Із щоденника Сергія Федаки. Кіно і люди

Так повелося, що історію війн пишуть переможці. Принаймні, починають писати вони. Тому військова історія стає однобокою за визначенням – прямолінійною, як зморшка на командирському лобі від кашкета. Крок уліво-управо в офіційній історіографії прирівнюється до тяжкого злочину. Між тим досить бодай трішки відступити від наїждженої колії, як на історика зразу чигають факти, що не вписуються у загальну схему. Бо всяка війна – це царство алогізму, де все відбувається не за правилами, більш того – усупереч їм.

Із щоденника Сергія Федаки. Кіно і люди

Саме про йдеться у книжці закарпатця Івана Гоменяка, що живе в Києві, «Пустощі східноєвропейської Кліо», котра нещодавно побачила світ в ужгородському видавництві «Ґражда».

У книжці 44 нариси, згруповані у три частини. Кожний нарис – маленьке відкриття. Автор нагадує фокусника, який постійно витягає з циліндра все нових і нових кроликів. Кролики, озброєні до зубів. У першій частині йдеться про Україну, про практично невідомі сюжети нашої історії: інквізиція, що лютувала у нас (переважно на Галичині) у XIV-XVI ст.; пізніші процеси проти відьом; історія військових частин у Коломиї; чорносотенці у Києві; біографії цілого ряду авантюристів; українські корені та українські сторінки біографії адмірала Колчака; школи червоних старшин та спроби творення окремої української радянської армії.

Зовсім вже несподіваний нарис «Як гуцули Гітлера до істерики довели» – про 49-ий гуцульський полк у польській армії і його бої у вересні 1939 р. Є кілька суто закарпатських сюжетів, зокрема про Червону руську дивізію, створену в ході Угорської революції 1919 р. Радянські історики постійно згадували про неї, але не повідомляли нічого конкретного, тут же вперше зроблено спробу прослідкувати її бойовий шлях. Також подано історію чехословацьких гарнізонів у Підкарпатській Русі.

Друга частина – про Польщу, Росію й інших наших сусідок. Зветься «Сарматія, Тартарія та інші краї Ойкумени». Ідеться про тяжку кавалерію середньовічної Речі Посполитої, череп у військовій і морській символіці, любовні історії Ю.Пілсудського (7 жінок), плани польського Генштабу проти Німеччини і проти СРСР. Десятки сторінок цікавих деталей про розчленування Чехословаччини 1938-1939 р.

Дві унікальні історії про використання ведмедя у польському війську. А також про історичну основу відомого серіалу «Чотири танкісти і пес». І навіть про конфлікт між соціалістичними Польщею і Німеччиною, який ледве не переріс у бойові дії. У третій частині – кілька сюжетів з Другої світової війни, кожний з яких може бути розгорнутий у пригодницький фільм. Про майже не згадувану кавалерію у тій війні. Про камікадзе, які були не тільки в Японії, а й у Польщі.

Про білоруський аналог УПА і повстання в’язнів Маутхаузена. У наступній своїй книзі І.Гоменюк обіцяє не менше захоплюючих історій: про бої у Львові 1918 р., знову-таки про розчленування Чехословаччини 1938-1939 р., про плани міжвоєнної Польщі набути заморські колонії, нацистський рух опору після травня 1945 р., наркомат оборони УРСР 1944-1946 р.

На перший погляд, ідеться про деталі, які не могли нічого кардинально змінити. Але з таких деталей і складається вся людська історія, зокрема військова. Тільки у зовсім вже адаптованій школярській версії вона має чітку, наперед визначену логіку. Насправді же це такий вінегрет випадковостей, помилок, збігів обставин, що спеціально спланувати і розіграти його просто неможливо.

Книжка про непередбачуваність нашого минулого, котре таїть ще немало скелетів у шафі. Про специфіку нашого регіону, який позначають суперечливим терміном «Центрально-Східна Європа». Бо ж за однією з дуже багатьох можливих методик визначення центру Європи він десь на Закарпатті (інші варіанти – у Литві, Польщі і ще хто зна де).

Але геополітично той центр завалюється кудись на Схід. Загалом книжка справляє дуже оптимістичне враження, бо нічого в історії не є строго детермінованим на всі 100% – ні у минулому, ні у сьогоденні.

Практично кожний сюжет показує, що історія тієї чи іншої країни безліч разів могла повернути зовсім в інше русло, що навіть відхилення від магістралі на якийсь градус-другий розкриває зовсім несподівані перспективи, що історію творять таки не безликі народні маси, а конкретні індивідуальності – кожна зі своїми особливостями. Потім все буде причесано і полаковано, але завжди знайдеться хтось, хто знову все скуйовдить.

 

Сергій Федака, Неділя

20 лютого 2012р.

Теги: Ґражда, гуцул

Коментарі

НОВИНИ: Культура

10:18
/ 2
Провідного актора Закарпатського муздрамтеатру удостоєно звання "Заслужений артист України"
22:05
Фестиваль "Срібний Татош" цьогоріч скасували
15:38
Завершується прийом творів на Конкурс малої прози імені Івана Чендея
12:11
/ 1
Дерев'яні церкви Закарпаття – національна спадщина
16:04
Вийшов друком четвертий випуск наукового щорічника "Етніка Карпат"
02:23
/ 4
Не тільки Україна повинна вшанувати Уласа Самчука
11:33
Закарпатки, що проживають нині в Будапешті, влаштували поетичний флешмоб до дня народження Ліни Костенко
09:25
Письменниця Тетяна П’янкова презентувала в Ужгороді роман "Чужі гріхи"
11:11
Через карантин Мукачівський драмтеатр транслюватиме свої вистави онлайн
15:04
/ 2
В Ужгороді представлять нові видання про Карпатську Україну
11:36
У Зняцеві на Мукачівщині представлять книжку до сторіччя Юрія Гойди
02:51
Зірки балету Катерина Кухар та Олександр Стоянов везуть в Ужгород "Кармен-сюїту" і "Шехерезаду"
14:05
"Максимум хітів" презентували в Ужгороді
09:36
Виставу "Думи мої, думи" до Шевченківських днів показали в Ужгороді
09:23
Концерт до Міжнародного жіночого дня відбувся в Ужгороді
01:03
Ще п'ятеро закарпатських письменників стали членами НСПУ
02:56
У Виноградові відкрилася виставка художниці Гелени Матій
13:02
Дмитро Кешеля презентував школярам в Ужгороді свою нову книгу "Весільна феєрія"
10:44
/ 1
Закарпатську шевченкіану на сцені Закарпатського муздрамтеатру продовжить вистава "Думи мої, думи..."
09:16
В Ужгороді відкрили фотовиставку "Вона"
09:20
До ювілею Ужгородської дитячої музичної школи ім. Чайковського викладачі влаштували "весняний" концерт
18:06
206-у річницю від дня народження Тараса Шевченка відзначили сьогодні в Ужгороді концертом "У нашім раї на землі”
11:42
У скансені в Ужгороді відкрилася "весняна" виставка "Заквітчані"
11:17
/ 1
В Ужгород із концертом завітає Народна артистка України Людмила Марцевич
03:59
/ 1
В Ужгороді звучала "Весна на вулиці Волошина"
» Всі новини