Обласний центр насправді багатий на монументи, пам’ятники та скульптури. Однак найбільш популярні ті , до яких прямують туристи – пам’ятник Петефі, Масарику та витвори мистецтва в сучасній інтерпретації. Закарпатську історію відображає тільки пам’ятник президенту Карпатської України Августину Волошину. Щодо закарпатських митців, то ще в 1999 році були вшановані художники Ерделі та Бокшай, які розмістилися в ужгородському альпінарії. Більше від того часу в Ужгороді з українських митців нікого не увіковічнювали. Художники, поети та прозаїки, вочевидь, забуті місцевою владою. Єдиний монумент українському генію Тарасу Шевченку розмістився на площі Народній. У шевченківські дні сюди приходять закарпатці, щоб покласти квіти й згадати поета. Більше пам’ятників відомим українцям у місті немає.
Справді помітно, що переважна більшість ужгородських пам'ятників офіційно-урочисті або ж скорботно-поминальні. А саме – монументи «чорнобильцям» - ліквідаторам аварії на ЧАЕС, «афганцям» - воїнам-інтернаціоналістам. Увічнено і пам'ять загиблих працівників органів внутрішніх справ. Також встановлені пам'ятники і бюсти відомим політикам та діячам – Фенцику, Петефі, Масарику, Пушкіну. Про українських поки що забуто.
Решта простору займають так звані розважальні скульптури: міні-статуя Свободи, символічний Миколайчик та пам’ятник Ліхтарнику – це все, що можна побачити з персоніфікованих пам’яток у центрі міста. На інших вулицях є кольорові ведмеді, залізні олені, дерев’яні свинки та металеві пташки. Однак зараз у місті є плани щодо зведення більш серйозних споруд.
Детальніше про це – у випуску новин М-студіо від 28 червня.