На виставці «Спадщина Августина Волошина» представили близько півтори тисячі меморіальних речей

Августин Волошин із сестрами-василіанками у Празі

Найбільшою подією за десять років діяльності Меморіального музею Августина Волошина була передача спадщини президента на його батьківщину зі Словаччини 17 березня 2006 року на 132-гу річницю з дня його народження.

Передані реліквії зберігалися в рідних о. А. Волошина у Празі, згодом у Пряшеві, а останніми роками у племінниці А. Волошина Емілії Дутки (сестри Володимири ЧСВВ) у Пряшівському жіночому монастирі. Через рік після передання спадщини сестра Володимира відійшла у вічність. Збирання і довголітнє зберігання (попри небезпеку з боку каральних органів) безцінних реліквій і передача їх Меморіальному музею в Ужгороді були найбільшим її життєвим подвигом. Спадщину до Ужгорода привезли син племінниці Августина Волошина Ольги Дутки Августин Туркеняк із Кошиць, багатолітній в’язень сумління, диригент хору «Карпати» у Кошицях Левко Довгович, віце-консул України у Пряшеві Віталій Усатий.

Спадщина налічує близько півтори тисячі меморіальних речей. Крім матеріалів Августина Волошина, багато документів, знімків і речей належали його сестрам, племінникам, знайомим, відомим людям краю. Кілька десятків документів і знімків були представлені й раніше. Сьогодні ж експонуються найкращі й найбільш цінні частини спадщини із фондів музею.

У першому розділі виставки представлено знімки родини А. Волошина, його сестер — Ольги, Олени та Елеонори, документи Ірини Петрик, дружини А. Волошина, та її батьків. Другий розділ присвячений педагогічній діяльності А. Волошина, якій він присвятив понад 45 років, спочатку в Ужгороді, згодом у Празі. Саме його зусиллями були написані та видані за свої кошти підручники для учнів народних шкіл, середніх і вищих навчальних закладів — «Читанка угро-русской молодежи», «Методическая грамматика угро-русского литературного языка для народных школ», «Мала читанка», «Наука о числах», «Логіка», «Педагогіка». В експозиції демонструються рукописи рецензій на праці А. Волошина, його наукові праці на педагогічну тематику.

22 березня 1897 р. о. Августина Волошина було висвячено на священика і він почав працювати капеланом Ужгородської Цегольнянської Преображенської церкви, а пізніше священиком Ужгородського Кафедрального собору. Тож на виставці представлені рукописи його церковних проповідей, молитовники та збірники   «Місяцеслова».

В Ужгороді у 20—30-ті роки з іменем А. Волошина пов’язано кілька великих благодійних справ. У 1932 році він разом із дружиною Іриною подарував власний будинок під дитячий сиротинець. 5 листопада 1933 року сиротинець був освячений. В ньому сестри-василіанки виховували понад 20 дівчаток-сиріт. Сиротинець утримувався за кошти А. Волошина. На виставці показані знімки освячення сиротинця, групове фото дівчат із наставниками 1935 року, малюнок будинку з помітками розміщення кімнат тощо.

Однією з унікальних пам’яток, виставлених на виставці, є подарунок А. Волошину від Руського жіночого союзу з нагоди 50-річчя з дня народження (1924 р.).   Це лавровий вінок, на кожному з листочків якого вигравірувано прізвище кожної з 50 найбільш відомих і шанованих жінок Ужгорода.

Ще один розділ виставки присвячений празькому періоду життя А. Волошина: з березня 1939 по травень 1945 р., тут подані знімки будинку, в якому жила родина А. Волошина, каплички в цьому помешканні, кілька світлин сестер А. Волошина з родичами та знайомими. Унікальний експонат — рукопис заповіту, згідно з яким о. А. Волошин розпорядився своїм майном, фінансами, залишив політичний заповіт. Свідками складання заповіту були Михайло Бращайко та о. Людвіг Миня.

Вперше демонструються унікальні роботи — церковні та світські вишивки, зроблені руками членів родини А. Волошина, сестрами, племінницями. Серед них два єпитрахилі, обруси на престол, серветки, пояси тощо.

Теги: Августин Волошин

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати