Помер заслужений працівник культури Петро Сокач

Висококваліфікований педагог, досвідчений, ініціативний керівник і організатор у своїх колективах він створював атмосферу творчого співробітництва, довіри й взаєморозуміння. Він не просто навчав своїх студентів. Він леліяв їх, плекав. Був педагогом від Бога. Мав дар виявляти нові таланти і був щасливий з того, що його учні досягали значних висот.

Народився Петро Сокач у селі Красна. Живучи у мальовничому куточку Карпат, він із раннього дитинства проявляв любов і допитливість до пісні, до музики, до всього, що його оточувало.

Після закінчення місцевої початкової школи продовжив навчання у середній школі села Білки, де з перших днів бере участь в учнівському хорі. Саме в цей час Петро Сокач зрозумів, що музика і пісня стали невід’ємною частиною його життя.

Вступає на відділ хорового диригування Ужгородського музичного училища. Згодом його запрошують на посаду керівника відомого ансамблю пісні і танцю Ужгородського фанерно-меблевого комбінату, на якому П.Сокач самовіддано й успішно працював 33 роки. Його колектив був одним із кращих не тільки в області, але й в Україні. Нагороджений високими урядовими відзнаками.

У 1964 році його призначено директором Перечинської музичної школи, якій віддав 12 років активної трудової діяльності. Працював також  викладачем співів місцевої  школи-інтернату.

З 1978 р. управління культури призначає Петра Сокача художнім керівником обласного об'єднання музичних ансамблів, де він господарював десять років.

Добрими та корисними були наслідки  його натхненної праці на посаді художнього керівника Державного заслуженого Закарпатського народного хору. Великий внесок у розбудові культури і мистецтва  Свалявщини доклав видатний хормейстер, керуючи народним хоровим колективом місцевого районного будинку культури, а згодом народним ансамблем пісні і танцю «Дружба» Ужгородського районного будинку культури.

Всі, кому довелося працювати разом з Петром Петровичем, захоплювалися його працелюбністю, терпеливістю, наснагою у постійному пошуку нового, жагою до життя та безмежною любов'ю до народної пісні.

Петро Петрович Сокач – щира, чуйна людина, яскрава та непересічна особистість, професіонал високого рівня. Він користувався великою повагою студентів і колег, викликаючи у них бажання вчитися. За все, що він зробив на теренах мистецтва, хочеться сказати: «Браво, маестро!».

Рідним і близьким нашого незабутнього колеги висловлюють щире співчуття з приводу непоправної тяжкої втрати. Нехай земля йому буде пухом.

Теги: Петро Сокач

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати