Олег Куцин: «Ми готові боротися не тільки за громаду окремого села, але й за кожного українця»

П’ять місяців поспіль, із квітня 2012 року, мешканці села Косівська Поляна на Рахівщині били на сполох, аби зарадити майбутньому і не допустити екологічного лиха на рідній прабатьківській землі. Із місцевої газети «Зоря Рахівщини» за 24 березня 2012 р. депутати Косівсько-Полянської сільської ради дізналися, що ТзОВ «Мармарош» (зареєстроване в Рахові) отримало від Державної служби геології  та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами № 4104 на 5 років  – проведення в Рахівському районі науково-дослідних робіт з поліметалічного вивчення ділянки «Гаврищук». Їх здивуванню не було меж, адже двічі! – на 10-й та 11-й  позачергових сесіях 6 скликання, відповідно 15 та 23 листопада 2011 р. – депутати Косівсько-Полянської сільської ради не дали дозволу на промислову розробку свинцю і цинку та інших поліметалів поблизу їхнього села. Численні письмові звернення не давали результату, аж поки мешканці не звернулися до свободівця Олега Куцина,  опозиційного кандидата в народні депутати по їхньому виборчому округу № 72.

Як в обхід органів місцевого самоврядування розпочалися геологічні роботи, які тривають повним ходом у злодійський спосіб? Чому їх утаємничують від місцевого населення, а прокуратура Рахівщини на порушення не реагує? Відповіді на ці та ряд інших запитань на захист мешканців села Косівська Поляна намагаються отримати депутати сільської ради Василина Вєтухова, Ганна Федоряк та сотні мешканців села, чиї підписи засвідчені у зверненнях.

Очевидним є те, що рівень безвідповідальності та безморальності діючого владного режиму Януковича давно перетнув межу, а пані корупція стала нормою вирішення питань. Все почалося з того, як з легкого «соломонового» рішення Закарпатської обласної ради від 4 листопада 2011 року за 4 км від села Косівська Поляна дозволено геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку поліметалевих руд (свинцю, цинку, міді тощо) ділянки «Гаврищук» загальною площею 16 кв. км.  Щоправда, у рішенні зазначено, що «за умови отримання погодження землекористувачів та Рахівської міської ради, Косівсько-Полянської сільської ради і Кобилецькі-Полянської селищної ради». Що мали на увазі обласні депутати, приймаючи упереджене рішення щодо згоди сільських громад? Чому поводиться влада так самовпевнено чи натякаючи на потрібні їй рішення?

Як знаємо, дозволу від місцевої громади  ТзОВ «Мармарош» не отримало. Жодного рішення з цього приводу не приймала Рахівська РДА. Голова Рахівської районної ради Микола Беркела на звернення громади шукав пояснення у місцевій прокуратурі. Сільські депутати  шукали правди у кабінетах обласних екологічних службах та інспекціях, дійшли аж до Києва.  Та марне. Суцільна паперова вакханалія на листах-відписках з гербом-тризубом радше завела в глухий кут, з якого всі кивають на відоме рішення Закарпатської облради та спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України № 4104 від 23 лютого 2012 р. А сама Держслужба, як в анекдоті!, відписує, що це не її компетенція (після того, як три місяці тому в лютому надала спецдозвіл).

Тож відповідно запитуємо, на якій підставі чи науковому та експертному обґрунтуванні давалися ці дозволи і чому вищі чиновники перевищують свої повноваження? Чому прокуратура не вбачає порушень у цих діях, які відбуваються на очах у мешканців гірської Рахівщини? Чи турбує ще когось майбутнє близько п’ятитисячної громади Косівської Поляни, окрім них самих?

ТзОВ «Мармарош», заручившись спецдозволом Держгеонадр України на п’ять років, безпринципно веде геологічні роботи. Хоч  ці роботи не зафіксувала жодна інстанція, куди громада зверталася, це яскраво засвідчує відео, яке організували активісти села. «Періодично  прилітає гелікоптер, – каже пані Василина. – Може по 2-3 рази у день. І нині тут літав (27 серпня). Люди нас постійно просять не допустити знищення Гуцульщини. Мій чоловік фізик за фахом, коли прочитав про об’єми очікуваного видобутку – 1500 тис. т. руди; свинцю та цинку 75 тис. т., срібла 90 тис. т., то був вражений. Хіба для цього зелені Карпати призначені? Чому туризм не розвивають?». Насправді, як можна в регіоні сталого розвитку туризму дозволити розсадник хвороб?..

Побоювання за рідну землю у селян не безпідставне. Адже на багаті гори Гуцульщини ще за радянських часів було покладено око. Однак думка науковців і експертів навіть тоді була категоричною – навколишні гори в ніякому разі «не можна розбуджувати». До того ж, ділянка «Гаврищук» розташована в урочищі Ялинка с. Косівська Поляна біля гірської річки Кісва, що впадає в р. Тиса. При розробці верхнього шару ґрунту земельна маса буде знесена в річку, що унеможливить розмноження риби, користування водою у навколишніх селах, розташованих уздовж  по Тисі аж до Дунаю – Косівська Поляна, Луг, Росішка та Кобилецька Поляна. Це також ліси І групи, де заборонені суцільні рубки.

На жаль, не пощастило громаді Косівської Поляни із сільським головою Федором Митрюком. Він не тільки не стає на захист громади села, але й діє навпроти. Розчарування прийшло з часом, коли не пройшов він випробування владою. Місцевий «біров» не дбає про розвиток і популяризацію села, його туристичного потенціалу, натомість шукає вигідного становища для родини, яка «засіла» у сільській раді. Мешканці Косівської Поляни досі ображені на голову за те, що несправедливо замовчали село перед Різдвяними святами. Адже ялинка до Ватикану поїхала саме із Косівської Поляни, а жодного мешканця села навіть не запросили до закордонної делегації.

Пан Митрюк заводить в оману громаду села, обіцяючи організувати для села дешеву електроенергію. Звівши в селі мікро-ГЕС на 5,5 кВт, сільський голова, можливо, й задумав собі збудувати окрему енергосистему, але чи ж в інтересах села? А можливо він вирішив із виручених коштів оплачувати добрим і вдячним виборцям електроенергію із виручених коштів? Міні-ГЕС так облаштована, що має на річці непривабливий вигляд. Якщо у такий спосіб, не приведи господи, на Закарпатті будуть будувати міні-ГЕС, то який вигляд будуть мати наші ландшафти?

На ці проблеми Косівської Поляни і навколишніх сіл відгукнулася Закарпатська обласна організація ВО «Свобода». У квітні свободівці виступали з акцією протесту проти руйнації екології краю та масової побудови міні-ГЕС і мали рацію, бо суд таки скасував рішення Закарпатської обласної ради про їх будівництво. До питання, що турбує громаду нині, залучено широку громадськість області в особі Форуму екологічного порятунку Закарпаття, куди входить понад 30 громадських організацій. До вивчення проблеми також запрошено Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» (директор Олег Лукша). Екологічна проблема гуцульських Карпат порушена у статті «Рукотворні рани природи. Чи дозволить громада Рахівщини множитись екологічним бідам довкілля?» (газета «СЗ-ФЕСТ» за 7-13 вересня 2012 р.). Направлені відповідні звернення  в прокуратуру і Державну екологічну інспекцію, готується подання до суду про скасування рішення Закарпатської облради від 4 листопада 2011 р. «Про погодження клопотання ТОВ «Мармарош».

Депутати сільради з Миколою Косівським

Про дороги час подумати

Такий вигляд має мікро-ГЕС у Косівській Поляні

Ґаздівство мікро-ГЕС у Косівській Поляні

Теги: Косівська Поляна, Куцин, Свобода

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати