В Ужгороді «Сокіл» організував теренову гру, присвячену річниці командира Буковинського куреня

Такі ігри за участю молодих хлопців та  дівчат в Ужгороді проходять уже не вперше. Для розігріву перед грою провели спаринги та майстер клас з боксу.

«Головною метою є показати молоді, що весело провести час разом можна і без алкоголю. Крім того, теренові ігри розвивають мислення та гуртують молодь. Тай, врешті, що може бути кращим, ніж вибратись на вихідних разом у ліс», - коментує Томаш Лелекач.

Після такого активного відпочинку молодь зібралась в коло і прослухала лекцію про Петра Войновського.

По закінченні всі дружно відправились пішою ходою по домівках, змучені, але повні позитивних вражень та переживань.

Довідка

Командир Буковинського куреня Петро Войновський народився 8 вересня 1913 р. у селі Долішні Станівці. Батько служив на кордоні в ранзі сотника і був родом із села Самушин Заставнівського району, а мати була вчителькою народної школи, походила з міста Серет Південної Буковини (нині в Румунії). Завдяки батькам, формувався його світогляд як українського націоналіста, революціонера.

Войновський у Пласті в 30-х роках був відповідальним за роботу з молодшими пластунами з міщанської молоді Чернівців. В кінці літа 1932, дізнавшись про голодомор на Україні, друкував та поширював з друзями-пластунами листівки і брошури про голод і терпіння українського народу. З 1934 до 1935 років Петро Войновський служив у румунській армії і набув військової спеціальності – топографії та картографії в штабній академії. Особливі успіхи у військовому навчанні та службі в армії передбачали можливість викладання у військовій академії, доступ до військових таємниць і прекрасну кар'єру військового офіцера королівської гвардії при одній умові: змінити ім’я на «Петру Войниску». Відмовившись виконати цю принизливу пропозицію, молодий офіцер був відправлений у відставку. З 1940 р. Петро Войновський – провідник ОУН Буковини і Басарабії. Вже через рік Петро Войновський очолює збройне повстання буковинців проти радянської адміністрації.

Будучи членом Української Буковинської Національної Ради, організовує нову українську адміністрацію по містах і селах Буковини, організовує збройну боротьбу проти німецько-румунського антиукраїнського союзу, веде переговори з представником німецького командування про майбутнє Европи та місце України як рівної серед інших держав.

Звістка про формування куреня спричинила велике піднесення серед українців Буковини. Цвіт свідомих українців записувався до боротьби за Українську Державу. Як тоді думалося: німецька сила допомагає виганяти більшовиків з України, а тому розумним українським людям необхідно йти на Велику Україну, до Києва, і очолювати будівництво українських державних структур. Головний Провід ОУН призначив Петра Войновського командиром Буковинського Куреня (найбільша похідна група ОУН, загалом до 2000 чол). Одначе, після значного піднесення пов’язаного із вступом Буковинського Куреня до Києва в жовтні 1941 р., наступило похолодання німецько-українських стосунків. Багато активних діячів Куреня було розстріляно, а більшу частину складу було розподілено по 115 та 118 батальйонам охоронної поліції.

З 1949р. Петро Войновський в Америці: брав участь у відновленні діяльності Організації Державного Відродження України та Організації бувших вояків-Українців в Америці, член Українського вільного козацтва, Пласту (належав до куреня «Хмельниченки» та осердку УПС у Кергонксоні). Та найголовнішим у його житті після війни залишався моральний, духовний обов'язок командира Буковинського Куреня. Полковник Петро Войновський збирав матеріали про побратимів та про спільну боротьбу за Україну. На власні кошти побудував Вояцьку Святиню учасникам Буковинського Куреня – Церкву-Пам'ятник св. Апостолів Петра і Павла у Кергонксоні, штат Ню-Йорк, США.

Помер славної пам’яті полковник Петро Войновський 8 квітня 1996 року в Ню Йорку. Похований на українському цвинтарі св. Андрія у Савт Бавн Бруці, Ню-Джерсі, США

Теги: Сокіл, Войновський

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати