Чимало з них повернувшись у мирне середовище не можуть знайти свого місця в суспільстві… Хтось не повернувся і тепер їхні діти ростуть напівсиротами…
Привернути увагу до становища учасників бойових дій, проблем з якими вони зіштовхуються, та до дітей, батьки яких загинули у війні, вирішили небайдужі військовослужбовці, які також пройшли горнило війни. Станіслав Шавалов та Володимир Мірошниченко – ці хлопці щойно повернулися з Львівщини. Пішки. Пройшли близько ста кілометрів. Йшли перевалами, періодично зупиняючись на нічліг. Ходу розпочали 14 грудня. Вже під вечір 15 грудня дійшли до Ужгорода.
Цим походом хлопці намагалися привернути увагу до становища учасників бойових дій на Сході України, дітей військовослужбовців, які там загинули, а також патріотичному вишколу сучасного покоління. Хлопці як ніхто знають, з якими проблемами зтикаються військовослужбовці після повернення з зони бойових дій і на що варто звернути увагу, аби допомогти їм адаптуватися.
Підтримує Станіслава і наголошує на недостатній підтримці державою й пан Олег. Немало залежить від самих людей, кажуть хлопці. А тому й намагаються один одного підтримувати і в мирному житті. З радістю відгукуються на подібні благодійні акції, адже допомога об’єднує.
До речі, ще одне питання, на яке організатори благодійної ходи хотіли звернути увагу – патріотичне виховання сучасної молоді. Вони зазначають, що дуже часто юнаки обирають не той шлях через неспроможність направити енергію в потрібне русло. Про війну на Сході останнім часом в нашій країні воліють говорити менше. На жаль, від цього вона не припиняється…
Невідомо скільки ще точитимуться бої на Сході, а тому знаємо, що кількість ветеранів зростатиме, а отже питання адаптації та реабілітації військовослужбовців в нашій державі набуватиме дедалі більшої актуальності. Але як було сказано – найбільше в завданні повернення до мирного життя залежить від самих військових. І як показують герої нашого сюжету – головне знайти справу для душі, сформувати план на майбутнє і буквально йти до своєї мети.