Патріотичний велопробіг по визначних місцях Карпатської України розпочав свій шлях о 12.00 за маршрутом Замкова гора – будинок, де у 1938-39 рр. знаходилася Головна команда Карпатської Січі – ЗОШ № 1 м. Хуст, де на Першому Соймі була проголошена Карпатська Україна – Красне Поле – село Стеблівка, біля пам’ятника Олександру Блистіву.
На акцію приїхало понад двадцять осіб різного віку, наймолодшому з них, хустянину, виповнилося п’ять років. Учасники патріотичного маршруту по дорозі роздавали стрічки «Моя мова – моя Свобода» та календарі Карпатської України. Не зважаючи на різні перепони, шлях велопробігу молодь закінчила в Хусті біля будинку Августина Волошина, першого президента Карпатської України.
Насамкінець організатори акції всім учасникам патріотичного велопробігу подарували книжку-спогад закарпатського письменника і публіциста Василя Гренажі-Донського «Щастя і горе Карпатської України».
василь 2012-09-07 / 01:11:34
для густіїв:
Повіривши мадярам у гарні слова, вийшов із свого сховку і приголосився й хустський організатор Січі аспірант Олександр Блестів, що брав участь у боях у Хусті на Красному Полі і визначився на мості ріки Ріки з відділом кулеметників.
Блестова мадяри арештували, відвели до в’язниці і замкнули до одинки. Днями "вислуховували". При таких "допитах" били його кілька разів денно, били навіть і ті вояки, що були завжди нові, свіжі і приходили на зміну варти до в’язниці. Це тривало тиждень.
Особливо знущалися над ним хустські мадярські терористи Марко та Дулка, а, крім них, ще якийсь Барабаш, колишній хустський підстароста. Бідного хлопця ці бандити так побили, що оглух і з вух текла йому якась речовина.
Опісля хустська Мадярська Народна Рада на чолі з катами попом Бокшаєм та д-ром Вудаєм засудили хлопця на смерть і одної ночі повели нещасного Блестова за місто і розстріляли. Ведучи на розстріл вулицями, били його рушницями досхочу. Одна жінка бачила, як він під страшними ударами в голову повалився на землю.Тоді брутальні мадярські вояки піднесли його з землі багнетами, один вхопив за ланцюг, яким були зв’язані руки і волочив його по землі... В темноті відтягли кудись. Ніхто не знає, де його могила — або десь на полі, або, може, і він поплив Тисою за своїми січовиками.
Тут, у концентраційному таборі, оповів мені товариш недолі Кіштулинець, що в Хусті після розстрілу Блестова попався він до тої самої келії, де перед смертю сидів Блестів. На полиці знайшов він шпилькою видіравлений папірець такого змісту: "Я, О. Блестів, з Хуста, умираю за те, що любив свою Україну. На смерть засудила мене хустська Мадярська Народна Рада (Немзеті Танач), свідчив проти мене неправдиво професор Олас, Емерик Деяк та..."
Крім цих двох, на папірці було ще 9 інших імен, які проти нещасного Блестова фальшиво зізнавали, але Кіштулинець запам’ятав собі тільки текст та імена цих двох "свідків". Папірець приневолений був знищити,бо боявся ревізії.
Отакими методами позбавлялися мадяри провідного елемента українського народу.
із спогадів Василя ҐРЕНДЖІ-ДОНСЬКОГО
ЩАСТЯ І ГОРЕ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ
василь 2012-09-07 / 00:51:31
Густі, ти що, дурень?
Густі 2012-09-06 / 17:23:02
Удколи Блест став Блистівом ун із босніі родом майжики?
Міша 2012-09-03 / 17:29:24
о, і я там був. Було дуже класно. Наступного разу мабуть нас буде вдічі більше! Слава Україні!
Година 2012-09-03 / 12:02:09
Тобі, мадярику, не зрозуміти важливість кожної людини. Хоч би й одної.
pat rijot 2012-09-03 / 11:18:31
****** szkilyjky vasz tam bula kapec