про вимерлі лужицькі знали, про проблему єдності-окремішності мов сербів-хорватів знали, про штучність російської як великоросійського діалекту руської (української) знали. А про окрему мову у Підкарпатті наукових розвідок 19 - 20 століття (та й до сьогодні) нема.

ІВАН 2017-07-16 / 14:58:32
Судячи звідки - Із Гайдудорога, Семедій листувався з Ватиканом (мабуть і Шашік так?), то Мукачівська єпархія звідти і керувалася і керується?

Авт. - читачеві 2017-07-16 / 13:57:55
Шановний пане, ви кажете неправду, щодо: " Мукачівська єпархія отримала право "Sui iris" ще в 1773 році за часів Бачинського." Не отримувала вона такого тоді статусу, просто єпархію нарешті визнали, що вона є на рівні із іншимими укорськими єпархіями - єпархією, але яка підлягала римj-rfnjkbwmrjve примасу Угорщини (та ще й згідно законодавства - уряду Угорщини). І так тривало аж до 1938 р., хоча навіть уряд ЧСР у 20-і - 30-і р. ХХ ст. намагався визволити її з під підпорядкування угорського примаса (та уряду Угорщини). Це не вдавалося і через те також, що ЧСР мала доволі напружені стосунки із Ватиканом, натомість гортієвсько-мадярське лоббі у Римі (приміром, так, як зараз є існування Московського патріархату в Україні) намагалося не випустити єпархію із свого контролю. Отож, лише вперше у 1938 р., коли нарешті Підкарпатській Русі (Карпатській Україні) було надано статус автономної державності статус "суї юріс" був УПЕРШЕ наданий Мукачівській єпархії (що було абсолютно логічним - у своїй державі - своя церква). Але ледь Карпатська Україна, була, у результаті агресії та кровопролитних боїв захоплена Угорщиною, цей статус моментально, у тому ж році (1939 р.) був Ватиканом ліквідованим, за логікою - це територія держави Угорщина, тож "суї юріс" є неможливим. ВДРУГЕ цей статус був наданий у 1993 р. Логіка відсутня, хіба що у тому - Закарпаття (т. зв. Пудкарпатська Русь) має стати "незалежною державою". Чому "ялові" держоргани України не вирішують це питання в Ватикані - є "риторичним, бо абсолютно впевнений, що якби (це фантастика, звичайно) Закарпаття знову було "приєднане" до Угорщини, то Мукачівська єпархія позбавилася б "суї юріс" наступного дня.

ІВАН 2017-07-15 / 18:57:44
Шокований від змісту листів Семедія та Головача. Та у будь-якій державі їх автори були би притягнуті до кримінальної відповідальності за підривну сепаратистську, антидержавну агентурну роботу. А тим паче, що це було за СССР, де "вухо КГБ" знало все! Єдине пояснення - це було зроблене цими "єпископами" не лише із відома, але і за завданням КГБ.

Читачеві 2017-07-15 / 17:06:04


Звичайно, коли бракує аргументів, іншого виходу, окрім як хамити опонентам або просто звинуватити протилежну сторону, нема. Класика жанру)


Читач 2017-07-15 / 16:38:45
Коротко, не бачу сенсу продовжувати цю дискусію, оскільки ви не вмієте вести конструктивний діалог, а лише постійно всіх звинувачуєте, і у всьому шукаєте теорію змови. З Богом.

Читач 2017-07-15 / 16:10:43


Хамство на адресу інших учасників дискусії. Коментар видалено. Адмін


О.Д. 2017-07-15 / 15:41:04
Політику в церкву вводить не п.Піпаш, і не я, а саме ті, хто, як бачимо з цієї публікації, в інтересах чужих держав і доволі брудним, аж ніяк не християнським шляхом пробивали цей статус в Римі.
Логіки окремішності МГКЄ в умовах єдиної Української держави немає жодної. Окрім, звичайно, політичної. І про це ми вже говорили. Власне, цей статус сам по собі є подразником, причиною дестабілізації. Що бачимо, зокрема, і в нашому випадку. І, вочевидь, це також було в планах тих, хто цього статусу добивався.

О.Д, 2017-07-15 / 15:34:15
"Читачу", українці НІКОЛИ не пишуть слово "Українець" з великої букви) Тобто, в кожному вашому коментарі є підтвердження вашої неукраїнськості. І не якісь механічні, а цілком очевидні для того, хто володіє українською мовою, і непомітні для тих, для кого вона є чужою.

Не такийте нікого втросійські ЗМІ кожного разу, коли вам на це вказують, бо вони тут ні до чого. Союзникм Росії є ви з вашим sui juris, не потрібним українцям в умовах єдиної Української держави. Не важливий він і греко-католикам угорського походженння, як не важливий і греко-католикам полякам в рамках УГКЦ. Це потрібно виключно угорським політикам.

І не вказуйте, будь ласка, що мені "краще" робити. Своє "корисне" я роблю і без ваших вказівок. От тільки, думаю, розуміння цього корисного у нас різне, якщо не кардинально протилежне.


Володимир Піпаш
Публікації:
/ 2Презентація книжки про владику Маргітича
/ 4Фестивалеві "Гуцульська бринзя" – "Живу ватру"
/ 86Влада Ужгорода вважає, що місто розташоване на "на угорських етнічних землях"
/ 12Мукачівському військовому ліцею слід присвоїти ім'я начальника Генштабу "Карпатської Січі"
/ 12Просвіта мусить бути Берегинею українства
/ 80Чи може відвертий українофоб очолювати історичний факультет УжНУ?
/ 4Гілочка свяченої верби із Мюнхена
/ 9Нинішнім очільникам України загрожує людський гнів та перспектива горіти у пеклі
/ 21Закарпатський осередок "Просвіти" просить Порошенка припинити цькування українських патріотів
/ 19Офіційний гімн учасників війни з Росією
/ 2Відзначимо річницю початку Революції Гідності
/ 2РУХ і Рата. Вячеслав Максимович перевертався би…
/ 3Влада: курс на контреволюцію?
/ 4Найгірше, що може допустити організатор протестних акцій – це втратити здоровий глузд
/ 43Два села та 558 вулиць, площ і провулків на Закарпатті мали би змінити назви
Вшановуємо ветеранів, молимося за загиблих, але Другу світову війну слід завершувати і у головах людей
/ 29А чи потрібна така «Просвіта», яка не веде до «Храму»?
/ 4Війна на Сході України є війною із захисту Цивілізації від агресії Варварства
/ 3ПостЛунченко. Надія на очищення
«Молоде вино у старі міхи не наливають!»
/ 53В. Лунченка – у відставку!
/ 59Закарпатський Майдан вимагає люстрації
/ 6Хто може озвучувати голос Майдану?- ІІ
/ 3Попіл Майдану повинен стукати очільникам влади у серця!
/ 11Хто може озвучувати голос Майдану?
» Всі записи