Для гуцула трембіта не просто музичний інструмент. Раніше вона була чи не єдиним засобом зв’язку вівчаря з селом. Вона сповіщала про вихід овець на полонину, відхід на той світ чи народження в сім’ї дитини. Нею запрошували на весілля, з нею колядували. Нею ж визначали годину, а найдосвідченіші чабани навіть передбачали погоду. Кажуть, особливо добре інструмент відчуває дощ та грозу.
Іван Гринюк – трембітар з Рахівщини. Про ці інструменти знає все, адже виготовляє їх не один десяток років. Найкращим матеріалом для виготовлення трембіти є смерека. Існує думка, що ідеально підійде громовиця, тобто дерево в яке влучила блискавка. Проте не обов’язково.
При виготовленні трембіт Іван Гринюк врахував свій музичний досвід. Каже, що колись з народним оркестром Гуцульщини їздив на гастролі і зрозумів наскільки незручною при транспортуванні є трембіта, а тому вирішив робити їх такими, аби ніяких проблем при пересуванні не виникало, вони просто розкладаються на кілька частин.
Окрім того, він виготовляє так звані Рахівські трембіти – скручені, аби вівчарям було легше з ними пересуватися на полонинах. До речі, робить саме з дерева, а не металеві.
Пан Іван каже: замовлень на виготовлення трембіт вистачає. Чималий попит за кордоном – в США та Канаді… Разом з тим, почути звук трембіт, які зробив Іван Гринюк, можна й на Закарпатті, на Гуцульській бринзі – фестивалі, який щороку проходить у Рахові. Додамо, що цього року через пандемію коронавірусу, захід не відбудеться. Проте, варто сподіватися, що у 2021 все вдасться.