У 80-х його називали «блискавкою» за феноменальну швидкість, наполегливість та результативність. А юні футболісти і сьогодні мріють досягти його висот, вболівальники ж з гордістю розповідають про досягнення нашого співвітчизника.
Так, для відпочинку та лікування Ігор Бєланов обрав саме мінеральні басейни закарпатського Берегова. Тут великий футболіст щодня плаває та відвідує сеанси лікувального масажу.
- Ігоре Івановичу, то як Вам відпочивається на Закарпатті?
- Мені дуже імпонує Закарпаття, особливо його мінеральні води. Ця вода дуже допомагає в лікуванні старої травми ноги. Зараз я тут лікую подагру і відчуваю значне покращення. Я взагалі всім рекомендую закарпатські води, вже четвертий рік сюди приїжджаю.
- Тобто берегівський басейн є хорошою, так би мовити, рекреаційною базою для спортсменів?
- Так! Спортсмени з травмами опорно-рухової системи тут би відчули покращення. На жаль, деякі відвідувачі приходять в басейн, аби порозважатися, а це ж лікувальна вода. Вони не розуміють, що люди приходять сюди з медичними цілями й дещо заважають їм. Проте останнім часом тут стало все-таки спокійніше. Хочу сказати, що наразі УСБ «Закарпаття» має справжнього господаря. Тут, до речі, зараз відремонтували залу, де можна проводити турніри з міні-футболу. Я впевнений, що найближчим часом імідж берегівських термальних басейнів значно підвищиться.
- Знаю, що Ви й сьогодні не покинули футбол, адже перебуваєте на посаді президента футбольної школи в Одесі.
- Так. Я також депутат міської ради і начальник управління фізкультури і спорту в Одесі. У вересні ми з Олегом (мається на увазі тренер Збірної України з футболу Олег Блохін – авт.) будемо презентувати нову школу «Блохін-Бєланов» у Вінниці. Подивимося, якщо люди захочуть, то можемо й в Ужгороді відкрити такий заклад. Тобто це буде корисно для наших діток, аби вони росли на іменах. Якась радість щоб була. А то зараз не зрозуміло на кому вони можуть рости. Не зрозуміло також, куди зараз зникла талановита молодь. Раніше ж були 75-й, 86-й, 90-й роки, вони вигравали Європу, та що завгодно вигравали. Тому хотілося б відкривати школи, щоби там люди професіонально працювали, щоби було фінансування й росли таланти… Хоча мене ніхто не виховував. Я виріс із дворового футболу. Мене футбол і врятував, а міг піти іншим шляхом. У мене тато загинув у катастроф. Мені тоді було 16 років. Сам з мамою залишився. Так важко було, але потроху ми оговтались. У нас ще такий район неблагополучний був - «Молдаванка». Взагалі у мене нема друзів з району, де я мешкав. Половина з них повмирала, інші – наркоманами стали чи за грати потрапили. Я їх десятою дорогою обходжу. А я таки врятувався. Ось, що значить спорт. Якщо б наша держава трішки більше розуміла, що таке спорт, то більше було б спортсменів і таланливих дітей.
- А вихованці Вашої школи де наразі грають?
- Наприклад «Чорноморець» їх забирає. Грають також на першості України, області. Вони ще молоденькі. Вони талановиті. Хоча спочатку вони всі талановиті, а потім, коли переходиш на професіональний рівень, тоді дещо складніше. Ось тоді вже потрібно футбол любити. Тоді треба навантаження отримувати, «рвати» на тренуваннях, якщо ти справді любиш футбол. А в тому випадку, коли ти прийшов просто погратися, тоді нічого не виходитиме. На професіональному рівні вже починається справжня робота. А вони ж молоді. Їм хочеться погуляти, дискотеки, бари, ресторани, дівчата…
- За кого Ви вболіваєте у Прем’єр лізі України?
- Звісно ж за київське «Динамо» й одеський «Чорноморець»! Це ж мої рідні команди, де я виріс.
- А як Вам наша ужгородська «Говерла»?
- «Говерлу» я бачив, коли вона грала з одеським «Чорноморцем». Тоді програла 3-2 і залишила хороші враження. Молодці! Я думаю, що у них все попереду. Хлопці тільки акліматизовуються у Прем’єр лізі. Тому я вважаю, що вони трохи хвилювалися, проте показали непогану гру в Одесі. Вони програвали перший тайм, потім два м’ячі забили й могли зрівняти рахунок. Тяжко спочатку буде. Все-таки є різниця між Першою і Прем’єр лігами.
- До речі, саме про це також говорив наставник ужгородської «Говерли» після домашнього матчу з луганською «Зорею».
- Ну це природно. Досвід приходить з іграми. Коли вони 5-6 матчів зіграють, якщо не буде пізно й тренер зможе їх налаштувати, то вони будуть показувати непогану гру.
- Також після згаданого матчу, до речі, першого на рідному «Авангарді», були нарікання на суддю…
- Із суддями завжди проблеми були. Тому, хотілося б, щоби ми менше думати про рефері. Адже ніхто не заважав забивати. А судді, звичайно, свою справу іноді роблять, але потрібно сподіватися на себе. А щодо стадіону, то, звісно, краще грати у рідних стінах, коли справді відчувається підтримка. Вболівальники тут, мабуть, заскучили за хорошим футболом. А коли буде приїжджати київське «Динамо», то стадіон буде, мабуть, забитий вщерть.
- Як Вам організація Євро-2012? Ви відвідували матчі?
- Так, я був на матчі Україна-Швеція. Це був чудовий чемпіонат, хороша організація. Всі просто у захопленні від нього. Україна не зганьбилася. Наші хлопці також виглядали достойно, хоча трошки не пощастило з суддями, все наламали… Олег добре організував команду. Як раніше казали, що він випадково зайняв восьме місце на Чемпіонаті світу, а виходить, що зовсім не випадково. Він може створити команду, стати великим тренером. Йому тепер потрібно просто шліфувати команду. У нього все попереду. Молодь уже підходить до зрілого віку, ветеранів, правда, не слід усіх відпускати. Досвід і молодь повинні бути змішаними. Ну, Олег знає, що робить. Ми разом 7 років грали. Я добре його знаю, якщо він буде біля керма, то все буде добре. Головне йому не заважати. Бо у нас це іноді роблять. Блохін маж право на помилку. А хто ще, як не він має право на помилку. Без програшів не буває перемог. Ви думаєте Валерій Лобановський зразу став великим. Він теж пройшов і «Дніпро», і Одесу, й Київ. Я коли прийшов у київське «Динамо», ми на 7 місці були. Блохін – хороший психолог. Молодець!
- Якого українського гравця Ви сьогодні вважаєте найперспективнішим?
- Коноплянка мені дуже подобається. Але на чемпіонаті Європи він себе якось не дуже показав. Дуже шкода. Такий шанс йому дається. Він непоганий футболіст, тому потрібно розкриватися. Багато залежить від характеру. Потрібно на поле виходити з характером, видавити із себе по максимуму. Потрібно сказати собі: «Це твій останній шанс!». Ось з таким бажанням потрібно виходити на поле. Ярмоленко також добре розкрився. Талановитий хлопець. Я з Блохіним говорив про них. Трошки швидкості не вистачає їм.
- Зараз в українських командах, у "Говерлі" зокрема, багато легіонерів. Як Ви ставитеся до цього?
- Мені це не подобається. Мені не подобаються іноземні гравці. Хотілося б, аби наших хлопців було більше. Вони ж доказували, що можуть вигравати, всіх «рвати» на частини. Ну який сюди нормальний іноземець прийде?! Йому ж краще у Європу поїхати, де солідно. Що йому в Україні краще грати зі Жмеренкою?
- Сьогодні багато великих спортсменів подалися у велику політику. Як Ви до цього ставитеся?
- Ну, можна сказати, що я вже дещо в політиці, адже є депутатом міської ради Одеси. Але у велику політику не збираюся. Мені це не подобається. Там є гидота й фальш. Політика – брудна справа. На полі ти бачиш суперника перед собою, а у політиці ти його не бачиш. Він тобі посміхається, але водночас, може тобі ножа у спину засунути. А футболістам й іншим спортсменам потрібно тримати своє ім’я. Потрібно іти своєю дорогою. Проте, якщо є змога, потрібно допомагати людям, відкривати школи. Мабуть, не всі ж політики погані. Треба також багато спілкуватися з людьми. Якщо є Золотий м’яч, то потрібно показувати його людям, особливо молоді, діткам. Аби вони бачили що це таке, що це – реально. Не з космосу ж я спустився, а точно таким хлопчаком був, бив м’яча об стінку й досягнув сам цього всього. Так, політика – це бруд, але без неї зараз нікуди.
П.С. У середу, 8 серпня, о 18.00 в Берегові (попередньо - на центральному стадіоні "Дружба") за ініціативи Ігоря Бєланова та гендиректора УСБ "Закарпаття" Віктора Годинки відбудеться футбольний матч за участі легендарного футболіста.
Наталка Сільченко, Закарпаття онлайн
вася 2012-08-09 / 13:05:26
ппц. дочитав до слова "подагра". приємного вам плавання у пісяках берегівського басейну...