Закарпатець зібрав унікальну колекцію радіоприймачів (ВІДЕО)

Грамофони, радіоприймачі і транзистори Петро Михайлович почав колекціонувати 12 років назад. Сьогодні це заняття стало справжнім його захопленням. Реставрація одного такого приладу, розказує пан Петро, займає близько 4-5 тижнів. Робота ця кропітка, вимагає багато терпіння, знань і коштів – зізнається він.

Його приймачі і радіоли вражають різноманітністю зовнішнього вигляду. Деякі більше схожі на вишукані меблі, ніж на прилади, що передають новини і музичні шлягери. Наприклад, радіоконсоль шведської фірми DUX 1950 року. Ласий шматок колекції Дербаля – іноземні експонати. Своїми перлинами вважає американські радіо прилади фірм Філко і Зеніт.

Поряд з американцями і шведами своє почесне місце в колекції Петра Михайловича зайняв і німець Телефункен. Усі приймачі німецького виробництва, говорить колекціонер, відрізнялися високою якістю при мінімумі деталей.

Серед радіотехніки пана Петра багато випускників радянського радіопрому. Лідерами того часу називає білоруських і прибалтійських виробників. Наприклад, дуже відомий рижський завод «Радіотехніка». Працював за ліцензією німецького концерну «Телефункен» і на німецьких деталях. У післявоєнний період цей завод був найбільшим виробником аудіотехніки в Радянському Союзі.

Пріоритетним в моделях «Радіотехніки» був якісний звук. І цей напрям він завжди доводив і розвивав протягом всього свого існування.

Звуки, що видають ці ретролампові приймачі, заворожують і досі, вважає Петро Михайлович. А в минулому сторіччі радіо було королем ефіру. Для свого захоплення колекціонер не пошкодував старий гараж і кімнату у невеличкому будинку.

Зараз в колекції Дербаля більше 100 екземплярів радянських радіоприймачів, 75 улюблених іноземних експонатів і близько 20 телевізорів різних часів. У вправних руках майстра всі ці старожитності вже отримали друге життя і знайшли свій новий дім.