Закарпатці зміцнювали свій дух на «Бандерштаті» (ФОТО)

Не фестиваль з’їхалися панки, рокери, хіппі та просто хлопці і дівчата з усієї України. Усіх обєднали любов до України, патріотизм, український дух і можливість не просто послухати музику улюблених українських гуртів, а й особисто поспілкуватися з виконавцями, писименниками, громадськими діячами, істориками, ветиранами УПА та іншими цікавими людьми. 

Закарпатці теж не пропустили можливості відвідати цей фестиваль і були одними з перших його учасників, бо заїхали в наметове містечко ще 2 серпня.

Усі дні програма фестивалю була дуже насиченою та цікавою, але про все по порядку.

Перший день розпочали з реєстрації учасників і гостей, акредитації ЗМІ та волонтерів. Потрапити на фестиваль можна було тільки пройшовши через охорону та «зону обшуку»: серйозні чоловіки в білих сорочках, чорних брюках та краватках перевіряли речі усіх, хто заходив на територію «Бандерштату». Уже на вході відбувалася конфіскація ножів, сокир та алкоголю.

З кожною годиною наметове містечко ставало все більшим. Біля деяких наметів розвішувати прапори з назвами міст, з яких приїхали гості фестивалю, розводили багаття, готували їжу, грали на різних музичних інструментах (закарпатець Юра купив собі сопілку і «тішив» своїх сусідів першими мизичними спробами), — одним словом, обживалися.

Фестивальна програми розпочалася з гутірок, які провели: голова центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук, письменник Олександр Ірванець, громадський діяч Олександр Солонтай, нардеп Олесь Доній та лідер гурту «Кому вниз» Андрій Середа. 

Під час гутірок на великій сцені «чекалися» (налаштовували звук та апаратуру) музиканти, які невдовзі почали виступати. Якщо перші гурти («Кобзар», «Віскула», «RoutCross», RIZUOРS), почали розігрівати публіку, то наступні («Механічний Апельсин», «Веремій» та «Брем Стокер») виступати вже для запалених хлопців і дівчат, які жваво слемились (штовхалися, танцюючи в колі), трясли головами, та рухалися в ритм музики. А останні гурти цього вечора («О.Тоrvald» та хедлайнери першого дня «Кому вниз»), просто «розірвали» усіх «бандерштатців». 

Музична частина закінчилася рівно о 23:00, а через 15 хвилин почався перегляд фільму «Золотий вересень». Завершила перший день нічна ватра з фаєршоу. Фестивальне містечко швидко спати не лягало, з різних куточків доносилися звуки гітарних мотивів та таборових пісень.

День другий.  Після нічних посиденьок біля вогнища, наметове містечко прокидалося важко. Зранку біля кранів з водою фестивальників вітали страуси, які жили поблизу іподрому.

Для охочих прогулятися історичним Луцьком була організована екскурсія. Ті, хто залишилися на території фесту розпалювали багаття, готували сніданки, займалися йогою, знайомилися з сусідами або ж просто відпочивали на карематах.

З 12:00 розпочалися гутірки. Першим виступив режисер фільмів «Золотий вересень» та «Срібна земля» Тарас Чолій. За тим, до мікрофону запросили 82-річного письменника Дмитра Павличка. Наступним гутірку провів вояк-упівець Василь Кушнір.

Цього дня запрацювала літературна сцена, на якій з десяток молодих поетів мали змогу поділитися своєю творчістю.

Розмову про патріотизм продовжив сотенний УПА, політв’язень Мирослав Симчин (псевдо «Кривоніс»). 

Поки тривали гутірки, деякі відвідувачі знаходили собі інші розваги: грали у футбол та фрізбі або стріляли з лука у портрети «ворогів українського народу». До таких молодь віднесла Януковича, Азарова, Табачника та Сталіна.

Коли останні гурти провели репетиції і розпочалася музична частина, до сцени побрів народ, охочий до танців. Першим співав бард Володимир Пастушок, за ним гурти «Залізний Хрест», «Алоїзій Карамболь» та «Ріплей». Потішив публіку колектив із Білорусі «Akute», якому підспівували та кричали «Живе Беларусь!». Дялі з українізованим шансоном виступив «Орест Лютьй». Під крики фанаток відспівав місцевий гурт «Фіолет». Львівська «Оратанія» так розпалила публіку, що мусіла доспівувати за сценою: на прохання прихильників лідер гурту заспівав нецензурну пісню «Купальники», яка не ввійшла до основної програми виступу.

Про те, що під «Kozak System» (екс-«Гайдамаки») «відривався» весь фестиваль можна й не казати, саме така реакція і очікувалася. Але найбільшим подарунком була пісня заспівана спільно із постійним гостем «Бандерштату» Сашком Положинським, лідером гурту «Тартак». 

На закінчення другого дня переглянули фільм «Срібна земля» та провели традиційну нічну ватру, на яку завітав гурт «Анна» з акустичним концертом.

Замість обіцяних Юрія Макарова, Андрія Куликова та Фоззі і Фагота із «ТНМК», гутірки провели луцький історик Леся Бондарук та академік Української академії наук Павло Гай-Нижник. В цей час вулицями Луцька пройшов марш реконструкторів УПА. 

На літературній сцені знову молоді поети читали власні вірші. Їх прийшов підтримати Олександр Ірванець, який теж поділився творчістю.

Напевно, найцікавішим дійством «Бандерштату» стала історична реконструкція. Люди різного віку, у тому числі і діти, у відповідному одязі продемонстрували типову історію боротьби українських повстанців із радянськими воїнами. Події відбувалися у 1944-1945 роки, у волинському повстанському селі, яке потрапило під облаву НКВС. Гучна стрілянина та вибухи піротехніки додавали реалістичності. 

Одразу пілся майже годинної реконструкції усіх відвідувачів та учасників фестивалю попросили взяти участь у флешмобі до 70-річчя УПА. Усі, хто долучився, сформували «живий» напис «УПА», який добре читався з висоти. Напис фотографували з аероплану.

Музичну частину останнього дня розпочали народно-хорова, самодіяльна капела братства ОУН-УПА ім. Клима Савура та гурти «Farinhate», «Ворст», «4Hours», «Де Сенс», «SWEETLO», «Безодня», «Серцевий Напад». Останні не на жарт «запалили» фестивальників. Дуже очікуваним став колектив «Тінь Сонця», який довго не хотіли відпускати і навіть коли на сцену вийшли ведучі Вікторія Жуковська та М’ячик, публіка все ще кричала «Тінь Сонця! На біс!».

Справжні шалені танці, слем, підкидання та носіння на руках учасників фесту, масові підстрибування та ритмічні оплески почалися на виступі хедлайнерів третього дня , гурту «Танок на майдоні Конґо» («ТНМК»). Фагот та Фоззі сказали, що це перщий «тверезий» фестиваль, на якому вони виступають. 

Ще кілька цікавих фактів. На фестивалі діяла повна заборона алкоголю: хитрунів, які примудрилися пронести алкоголь на територію наметового містечка, виганяли за межі фестивалю.

«Бандерштат» охороняли приватна охорона, міліція та наряд патрулю з організації «Патріот» (інколи, хлопці так захоплювалися, своїми повноваженнями, що дозволяли собі грубість, хамство, та нецензурні звертання до відвідувачів «Бандерштату». Через один із таких інцидентів лідер гурту «O.Torvald» перервав свій виступ, щоб попросити «патріота» перестати штовхати меншого за нього відвідувача фесту).

Ножі та сокири, які конфісковували при вході спочатку відмовлялися повертати навіть на кілька хвилин, щоб жителі наметового містечка змогли приготувати собі їжу (нарізати хліб, відкрити концерви, нарубати дрова…). 

Увечері, другого дня, під час виступу гуртів, над місцем проведення фестивалю пролетів аероплан, з якого було розкидано листівки Комсомолу Волині, що дуже обурили організаторів, учасників та відвідувачів фестивалю. Листівки містили неправдиву інформацію: на агітаційній продукції  комсомольців було зображено військового злочинця Адольфа Гітлера поруч із почесним громадянином міста Луцька Степаном Бандерою. 

На фестивалі діяла дитяча площадка, де малеча мала змогу малювати, та ліпити із тіста різні фігурки. 

Патріотичне татуювання на фестивалі робилося безкоштовно, тож кілька десятків юнаків і дівчат повернуться додому «оновленими». Також можна було нанести собі на тіло яскравий малюнок фарбами: боді-арт.

На території фестивалю розкинувся невеликий ринок із предметами ручної роботи, патріотичною літературою і футболками, сувенірами, прапорами та значками воїнів УПА.

Їжа на фестивалі була дуже дешевою та доступною: квас коштував 3 грн. за півлітра, борщ — 10 грн., випічка від 2-х гривень.

Поруч з фестивалем жили страуси, бізон, коні та інщі тварини.

На фестиваль приїхали гості навіть зі східної частини України, а також Польщі, Білорусі та Америки.

Усім, хто був у вишиванках, роздавали безкоштовне морозиво.

Загалом на фестивалі «Бандерштат» панувала й справді особлива атмосфера: український дух, відчувався не тільки у мові, музиці чи вишиванках, мешканці цього імпровізованого містечка всі три дні були щасливі, толерантні та дружелюбні, готові допомогти чим зможуть та просто посміхнутися так щиро і правдиво, як може тільки українська душа.

Теги: фестиваль, Бандерштат

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати