Мирослав Дочинець: "Я зрозумів, що треба перебиратися через Карпати..."

Мирослав Дочинець – український письменник із Закарпаття. Його можна вважати одним із феноменів сучасного літературного процесу, через те, що, не докладаючи надмірних зусиль у плані реклами, він за кілька років став одним з найчитаніших українських авторів. Виявляється, часом вистачає просто добре писати. Про що й свідчить його творчий доробок – романи «Лис у винограднику», «Вічник» (номінований на Шевченківську премію 2011 р.) та «Криничар», численні збірки оповідань і бестселер «Многії літа. Благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті і радості».

Мирослав Дочинець: "Я зрозумів, що треба перебиратися через Карпати..."

-  Пане Мирославе, розкажіть про найновіший роман «Криничар», чим він відрізняється від попередніх книг?

«Криничар» мені ближчий, ніж «Вічник». Він для мене багатший, цікавіший і складніший. Може, більш гріховний, але сильний і мудрий  чоловік. А Вічник, все-таки, духовний гуру. Він перейшов світ, і світ його не зламав. Він знайшов опору в самому собі. Він ніби запитує людей: «Я дійшов до вічності, я себе вберіг і врятував, а от чи зробите це ви, і як ви це зробите?». Це дещо рафінований образ духовного адепта.  А Криничар – глибший, бо взяв не тільки від неба, а й від землі. Йому мало споглядати і будувати храм у собі. Він хоче будувати довкола себе, ламаючи довколишніх «рабів», які бояться мати щось. І він їх привчає до якоїсь діяльності, інтелектуальної думки і духу, зрештою. Будуючи себе, він будує світ довкола. Українцям, мені здається, більше потрібні такі герої. Хоч слово «герой» мені не подобається, тому що ні Вічник, ні Криничар не є героями, вони вищі від цього. Але більш потрібні діяльні люди, які вміють і можуть перетворювати хоча б середовище довкола себе. І в «Криничарі» я хотів ці моменти передати.

- Це було якесь переосмислення, чи як після Вічника сформувався образ Криничара?

Книжка почала писатися, ще коли я дописував «Вічника». Вона вже просилася на папір. Я завершив «Вічник» і відразу приступив до неї. І тут не побоявся того, чого бояться українські письменники – теми «душа і гроші». Це я хотів дослідити в людині, яка намагається гармонійно поєднати духовність і матеріальне. Служачи грошима не мамоні, а людям. Майже непоєднувані речі. Енергетика грошей – це страшна річ. Вона, як талант, йде за тобою, хочеш того чи ні. Вона буде тебе піднімати, змушувати щось робити. Ви, якщо придивитеся довкола себе, то побачите, що є такі люди, які не докладають надмірних зусиль, а гроші до них ніби липнуть. Це важкозрозуміла річ. Тобто є на них якась печать. Я знаю таку людину дуже добре – Віктор Балога. Він може собі дозволити багато чого, в тому числі патріотизм і справедливість. І справа не в тому, що він «купує», він вміє ділитися. Одна із істин в «Криничарі»: «Одна рука бере, інша – дає». І олігархи – не найстрашніші люди. А їхні діти – це буде зовсім нова якість. Покоління з доброю європейською освітою, не замкнуте на питаннях історії  та мови. Вони чудово знають українську, бо вчили її у найкращих ліцеях. Вони будуть зорієнтовані на європейські цінності, а не на поділ Сходу-Заходу. Просто треба перебути такий діалектичний відрізок часу в Україні та й все.

- Ви досить пізно стали відомим. Як ставитеся до теперішньої уваги до вас?

Факт тільки в тому, що я прорвався через Карпати. І це не до мене увага, а до моїх книг. Я зрозумів, що треба через Карпати перебиратися, бо ми варимося в своєму соку. А в нас дуже гарний книжковий український ринок. В Центрі, на Сході і навіть у Криму  книжки краще йдуть, ніж на Закарпатті. Там читаюча публіка. І я зрозумів, що треба видавати роман, бо якщо кажеш видавцям про якісь оповідання, то вони сміються. Перше запитання: «Чи це роман?». І я вирішив: треба написати роман, і написав «Лиса у винограднику». Сюжет, який в літературі, кажуть, досі не був присутній. Дав його серйозному видавництву в Києві. Книжку видали за місяць. Поспішив укласти договір, на три роки продав права, і тепер не можу цю книжку нікому ні подарувати, ні продати. А там хтозна, скільки вже накладів пішло. І продають  дорого. Такі у нас видавничі реалії. І тоді я зрозумів, що треба запозичити метод Толстого, який все, що писав, сам видавав і продавав. Тобто відповідав за своє слово до кінця. І от я створив маленьке видавництво, десять людей мають роботу. І це для мене дуже втішно,  якась моральна сатисфакція.

- Як ви повертаєтеся до реального життя після спілкування зі своїми персонажами, які так чи інакше прагнуть  досконалості?

Вони не є ідеальними. Це приземлені люди з нашого середовища. Для мене важливо, щоб все було органічно, переконливо. В тому числі й мова… Ми всі грішники, але це штовхає до вищого і кращого. Це дає якусь стрункість мисленню. Над «Многії літа…» я довгий час працював, і дехто каже, що це більше, ніж книга. Не скажеш, що це художня література, психологія чи рецепти трав. Я довго шукав тональність і знайшов її простою, довірливою і світлою: хочеш – сприймай, не хочеш – не сприймай. Тут нема ні конфесійності, ні національності, ні лжепатріотизму. Це –  для кожної людини, яка щось прийме, а щось не прийме. От Ворон каже без будь-якої нав’язливості: «Я вас не закликаю своїми порадами , щоб ви довго жили. Я закликаю вас бути довго молодими». Звичайно, це сильно впливає і на моє життя, і я цими речами користуюся.

- Пане Мирославе, коли ви пишете, відчуваєте, що цей твір стане популярним?

Ні. Я дуже сумніваюся. Можливо, це комплекс якийсь. Найбільше сумнівався з «Вічником». Хто як сприйме і чи взагалі  сприйме. Через те я пишу фактично для себе. Якби я оглядався довкола, то вже би грав на читача, на якусь категорію. От Жадан знає свого читача і тримається його, Дереш  і Роздобудько теж знають, а я – ні. Я  й далі ламатиму себе в засобах вираження, у пошуках нових сутностей. «Лис у винограднику» – це одне, «Вічник» – друге, «Криничар» – третє.  Буде щось інакше, я навіть стиль і лексику міняю. Так мені самому цікавіше. Я зрозумів, що коли мені це цікаво, знайдуться люди, яких воно зацікавить також.

- І коли можна сподіватися на нову книгу?

Та не треба сподіватися. Якщо їй суджено бути, то вона буде. В усякому разі я над нею працюю. І новий герой (зовсім не герой, а маленька людина майже сучасної карпатської Верховини) мені не менш цікавий, ніж Лис, Вічник і Криничар.

Василь Карп’юк, "Галицький кореспондент"

14 серпня 2012р.

Теги: Дочинець, Вічник, Криничар

Коментарі

Юрій 2012-11-30 / 02:36:48
Даввно не читав такий цікавий, захоплючий повчальний і пригодницький роман, як " Криничар"
Обов'язково звяжуся з письменником і подякую йому за книгу

Слов'янин 2012-08-20 / 20:13:57
Може Балоги і не читають, але інтуїтивно починають відчувати, що не все на світі вимірюється грошима. Воно так часто буває, у поважному віці людина, незалежно від свого загальноосвітнього рівня, починає думати про щось високе та ідеальне. Те ж стосується і опонента родини Балог Сергія Ратушняка... Вони чубляться, але час від часу дещо перепадає від нерозбірливих опонентів і представникам прекрасного.

Закарпатка 2012-08-20 / 16:14:38
Треба радіти, що Закарпаття має таких людей - відомих письменників,поілітиків і бізнесменів, яких знає Україні.Мють свої гріхи, слабості, але щось роблять...

фаттів 2012-08-19 / 22:41:55
От якби Балоги ще й читали книги... А то біда українців у тому, що їх керівники читають губами.

Не балаган 2012-08-19 / 22:37:28
А зараз Балога почав видавничий проект книжок закарпатців, що лежать роками. Яким би він не був, але те, що на його гроші видаватимуться книги, добре.

Зьома 2012-08-19 / 20:22:18
Балога багатовекторний патріот Закарпаття. Завдяки йому, принаймні протягом останніх 5-6 років, побачили світ декілька книг Івана Петровція.

Базіліо 2012-08-17 / 22:19:54
Дністровий на літсайті назвав Дочинця сільським вуйком-філософом, що косить під Сковороду.А Сверстюк сказав, що ВІчник - книга століття. Кому вірити?

Земляк 2012-08-17 / 22:11:07
Дочинець правду каже:треба прориватися за Карпати.Так, як це роблять Мідянка,Гаврош,Ликович, Малик, Белей. Завдяки їм до закарпатців почали уважно придивлятися. Але чому інші наші списователі не чешуться? Їм досить обдаровувати себе преміями і рвати державні гроші на "самвидав-самчитав"...

книжник 2012-08-17 / 22:03:25
Книга завжди і скрізь була високорентабельним товаром. Добра книжка.Треба такі й писати. Якщо Україною ходять піратські копії Ліни Костенко і Дочинця, то це щось значить...

Гість 2012-08-17 / 18:47:17
"Книжку видали за місяць. Поспішив укласти договір, на три роки продав права, і тепер не можу цю книжку нікому ні подарувати, ні продати. А там хтозна, скільки вже накладів пішло. І продають дорого. Такі у нас видавничі реалії."
Зовсім дивно! А на львівських сайтах ревуть-виють, що українська книга не йде, її дусять, не видають - не купують. Та но Капранових послухати. Ще й каклоцапи цей дурацький закон встругнули... А пан Мирослав ніби зовсім про інші країну і суспільство говорить.

Почитач 2012-08-17 / 08:41:54
Зараз повно різної модної езотеричної літератури з цілого світу, та в ній немає й половино того, що вмістилося в книжечку "Многії літа, благії літа". Тут справді щира і світла мудрість, корисна кожному. І їй віриш.ПРОСТО МИ НЕ ВМІЄМО ЦІНУВАТИ СВОЄ.

М. Пелипенко 2012-08-17 / 00:07:43
Для мене "Вічник" - це щось унікальне.Мудрість тисячоліть, усіх часів і релігій.Воістину велике у простому.

Юлія 2012-08-16 / 23:58:02
Читаю Криничара вже в третій раз. Рука сама тягнеться відкрити книгу на любій сторінці і читати, читати, читати...

вуйко 2012-08-15 / 22:43:53
Я теж не великий прихильник олігархів, але те,що Балога патріот Закарпаття і Мукачева - факт. Де всі інші наші славні землячки? З чим і з ким? Бвлога далеко ще не все сказав у політиці й економіці.

Друг читача 2012-08-15 / 22:34:43
Гадаю, що це не лестощі Балозі. В 1998 році Балога ліквідував газету "Новини Мукачева" і Дочинець залишився безробітнім.І подачок йому не потрібно від нього, ні спонсорства, бо книжки Дочинця продаються по Україні десятками тисяч. Просто формула "одна рука бере-друга дає" справді має місце стосовно Віктора Балоги.Він єдиний із закарпатських олігархів, який щось робить для краю і людей.Ну й себе, звичайно, не забуває...

Наталка Майстренко 2012-08-15 / 00:06:39
Розчарована! Після "Мноргії літа", щоб людина так відверто лестила (чи може була настільки короткозорою щодо Балоги), просто - глибоке розчаруваання. І дуже-дуже жаль, добротні речі писала людина...

НОВИНИ: Культура

15:00
Сьогодні в Ужгороді стартує ІІ Всеукраїнський конкурс хорового мистецтва імені Михайла Кречка
13:52
В Ужгороді в неділю зірковий склад акторів зіграє одну з кращих комедій XXI століття
11:20
/ 4
В Ужгороді розпочався IV Всеукраїнський фестиваль камерного мистецтва "Під цвітом сакури"
21:09
/ 1
Загублені у коханні
13:56
В Ужгороді вдесяте відкрили виставку-конкурс "Світ писанки"
06:00
Загадкова вісімка
10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
» Всі новини