Микола Азаров оглянув реконструйовану дамбу на річці Уж, неподалік Ужгорода. Вона має захистити від високої води мешканців низки сіл та близько 90 гектарів сільськогосподарських угідь. Взагалі, Закарпатська область має найбільшу в Європі регіональну мережу таких споруд. Як збираються попереджати людей про небезпеку, і як готуються до повені - з'ясовували наші кореспонденти.
Закарпаття ще вкрите снігом, а річки - кригою. Як усе почне танути, води стане удвічі більше за норму, кажуть синоптики. Але поки що небезпеки немає - потепління чергується з морозами. Невеликі крижані затори виникли на кількох гірських річках. Якщо брил побільшає, їх готові розбивати екскаваторами або вибухівкою. За тим, що відбувається з рівнем води на всіх найбільших річках Закарпаття, спостерігає автоматизована система "Тиса".
Оксана Грибова, диспетчер автоматизованої системи "Тиса":
- З цього монітора ми бачимо: тут у нас є автоматизовані станції, їх 45, щоп'ять хвилин ми бачимо зміну рівнів, температури повітря та опадів, кожні 5 хвилин. З цього монітора ми отримуємо дані по радару Словаччини і Угорщини.
Надлишки води спрямують у меліоративні канали та на заплави. До цього готові 28 насосних станцій. Удар великої хвилі витримає і реконструйована торік гребля в селі Невицькому. Її наростили і подовжили .
Тетяна Бук, секретар Невицької сільради:
- Один раз затоплювалася територія села, на другий раз, уже після 2000 року було,- до переливу дамби, насипної частини - 2 сантиметри. А тепер практично ця проблема для села знята.
На Закарпатті діє державна протиповенева програма "Тиса". За п'ять років тут звели понад 100 кілометрів дамб, укріпили 50 кілометрів берегів рік.
Володимир Чіпак, начальник Закарпатського облводгоспу:
- Йде системний захист. Уже об'єкти ми здаємо по 9, по 4, по 5 кілометрів довжина реконструйованих дамб, а не такі, як колись було, по 200-300 метрів. Звичайно, є багато у гірських населених пунктах нарікань людей, що не дійшли ми туди. Звичайно, дуже багато є, більше 48 небезпечних ділянок, де ще потрібно чи будувати споруди, яких взагалі там не було чи реконструювати старі.
За словами керівника, водгосп винен будівельникам 20 мільйонів гривень за минулорічну роботу. Допомогти повернути борг проситимуть в уряду. Також потрібні кошти на зведення водосховищ, які б під час повені збирали частину води. Гроші на ці роботи готові просити у Єврокомісії також Угорщина і Словаччина. Бо від розливу рік у Закарпатті страждають і вони.
Перший національний