Закарпаття онлайн » Блоги » Ярослав Орос

Лущення квасолі

Ліворуч од мене повнісінька кошарка пергаментно-жовтявих стручків, а під руками – емальована діжа. Лишень торкнешся стручка – зашерхотить лушпиння, й щось усередині ледвесенько, раз по раз, торохне. Крапають лунко квасолини в ракаш. Зерня появляються на світ, як ті немовлята, геть не схожі одне на одне. Ні кольором шкіри, ні формою, ні розмірами… Крапають лунко в емальовану діжу.

Лущення квасолі

Захоплено проводжаєш очима кожнісіньку квасолину. Й, утішаєшся звукам! Та й появі на світ ще кількох квасолин. А в кошарці, гляди, лащаться неохоче солом‘яні зайчики бабиного літа. Десь, чутно, в сусідів прокукурікав когут, гавкнув на подвір‘ї Тарко…

Побіжно приходить на думку, що «квасоля звичайна» з родини бобових походить з Південної або Середньої Америки, хоч самі «боби» нібито вважають своєю прабатьківщиною Середню Азію… Нічого тута не вдієш, класифікація Ліннея.

Та, попри те, квасолю відтак зварять і добре приправлять як страву, й наминатимеш її «дзьобальками», або «колочену», й ще: у поливці, супах і борщах…

А поки що шерхотить лушпиння, й щось усередині ледвесенько, раз по раз, торохне.

Слова, слова… Як схожі ви на лущення квасолі!

Ярослав Орос, Закарпаття онлайн.Блоги
13 вересня 2012р.

Теги:

Додати коментар

Коментарі

ярослав орос 2012-09-14 / 20:48:21
Вредна 2012-09-14 / 15:20:39
Ушитко тото і ми маєме - і пасолю, і лопатки, лем не маєме "емальованої діжі". Не повісте, шо то такоє і де го купити?

Вредна, я розумію Вас яко бізнесовку: де б придбати тую емальовану діжу...
даю наводку... сідаєте в автобус: ужгород-широкий луг і їдете, доки ся свище... потому в широкому лузі звідаєте, де туйки вулиця перемоги, й коли на туй вулиці увидете свіжу цвинтарну оградку, та й, можна сказати, таки цілу цвинтарну огорожу, зазвідаєте: "чи туй жиє петро-бляхар", і він -- одразу Вам продасть тую емальовану діжу... за дешево...

Дежі 2012-09-14 / 19:42:30
Миколі Б. 2012-09-13 / 22:33:23.
Уповічте, пані Миколо, як ся пудбиває пасуля, ци не спомоччю клепача?

Вредна 2012-09-14 / 15:20:39
Ушитко тото і ми маєме - і пасолю, і лопатки, лем не маєме "емальованої діжі". Не повісте, шо то такоє і де го купити?

Читачка 2012-09-14 / 14:32:02
Слова справді схожі на лущення квасолі. Слова - це лушпиння, а квасоля - наші думки. Самі по собі слова (лушпиння) нічого не означають, а от те, що в них знаходяться наші думки (квасоля)і ми з їх допомогою висвітлюємо свої думки - і є призначення лушпиння (слів).

Читачка 2012-09-14 / 14:24:54
Згадується бабусин дім, дитинство, і, як бувало, сидимо з нею разом, лущимо квасолю, а у сусідів - як і описано тут - когут закукурікає, собака загавкає... Навколо бабине літо - тиша, спокій, які бувають тільки ранньої осені.

Микола Б. 2012-09-13 / 22:33:23
А у нас, у Сасові, исе - одзьобачка, колочанка,а далі лопатки з джумарями і смаженов цибульов, лопатки пудбивані, пасуля пудбивана, пасуля з капустов і ше якась пасуля, айбо вже не тямлю, яка...