Мандат для української колоди

Якщо не легалізувати вітчизняну лісопродукцію на європейському ринку, держава й далі втрачатиме мільярди гривень

Мандат для української колоди

 

Місяць тому Рахівський районний суд Закарпатської області завершив розгляд справи місцевого приватного підприємця. Чолов’яга примудрився 11 (!) разів переправити через митницю вантажівки з «лівими» дошками. У справі фігурують майже 440 кубометрів дощок вартістю 265 тис. грн. Вантаж їхав в Угорщину й Італію на підставі справжніх-підробних «експортних» сертифікатів про походження лісоматеріалів.

Для підприємця справа закінчилася, можна сказати, щасливо — зважаючи на його інвалідність, двох неповнолітніх дітей та щире розкаяння, він отримав лише рік позбавлення волі. А зважаючи на декриміналізацію низки статей Кримінального кодексу, контрабандиста (називаймо усе ж речі своїми іменами) і від цього покарання звільнили. А от для держави такі справи обертаються втратами набагато серйознішими — втратою ділової репутації, міжнародного авторитету, збитками для бюджету. Особливо зараз, за рік до запровадження Європейським Союзом так званої Регуляції 995.

«Дерев’яна завіса»

Контрабандний ліс надходить на європейський ринок не лише через митний пост «Тиса» (як в описаному випадку). І не лише з України. Це призводить у Європі до тих самих проблем, які контрабанда створює нам, — втрат економіки, процвітання корупції тощо. Конкретні цифри назвати важко, але певне уявлення може дати експертна оцінка світового обігу нелегальної деревини — $10 млрд щорічно.

Розмови про необхідність щось робити тривали в Європі довго, але врешті-решт наприкінці 2010-го ЄС ухвалив документ, який передбачає введення жорсткого контролю легальності імпортованої деревини — вже згадану Регуляцію № 995. І йдеться не лише про необроблені колоди (спеціалісти використовують термін «круглий ліс»). Холодні щупальця вимог Регуляції охоплюють майже повний перелік категорій товарної групи № 44 («Деревина та вироби з неї») — пиломатеріали, меблі, папір тощо. Тобто з березня 2013 року прискіпливе європейське око буде стежити за «чесністю» усього деревного товару — крім деревного вугілля, стружки та бондарної деревини.

Той, хто не зможе відповісти на виклики нового єврозакону, свої позиції на європейському ринку втратить. Бо конкуренція на ньому доволі серйозна. І варто вже сьогодні на неї зважати, щоб Європа не відгородилася від нас «дерев’яною завісою». Слід також нагадати, що, наприклад, у 2009 році вартість українського експорту деревини та виробів з неї становила $670 млн. Тобто ліс забезпечив 1,7% у структурі загальнодержавного експорту. Свіжі цифри, судячи з виступів керівників галузі, мають бути ще більші. Та чи втримає Україна завойовані позиції у найближчому майбутньому?

Лебідь, рак і щука

Досі серйозної розмови щодо готовності України до запровадження Регуляції чути не довелося. Хіба що міжнародні консультанти (зокрема, фінансована тим же ЄС програма ENPI-FLEG — Правозастосування та управління у лісовому секторі) провели спеціальний аналіз ситуації. На сьогодні в Україні є три сили, які тягнуть лісовоза легалізації заготівлі та обігу деревини. Причому тягнуть кожен по-своєму, не узгоджуючи своїх зусиль.

Отже, спочатку про сертифікати легальності походження деревини і лісоматеріалів. Так-так, ті самі, які в історії із закарпатським контрабандистом названі справжніми-підробними. Експортер має отримати «експортний» сертифікат на кожну партію лісопродукції. Для цього треба надати в обласне управління лісового господарства або документи про купівлю деревини (лісоматеріалів), або лісорубний квиток. Ось тут і починається найцікавіше. Наш контрабандист отримав «справжні» експортні сертифікати — частину в Закарпатському облуправлінні лісового господарства, частину — в Чернівецькому. Беру у лапки, бо отримав він їх на підставі липових (!) товарно-транспортних накладних. Цікаво, що суд так і не встановив, хто ж продав контрабандисту бланки з липовими печатками.

Практика виписки «експортного» сертифіката свідчить, що найчастіше їх видають саме на підставі накладних. От і виходить, що такий «сертифікат легальності» аж ніяк не є свідченням того, що деревину зрубали і вивезли законно. Насправді він лише підтверджує факт купівлі лісопродукції. Саме тому, на думку консультантів програми ENPI-FLEG, у експортний сертифікат обов’язково треба вписувати номер лісорубного квитка. Адже лісорубний квиток це, по суті, — спеціальний дозвіл (ліцензія) і є дуже важливим документом. Саме у ньому записано, скільки деревини планується отримати з відведеної для рубання ділянки лісу; як і коли має відбуватися рубка, транспортуватися заготовлена деревина тощо. Без лісорубного квитка неможливо правильно нарахувати плату за користування лісовими ресурсами. До того ж, виписуванню лісового квитка передує підготовка ще низки документів, зокрема, плану лісосіки, карти технологічного процесу розробки лісосіки тощо. Тож лісовий квиток — це надійний слід, завдяки якому можна простежити партію деревини аж до лісосіки. Тобто можна не лише з’ясувати, чи була ця партія деревини в принципі зрубана там-то й там-то, а й переконатися у тому, що подавач документів не сховав у завищених обсягах начебто зрубаної тут деревини «лівих», вкрадених деінде, кубометрів. Або що не занизив якість товару (щоб менше платити податків).

Чип у поміч

Другою тягловою силою воза легальності деревини має стати єдина державна система електронного обліку деревини. Про неї керівники Державної агенції лісових ресурсів згадують практично на кожній прес-конференції. Коли кожне зрубане дерево буде оснащено електронним чипом, про незаконні рубки можна буде забути, запевняють вони. Оскільки, мовляв, зразу буде видно: без чипа — значить «ліве». Чи виправдають себе ці сподівання — покаже час. А поки що при тому, що вже начебто чимало елементів системи працюють, у контролюючих органів виникають серйозні питання щодо оборудок з лісом у нашій державі.

Зокрема, досі не отримали належної оцінки факти, викриті Державною фінансовою інспекцією. У ході перевірки, проведеної за дорученням Президента та розпорядженням Кабінету Міністрів, ДФІ, зокрема, з’ясувала, що у минулому, 2011-му, році державні лісопідприємства продали за заниженими цінами двом офшорним кіпрським фірмам 150 тис. кубометрів дефіцитного дуба, на якому ці «королеви офшору» заробили 470 млн грн. Відповідно, стільки ж втратила наша держава. Це вам не якісь 265 тисяч, за які інваліда й батька двох дітей засудили на рік, нехай і умовно. Про кримінальну справу щодо 470 мільйонів щось нічого не чути.

До чипування мають претензії й ті підприємці, які використовують у виробництві так звану «технічну деревину». Ідеться про колоди низької якості, які подрібнюють для виробництва деревних плит. Етап виймання чипів (або як варіант — пластикових бирок зі штрих-кодом) у технологічному процесі не передбачений. А потрапляння пластику у піч, де «випікається» деревоволоконна плита, може обернутися псуванням дуже дорогого імпортного обладнання. І хто за це заплатить?

Добровільноі з піснею

Бородатий радянський анекдот розповідає про хитрий спосіб, яким Іванко-дурник змусив кота їсти гірчицю. Умови парі вимагали, щоб котик їв гірку пасту добровільно. Іванко намастив котові гірчицею під хвостом, і бідна тваринка змушена була усе вилизати, щоб їй не пекло. Звісно ж, волаючи від болю та обурення. «Добровільно, і навіть з піснею», — констатував Іванко.

Вимоги екологічно орієнтованих зарубіжних споживачів змушують наших лісівників (теж добровільно) проводити сертифікацію цілих лісопідприємств. Деревина з таких сертифікованих лісгоспів та вироби з неї вважаються «легальнішими» і купуються краще (хоч і коштують дорожче). Зазвичай такі сертифікати (не плутати з «експортними»!) засвідчують не тільки високий рівень ведення лісового господарства, а й, наприклад, збереження біорізноманіття, захист прав місцевих жителів та малого бізнесу тощо. Добровільна лісова сертифікація (офіційна назва процесу) теж є важливим, хоч і не єдино достатнім елементом легалізації деревини (наша третя рушійна сила). На жаль, «широта охоплення» нею ще далека від 100%. Навіть, якщо точніше, дуже далека.

На сьогодні сертифіковано тільки 1,2 млн га українського лісу. Це лише 11% лісового фонду країни. Сертифіковано ліси Львівщини, Закарпаття, частину лісів Чернігівщини та маленьку часточку — Київщини. Було більше, але отримати сертифікат легше, ніж потім його втримати. Проїхався лісовоз руслом річки, зіпсували у ході тимчасового складування пасовище найближчого села, порубали дерева у водоохоронній зоні — і сувора комісія за скаргою місцевих мешканців, природоохоронців або ж у ході планової чи позапланової перевірки зупинить дію сертифіката або й зовсім відбере його. Так, на сьогодні призупинено дію «добровільного» сертифіката одного з лісгоспів Волині, залишився без сертифіката лісгосп з Харківщини.

На трьох не втриматись

І все ж цих трьох «воликів» замало для того, щоб упевнено протягнути українського воза крізь бар’єри, які виставляє для лісопродукції вже з наступного року Європа. Крім розвитку і вдосконалення існуючих, необхідно створити й нові елементи системи підтвердження легальності. Зокрема, в законодавстві України немає прямого визначення незаконних рубок. Утім, як і поняття «нелегальна деревина». Тому для успішної боротьби з обігом нелегальної деревини держава має ухвалити законодавчі акти, в яких будуть чітко сформульовані терміни, що не тільки визначали б статус легальності деревини на всіх етапах її обігу, а й дали б вичерпний перелік випадків, у яких деревина набуває статусу нелегальної. Також, на думку фахівців, потрібно чітко регламентувати діяльність державних органів у разі виявлення нелегальної деревини на кожному етапі тощо. Узгодити роботу існуючих елементів системи легальності та ввести нові може ухвалення спеціального закону.

Існує й ціла низка інших методів підвищення прозорості системи лісозаготівлі та транспортування деревопродукції, обговорити які потрібно якнайшвидше — для початку у професійному середовищі. Адже на все про все у нас залишилося менше року. 

За даними СБУ, за 2008 рік з України було експортовано майже 2,4 млн м3  деревини, з якої приблизно 960 тис. м3  — технологічної (свіжіших даних знайти не вдалося). Враховуючи налагоджену систему підміни сортності та штучного заниження ціни, державні підприємства лісового господарства України щорічно недоотримують кошти у сумі до 0,5  млрд грн.

Ціна за контрактами ліспромгоспів з іноземними компаніями становить від 27 до 30 у. о. за кубометр при фактичній вартості лісоматеріалів — від 80 до 320 у. о. за 1 м3.

12 квітня 2012р.

Теги: ліс, дерево, закон, митниця

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

17:38
На кошти ФАО кооператив з Берегівщини планує виробляти вино
20:17
/ 6
Кабмін сьогодні зареєстрував новий індустріальний парк у Мукачеві: планують залучити 36 млн євро інвестицій
18:51
/ 5
ФДМУ готує до приватизації агропромислову фірму "Леанка" на Закарпатті
22:57
У першому півріччі на Закарпатті кількість новостворених суб’єктів господарювання на 1464 перевищила кількість тих, хто припинив бізнес
23:08
Закарпатська митниця: Євросоюз залишається основним постачальником імпорту
15:52
На Закарпатті найбільше туристичного збору надійшло у бюджети Ужгорода, Поляни, Баранинців
17:13
На Закарпатті підприємство вирощує кілька видів екзотичних грибів
22:17
Закарпатська область належить до числа лідерів за зростанням надходжень єдиного податку
13:38
Через аномально раннє тепло закарпатські виноградарі зелені операції проводять мегаінтенсивно
13:47
Cезон лохини на Закарпатті стартував на два тижні раніше, ніж торік
19:14
У травні пасажиропотік залізничним маршрутом Київ-Чоп зріс на 221% – Укрзалізниця
14:54
Через змову на аукціонах суди визнали недійсними вже два спецдозволи "Голден Тайл" на видобуток глин на Закарпатті – дані прокуратури
01:25
Закарпатське вино отримало офіційне географічне зазначення: що це означає
20:19
/ 1
Кабмін вніс до реєстру індустріальний парк "Тячів" площею площею понад 60 га
19:25
/ 1
Видобування солі на Закарпатті зупинилося з початку березня через конфлікт співвласників
17:49
Закарпатське вино офіційно отримало спеціальне географічне зазначення
17:41
/ 1
У І кварталі 2024 р. Закарпаття імпортувало товарів на $189 млн більше, ніж експортувало
11:34
Дозвіл на видобуток піску біля Ужгорода терміном на 20 років продали з аукціону за 4,5 млн грн
11:29
"Укргазвидобування" розвиватиме на Закарпатті генерацію електроенергії з газу та "розкриватиме" його геотермальний потенціал
13:36
Суд відкрив справу про банкрутство кондитерської фабрики "АВК" в Мукачеві
13:50
Через змову на аукціоні Держгеонадр суд визнав недійсним спецдозвіл групи "Голден Тайл" на користування родовищем глин на Закарпатті
16:23
На Закарпатті торік із загального обсягу вирощених зернових та зернобобових культур 69,6% займає кукурудза, 26,1% – пшениця
17:57
З початку року найбільший товарообіг, за інформацією Закарпатської митниці, здійснювався з Німеччиною, Італією, Угорщиною, Чехією та Словаччиною
13:40
Завершено монтаж зернових елеваторів сухого порту "Термінал Чорнотисів" на Закарпатті
01:35
Чеський приватний перевізник RegioJet готовий інвестувати в електрифікацію євроколії на ділянках Чоп-Мукачево і Чоп-Ужгород
» Всі новини