Закарпатці вшанували пам'ять січових стрільців на горі Маківка

Тут щороку за організації патріотичних керівників Сколівщини Львівської області, на території якої облаштовано меморіал слави, відбуваються пам'ятні заходи. Вклонитися героїчному подвигу Січових Стрільців, які загинули в боях з російськими військами за гору Маківка і яким насипані могили в Пантеоні на висоті 1000 метрів, щороку вирушають представники Закарпатської обласної організації ВО "Свобода" та члени молодіжної громадської організації "Сокіл". У вшануваннях 98-річчя перемоги УСС на Маківці взяв участь народний депутат України Андрій Тягнибок.

"Гора Маківка – наша спільна героїчна історія, – розповідає голова Брегівської районної організації ВО "Свобода" Василь Вовкунович, який вкотре піднімається на Маківку і щоразу з новачками. – Це кладовище в Карпатах є вічним свідком стрілецької слави, здобутої в походах по обидва боки Карпат. Бої за Маківку – це тільки один яскравий приклад перемоги Українських Січових Стрільців, бо саме ці переможні бої, які точилися більше тижня, не дали звершитися російським планам і укріпитися на Угорській рівнині 1915 року, а згодом витіснили російські війська з Галичини. І мені, звичайно, прикро, що Закарпаття, яке теж оповите походами січовиків ще з 1914 року, не спромоглося до вшанування цих сторінок історії. Ужоцький перевал, Воловець, Чинадієве, Свалява є тими місцями, де формувалися стрілецькі сотні Дідушка і Семенюка, не кажучи вже про Ґоронду і Страбичово, де Січові Стрільці проходили вишкіл. У тих землях понині зарослі могили".

Вшанування воїнів легіону УСС відбулося в День Матері, тож славу складали і матерям, тим, хто народжує справжніх синів. "Тільки українські жінки могли прищепити своїм синам таку безмежну любов до України, за яку вони жертовно віддавли свої життя", – зазначив у виступі народний депутат України Андрій Тягнибок. Тут, на Маківці, насипано 50 могил січовикам віком від 17 до 26 років. Ці молоді та сильні духом українські легіонери не пропустили через Карпати штатні війська російської армії. Вони постали проти москвофільства, яке важкою недугою лежало на народові й породило стихію назріваючого українського націоналізму.

На Маківці відслужили літургію, помолилися за полеглих і освятили могили. Школярі запалили лампадки на могилах січовиків і стояли на варті. Місцеві артисти підготували творчу програму, а Закарпаття вшанувало Меморіал Слави стрілецькими піснями у виконанні чоловічого хору "Купаж" з міста Берегово (художній керівник Ігор Полянський). У тих піснях – відтворено справжню історію першої української військової школи.

"На жаль, нині молодь більше вшановує совєцькі свята, ніж власну українську історію. А наш поступ може бути тільки завдяки спільній праці. Поріділо людей і на Маківці, але нехай це буде тільки короткою зупинкою для роздумів", – йшлося у виступі референта з питань ідеології Закарпатської молодіжної громадської організації "Сокіл" Юрія Черкашина. Закарпатський "Сокіл" щороку є учасником патріотичного ви шкільного табору на Маківці.

Положення російсько-австрійського фронту під час боїв за Маківку вимагало виставити проти ворога частини УСС, які вже з першого дня 29 квітня змінили хід бойових дій. У звіті командування 55-ї дивізії австрійської армії від 2 травня 1915 року зазначалося: "Зі запалом, одушевлені правдивим патріотизмом, з розмахом як шумна буря, якій ніщо опертися не може, кинулися молоді хоробрі сини тієї країни в обороні рідної землі на ворога й приневолили його залишити те, що він вважав за здобуте. Небезпеку усунено. Українські Стрільці двічі рішили бій у нашу користь. Вони можуть гордо дивитися на свої подвиги, бо повсякчасно залишиться в історії слава їхніх хоробрих подвигів, та золотий лавровий листок в історії їхнього народу". Маємо свідчення того, що боротьба була важка і вимагала жертв. Жертви не були марними, адже принесені в ім'я незалежної України.

Довідка

З 29 квітня до 4 травня 1915 року на горі Маківка точилися запеклі позиційні бої на східному фронті між підрозділами австо-угорської 55-ї піхотної дивізії І. фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських Січових Стрільців) та російськими військами 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана. У 1920-х роках члени Українського Військового Об'єднання, а згодом Організація Українських Націоналістів започаткували встановлення хрестів полеглим за волю України поблизу центральної вершини Маківки. Ці могили – перший військовий цвинтар українців. У 1930-х українська молодь розпочала масові паломництва на "горбочок" на Маківці. У 1998-1999 рр. Сколівщина цвинтар Січових Стрільців відбудувала: встановили 50 хрестів на могилах січовиків та один пам'ятник-Меморіал на честь тих січовиків, котрих ідентифікувати не вдалося.

Прес-служба Закарпатської обласної організації ВО "Свобода"

Теги: січові стрільці, Маківка, Вовкунович, Купаж

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати