Односельці Мідянки думають, що гроші він отримав на дурняка, як джек-пот

Петро Миколайович мешкає у гірському селі Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області. Високогірне село розташоване за 35 кілометрів від райцентру. Будинок поета знаходиться на околиці. Невелику на дві кімнати дерев'яну хату будував ще його батько.

"У селі вважають, що гроші я отримав на дурняка, – зізнається поет. – Думають, що мені випав джек-пот. Мало хто привітав і порадів за мене. А мої учні із сільської школи, дізнавшись про премію, спитали: "Коли виставляєте пиво?".

Петро Мідянка працює вчителем української мови та літератури у сусідньому селі Тисолові. У Широкому Лузі прожив усе життя. Донедавна мешкав з матір'ю. Коли вона померла, одружився з ужгородською письменницею Людмилою Загоруйко. Удвох тримають господарство: двох кіз, кролів, курей та трьох котів.

"Коли ще жила мама, то ми мали й корову. Але за рік до смерті продала її. Перед новим роком з дружиною зарізали двох поросят. Напевно, більше не триматимемо їх, бо то багато роботи".

За отримані гроші поет хоче добудувати будинок.

"Він дуже маленький зараз. Тут тісно. Тому якраз замовляємо у майстра дерев'яний зруб ще на дві кімнати. Думаю, все літо пройде у будівництві. За гроші, що залишаться, хочу подорожувати: мрію побувати у святих місцях – Єрусалимі, Вифлиємі. А також хотів би побачити Румунію. Але не знаю, коли матиму час на ці подорожі".

Каже, стати лауреатом не сподівався.

"Я бачив, що свої роботи представили серйозні поети. Тому бачив переможцем когось із них – наприклад, Володимира Рутківського. Для мене важливим є не стільки гроші, як визнання".

Теги: Мідянка, лауреат

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати