Про існування кримінально-виконавчої інспекції багато хто навіть не чув, хоча вона здійснює контроль за виконанням покарань без позбавлення волі, а це немалий шмат роботи – дві третини статей Кримінального кодексу допускають альтернативні види покарань. Власне, як людина має спокутувати свою вину – вирішує суд, а от про варіанти покарання не за решіткою журналістам розповідали фахівці Ужгородського міжрайонного відділу контрольно-виконавчої інспекції.
Як повідомив заступник начальника Ужгородського МРВ КВІ ВДДУ ПВП в Закарпатській області Віталій Мураль, служба має три підрозділи: Ужгородський міський та Ужгородський і Берегівський районні. Вони контролюють виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі: заборону займати певні посади та займатися певною діяльністю; громадські й виправні роботи. Також КВІ контролює поведінку осіб, які звільнені з випробуванням та виконує адмінстягнення у вигляді громадських та виправних робіт. Наразі на обліку в Ужгородському МРВ КВІ перебувають 843 засуджені особи та 16 таких, що скоїли адмінправопорушення. Найбільше «підопічних» в Ужгороді (засуджених до виправних робіт – 17, до заборони займати певні посади чи займатися певною діяльністю – 32, звільнених із випробуванням – 296, із них 14 неповнолітніх). КВІ діє в системі Державного департаменту України з питань виконання покарань, котрий після реформування-2011 став Державною пенітенціарною службою. Із прийняттям нового Кримінального кодексу України кількість альтернативних покарань зросла. Їх можуть застосувати до осіб, які скоїли незначні або середньої важкості правопорушення, якщо нема необхідності ізолювати особу від суспільства. Політика держави спрямована на те, щоб скоротити кількість тих, хто перебуває за решіткою. Чому? Бо після альтернативного покарання не потрібна ресоціалізіція в суспільстві. А хто сидить реально – за роки ізоляції втрачає соціальні навички, зв’язки з родиною, друзями. І повернутися до нормального життя їм досить складно.
Світлана Аузінг, старший інспектор Ужгородського міжрайонного відділу КВІ в Ужгородському районі, у свою чергу зауважила: новий Кримінальний кодекс скасував умовне засудження й засудження з відстрочкою виконання вироку, натомість ввівши звільнення від виконання покарання з випробуванням. Його в Ужгородському районі наразі проходить 297 чоловік, у тому числі 15 неповнолітніх. Варто підкреслити, що альтернативні покарання суд призначає лише тим, кому «світило» не більше 5 років. Якщо протягом визначеного іспитового строку (для дорослих 1 –3 роки, для неповнолітніх – 1-2) людина не вчинила нового злочину й виконувала покладені на неї обов’язки – судимість погашається. Щодо обов’язків, то це невиїзд за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ, повідомлення про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодична реєстрація в органах КВІ й навіть, за потреби, примусове лікування від алкоголізму, наркоманії або небезпечних для оточуючих захворювань. До речі, значний відсоток тих, хто звільнений від відбування покарання з випробуванням (в Ужгородському районі – до 60%, в Ужгороді – до 30), припадає на ромів – за крадіжки, грабежі.
Федір Кирлик, інспектор УжМРВ КВІ в Ужгородському районі, каже, що до виправних робіт на Ужгородщині засуджено наразі всього 17 чоловік. Вони, продовжуючи працювати за своїм місцем роботи, відраховують 10 – 20 відсотків від зарплати в дохід держави. Ще тут на обліку 47 чоловік, яким заборонено займати певні посади або займатися певною діяльністю. Здебільшого вони скоїли злочини з необережності. Наприклад, через ДТП суд може заборонити людині певний період керувати транспортним засобом. В останньому випадку КВІ перевіряє, чи вилучено в «підопічного» посвідчення водія.
Про адміністративні стягнення у вигляді громадських робіт розповів інспектор УжМРВ КВІ в Ужгородському районі Руслан Лутнянський. Ідеться про участь порушника в суспільно-корисній праці. Де конкретно – визначають органи місцевого самоврядування (зазвичай це благоустрій населених пунктів, дитячих будинків, висадження дерев, ремонт тощо) але виконують їх у вільний від роботи та навчання час, причому не більше 4 годин на день для повнолітніх і двох – для неповнолітніх. Якщо працівник КВІ отримав постанову суду, яка визначає таке покарання (як правило, за керування автівкою в нетверезому стані), він протягом 10 днів має знайти порушника й поставити його на облік. Власне працювати посилають за місцем проживання, у сумі – годин 30. І державі корисно, і людина має можливість виправитися, спокутувати свою вину.
Прес-центр «Закарпатської Правди»