Наразі тут проживають 5 видів кажанів та понад 50 видів різних живих організмів. У середині 20 століття це була система розгалуджених штолень, які пробурили аби досліджувати українські Карпати та добувати руду, проте сьогодні у них зовсім інше призначення.
Після досліджень науковці з‘ясували, що у даному гірському масиві є залізна руда та каміння, що використовувалася для будівництва, її на території колишнього СРСР було вдосталь, тому видобуток тут припинився. З того часу штольні і не використовували за призначенням.
З часом дерев’яні кріплення, що були встановлені, аби шахтарі мали змогу працювати, прогнили та перестали виконувати свою функцію. Тому печера стала небезпечною для людей.
Штольні знаходяться біля туристичного маршруту, тому, аби вберегти допитливих подорожуючих, встановили грати.
Сьогодні штольні є домом для 5 видів кажанів та майже пів сотні комах. Кажани, що зимують тут, на території Карпатського біосферного заповідника наразі знаходяться у сплячці. Тут мешкає і один із найвідоміших видів кажанів з великими крилами – підковоніс.
Кажани, що мешкають у штольні занесені до Червоної книги, тому досліджують їхнє життя лише поверхнево. У печерах для них сприятливі умови. Темно та достатньо волого. Окрім кажанів, у штольнях мешкають і певні види отруйних павуків. Загалом у штольнях проживає близько 50 видів різних комах та живих організмів, які тут ретельно оберігають та досліджують працівники Карпатського біосферного заповідника.
форестер 2023-02-19 / 14:41:19
Абсолютно всі павуки - отруйні. Питання - наскільки. Що ж це за види такі особливі в цих штольнях?
В. Піпаш 2023-02-18 / 21:48:47
Додаю.Цих штолень є кілька. Використовувалися впродовж ХІХ ст., однак вміст заліза не перевищував 20-30 відсотків, тож у подальшому було вирішено, що їх експлуатувати є не рентабельним. Штольні, з боку Косівської Поляни сягали на сотні і сотні,і більше метрів (входи були замуровані у радянські часи, бо там "загубилися", як була чутка якісь діти).
В. Піпаш 2023-02-18 / 21:12:36
Трішки кориспондентка наплутала тНу, буває. Насправді,ці штольні викопали наприкінці ХУІІІ ст. турецькі військополонені-каторжники з метою забезпечення сировиною-залізною рудою Ливарний завод у с. Кобилецька Поляна. Завод був призначений для випуску інструментів для сплаву лісу, а також, попутно, сокир, мотик, тощо, а є відомим також завдяки художньому литву, зокрема печей, окремі примірники яких зберігаються не лише в Закарпатському к. музеєві, але і у Відні та ін.