Цього року захід тривав упродовж 14-19 травня, щоправда, на останній день – оголошення результатів, гала-концерт і нагородження переможців закарпатці не залишились, розповіла Наталя Павлівна: «Якраз в той день у одної з учасниць – Марини Прісняк був іспит (вона цього року закінчувала школу). А разом з нею додому повернувся і другий учасник – 14-річний Денис Лежнєв».
Основною умовою конкурсу було читання якогось із творів Тараса Шевченка, а ще – улюбленої поезії і поезії сучасної, всього три твори. «Ми підготували гарну конкурсну програму, виступ мав тривати 10 хвилин. У Київ діти їхали власним коштом», – розповіла Наталя Павлівна. Так, в обласному бюджеті, як це нерідко буває, знову не було потрібних коштів на делегування представників від Закарпаття – навіть і на такий поважний конкурс.
Як розповіла одна з учасниць конкурсу Марина Прісняк, «Захід проводився на базі Київського міжнародного університету, до участі запрошувались учасники 14-35 років, які виступали в чотирьох категоріях: професійні виконавці, аматори, діти і творчі колективи. Всього зареєструвалось більше 160 конкурсантів, правда, на конкурс з’явились не всі».
Дівчина з конкурсу нагород, на жаль, не привезла. Зізнається, що очікувала, звичайно, кращих результатів, але «не завжди стається так, як розраховуєш. Я бачила, що журі схвально реагувало на мій виступ, але перемогу я не здобула. Можливо, це опосередковано можна пояснити і доволі сильною конкуренцією: Закарпаття ми з Денисом представляли вдвох, тоді як з інших областей було по 4 учасники. А від Києва і Київської області взагалі зареєструвались понад 20 конкурсантів. Та головне для мене – що я таки взяла участь у такому масштабному конкурсі, поспілкувалась з різними людьми, які люблять і цінують слово».
А от Денис Лежнєв додому повернувся дипломантом Всеукраїнського конкурсу поезії ім.. Шевченка. З Мариною погоджується – такий досвід і корисний, і цікавий. «Я їздив у Київ разом з батьком (для неповнолітніх учасників обов’язковою умовою був супровід батьків – авт.). Одразу, як ми приїхали, нас зареєстрували, а потім поселили в гуртожиток, я жив в одній кімнаті з хлопцем із Донецька. За ці дні, поки тривав конкурс, ми багато спілкувались, разом з іншими учасниками ходили в театр, в музеї», – розповів Денис Лежнєв. Додав, що виступи учасників тривали упродовж усього дня. У перерві ж декламатори могли відвідати майстер-класи – з фехтування, зі сценічного мовлення і сценічного руху.
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн