Ідея створення шарнірних ляльок, що максимально відтворюють тіло людини, належить японським майстрам. Вони хотіли, аби лялька не тільки була зовні красивою, а й гнучкою. Тому особливість цих іграшок – велика кількість суглобних деталей, що згинаються, – розповідає закарпатська майстриня. Сама ж цією нелегкою справою займається більше року. Матеріал, з якого виготовляють такі ляльки, це зазвичай поліуретан чи полімерна глина, яку потрібно запікати. У народі ще побутує й інша назва таких ляльок – «бежеде». У Японії «бежеде» вважають високим мистецтвом. На Закарпатті воно поки маловідоме. Однак Анна Іваць у своїй колекції має 10 іграшок, ще одна в розробці. Ліпити деталі ляльки-красуні насправді дуже важко. Спершу потрібно зробити ескіз, позначити місця з’єднання суглобів та приблизні розміри. Далі розігріти полімерну глину і розділити її на різні шматки. Основне – правильні пропорції частин тіла. Потім усі виліплені деталі запекти у духовці при температурі 130 градусів і перетягнути дротиками та гумкою, – ділиться лялькарка. Мама Ані радіє, що донька займається справді унікальною справою, хоча освіту обрала не мистецьку, а медичну. Вражає у шарнірних іграшках те, що вони виглядають, як живі. Вони рухливі, можуть змінювати макіяж і перуки. Аня робить заготовки перук з овечої шерсті, шовкового волосся та ниток. Також розповідає, що професійні майстри практикують робити лялькам очі зі скла або епоксидної смоли. Тоді вони виглядають ще більш реалістично.
Прихильниця 2013-02-11 / 12:49:22
Знаю авторку шарнірних ляльок Анну Іваць. Ця юна особа взагалі дуже талановита та ерудована. А ще - скромна. Бажаю успіху і розуміння від оточуючих.
ляльки - просто клас.