Валерій Золотухін, народний артист СРСР: "Я не належу до старих скигліїв..."

Творче буття наповнюють реальним змістом конкретні персони. Особистості, без котрих образотворче мистецтво, сценічні образи чи кінематографічні стрічки були б полишені власного обличчя. Саме з конкретними художниками, співаками, акторами ми асоціативно ототожнюємо художні полотна, пісні та фільми…

Валерій ЗОЛОТУХІН.
Валерій ЗОЛОТУХІН.
Мало кому, особливо людям зрілого віку, не відоме ім’я видатного лицедія сучасності, актора Московського "Театру на Таганці", кіноактора, що знявся в десятках художніх фільмів, народного артиста СРСР та народного артиста Російської Федерації Валерія Сергійовича Золотухіна. Кінострічки, в яких пан Валерій зіграв ключові ролі, давно вже стали класикою світової кінематографії. Та найголовніша його роль, вважає Валерій Золотухін, ще попереду.

Днями актор відвідав м. Ужгород і люб’язно погодився дати інтерв’ю газеті "Трибуна".

– Ви не вперше в Ужгороді. Поділіться своїми враженнями від нашого міста.

– Так, це мій другий візит до Ужгорода. На жаль, минулого разу мені не вдалося оглянути місто, але я компенсував все зараз. Сьогодні побував в ужгородському замку, прогулявся вулицями міста та відвідав храми. Мені, людині віруючій, було дуже приємно, що духовність у Закарпатті на високому рівні. Радію з того, що мій старший син обрав собі шлях священика.

– Якби Ви не стали актором, то яку б професію обрали для себе?

– Важко сказати, оскільки інших побажань щодо вибору майбутньої професії у мене ніколи не було. З раннього дитинства я був творчою особистістю: гарно співав, багато читав художньої літератури. Можливо, став би письменником, хоча мама мріяла мати сина лікаря, а батько бачив у мені агронома. Можливо, я став би вчителем, бо педагоги, в якійсь мірі, теж артисти. Але самі бачите, що з цього вийшло (сміється).

- Валерію Сергійовичу, скажіть, будь ласка, яку із зіграних Вами ролей вважаєте найдосконалішою?

- Кожному актору наприкінці його кар’єри це складно визначити. Гадаю, що і для тих, хто любить Золотухіна, і для тих, хто його не визнає, – це роль Моцарта в фільмі "Маленькі трагедії", де ми грали разом з Володимиром Висоцьким. Звичайно, я не можу не згадати про "Бумбараша", який приніс мені всесоюзну славу. Після прем’єри цієї картини минуло більше 30 років, а фільм все ще дивляться, наспівують мелодії з нього. Бо він справді має своє власне життя, на ньому виховано ціле покоління.

– Якби Вам зараз запропонували зіграти з будь-якою із закордонних зірок кіно, кого б Ви обрали?

– Це несподіване запитання для мене. По-перше, я б хотів зіграти з Богданом Ступкою. Це справді великий артист. По-друге, з Альпачіно. Залюбки б поспілкувався з Жаном Габелою. Тому що вони актори мого покоління. Взагалі я вважаю, що артиста треба бачити на сцені, бо тільки там проявляється його справжній професіоналізм, а в кіно є реальна можливість обману глядача, створення ілюзій шляхом монтажу та повторних дублів. Театральна сцена фальшу не вибачає!

– Як ви оцінюєте молоде покоління акторів?

– Я не належу до старих скигліїв. Як казав Євтушенко: "Пришли иные времена, взошли иные имена". Талантів вистачало багато в будь-який час, кожен період має своїх кумирів. Багато залежить і від публіки, якщо їй подобається коли ти кричиш – кричи! Подобається коли розмовляєш пошепки – розмовляй пошепки.

– Що можете сказати про перспективи українського та російського театрів?

– Я вважаю, що зараз наші країни знаходяться в однаковому становищі. Коли громадськість прийде до якоїсь стабільності, тоді і в театрах почнуться позитивні процеси. Зараз дуже важко визначити, що подобається глядачеві. Ми вважаємо, що йому подобається одне, а насправді його цікавить зовсім інше. Схоже, що наш глядач ще сам не зовсім визначився в своїх вподобаннях. Проте, якщо наші народи дали світу таких геніїв, як Тарас Шевченко та Олександр Пушкін, то не все ще втрачено. Мистецтво, як відомо, вічне! Жаль, що життя коротке…

– А як, власне, Ви потрапили до кіно. Адже саме завдячуючи кінематографічним образам Ви здобули всесоюзну славу?

– Насправді для становлення актора відіграє велику роль мадам Випадковість. Уявіть собі ситуацію: режисер починає знімати картину, а асистенти режисера, які пропонують йому кандидатури на ту чи іншу роль, раптово зупиняються на мені. Потім знімаються пробні матеріали, обговорюються в творчому колективі. Нарешті моя кандидатура на роль затверджується. І все завдячуючи її величності Випадковості.

– Подейкують, що в дитинстві Ви випали з другого поверху, розкажіть, як це трапилося?

– Сталося це ще в дитсадку. Пригадую, там була веранда, йшов дощ і я "пірнув" вниз сходами. Вивихнув руку та пошкодив ногу. Лікарі виставили мені діагноз: кістковий туберкульоз. Три роки я пролежав в лікарнях та санаторіях, після чого заново вчився ходити. Минули роки, я став відомим актором і лише тоді з’ясувалося, що ніякого туберкульо-зу кісток у мене не було. Бачите, якою недосконалою була медицина в ті далекі роки?!

– Валерію Сергійовичу, як на мене Вам добре вдаються на екрані сільські персонажі. Звідки така обізнаність самобутності селянина?

- Нічого дивного тут немає. Я народився в селі, тому психологія російського мужика мені добре відома. Не пориваю стосунків зі своєю малою батьківщиною ніколи. До речі, під моїм патронатом в моєму селі побудовано чудовий храм.

– Щиро дякую Вам за інтерв’ю та бажаю приємних вражень від перебування на Закарпатті.
Розмову вів Віталій ГЛАГОЛА, "Трибуна"
03 червня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Культура

16:09
У п'ятницю в Ужгороді благодійно покажуть "Маріупольську драму"
20:59
/ 1
100-річчя українського письменника Юрія Мейгеша в Ужгороді відзначили літературною зустріччю
16:23
Єдність у розмаїтті: Закарпатський народний хор запрошує на нову концертну програму
22:54
/ 1
В Ужгороді відкрилася виставка живопису Антона Ковача "Подорожі"
17:48
Сьогодні розпочався прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
18:32
Закарпатська філармонія запрошує на концерт The Bells of Christmas
14:21
У Закарпатській філармонії відбувся Великий Різдвяний концерт
13:28
/ 3
В ужгородському скансені відкрили виставку двох одеських художниць різних поколінь
19:31
/ 2
Ще 57 закарпатських об’єктів культурної спадщини з Закарпаття занесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України
15:53
/ 2
Цикл різдвяно-новорічних свят Закарпатський народний хор завершить виступом на благодійному різдвяному концерті
16:28
В Ужгороді відбулася культурно-мистецька акція "Коляди у старому селі"
17:37
До Ужгорода на традиційні "Коляди у старому селі" з'їдуться колядницькі гурти й бетлегеми з усього Закарпаття
17:29
В антології "Наша Перша світова" представлено і Закарпаття
23:08
Перший український роман про Закарпаття
22:42
/ 1
В Ужгороді відбулася благодійна колядницька хода
14:31
/ 2
Василь Вовчок у Києві презентував свою виставку живопису "Пленерні етюди"
11:29
/ 3
Закарпатський народний хор повернувся із гастрольного туру Європою
01:08
/ 1
В ужгородському скансені на "Різдвяному вернісажі" представили свою творчість майстри народного мистецтва Закарпаття
00:31
У галереї "Ужгород" відкрилася традиційна "Різдвяна виставка" закарпатських художників
00:33
У четвер-п'ятницю в Ужгороді відкриються відразу 4 мистецькі виставки
17:24
В Ужгороді анонсували прем'єру нової вистави обласного театру в Хусті "MAVKA лісова"
11:21
Закарпатець Андрій Любка став переможцем премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського
00:41
В Ужгороді письменник Олександр Гаврош презентував книгу "Фортель і Мімі"
23:08
До Дня української хустки ужгородський скансен репрезентував виставку хусток з власної колекції
05:47
В ужгородському скансені відкрилася виставка-конкурс малюнків вихованців мистецьких шкіл Закарпаття "До нас іде Миколай"
» Всі новини