Наразі залишилось не так багато людей, які перейняли це важке, але дуже перспективне ремесло. Завдяки ентузіастам своєї справи вівчарство отримало шанс стати однією з головних агротуристичних родзинок Закарпаття.
Робота вівчаря не з легких. Починається все о четвертій годині ранку. В цій отарі більш ніж 300 овець. Зранку їх доять. Потім група вівчарів розділяється. Половина підіймається на полонини з отарою. Решта залишається і готує овечий сир. Робочий день триває до пізнього вечора. Найбільшим ворогом вічарів на полонинах є вовки. Інколи доводиться не спати всю ніч, охороняючи отару.
Ілля Петрюк – власник однієї з найбільших отар на Рахівщині. Чоловік впевнений, що розвиток вівчарства неабияк допоможе розвивати і туризм.
Великі надії на розвиток вівчарства покладають в Рахівській РДА. Готові допомагати власникам отар розвиватися і рухатися далі. Нещодавно в районі утворилась Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів, яка об’єднала навколо себе виробників сиру з усього регіону.