Конкурси без конкурсантів?..

Січень — традиційно доволі безперспективний місяць для приватизації. Інвестори відходять від багатоденного святкування Нового року… Однак нинішнього року саме на його початку відбувався кардинальний переділ української енергетики.

Конкурси без конкурсантів?..

Спочатку Фонд державного майна юридично визнав ДПЕК Ріната Ахметова переможцем ще листопадового конкурсу з продажу 45% енергогенеруючої компанії «Західенерго». Точніше кажучи, було завершено оцінку вартості пакета акцій компанії. Несміливі очікування, що за її підсумками ціну пакета хоч трохи піднімуть, не справдилися — виявилося, що у своїй пропозиції Рінат Леоні­дович був навіть надто щедрим.

Назва оцінювача була вкрай символічною — ТОВ «Спецоцінка». Загалом, за 1,932 млрд. грн. «Захід­енерго» перейшло в руки нового господаря. Нині експорт електро­енергії з Бурштинського острова ос­таточно перейшов у приватні руки.

Ну а 11 січня завершилася багаторічна епопея з переходом «Дніпроенерго» до того ж таки Ріната Леонідовича. ФДМ провів конкурс з продажу 25% його акцій. Як і у випадку із «Західенерго», єдину заявку практично за стартовою ціною 1,174 млрд. грн. подав ДПЕК Holdings Ltd.

Структури пана Ахметова завзято боролися за компанію кілька років, починаючи ще з легендарної додаткової емісії акцій, яку так і не змогла скасувати під час перебування прем’єром навіть пані Тимошенко… Юридично угоду ще не закрито — має відбутися оцінка пакета, але з досвіду «Захід­енерго» у її результатах уже ніхто не сумнівається.

Тож тепер з п’яти найбільших теплоенергетичних компаній країни («Схід-», «Дніпро-», «Захід-» і «Центренерго» разом із залишками «Донбасенерго») у держави залишився контрольний пакет тільки у двох останніх. І в планах поточного року їх приватизація поки що не фігурує. В інших випадках у держави залишився держпакет, який практично ні на що не впливає.

Власне, для перших чотирьох енергокомпаній енергорозпродажу («Західенерго», «Дніпро­енерго» разом з «Київенерго» і «Донецькобленерго») майбутній переможець — Донбаська паливно-енергетична компанія (або її «дочки») безпомилково називався експертами за місяці до початку торгів.

Трохи несподіваною стала хіба що млява участь у двох конкурсах щодо «Київенерго» і «Донецькобленерго» ще й інших учасників.

При продажу «Київенерго» за перемогу при продажу 25-відсоткового пакета трохи поборолося «Полтаваобленерго» (Кос­тянтин Григоришин та Ігор Коломойський). Це призвело до конфлікту з Антимонопольним комітетом, перенесення конкурсу на два тижні і навіть до досить істотного підвищення цін. Замість початкових 432 млн. грн. держава одержала аж на 18 млн. більше. Днями в столичній енергокомпанії вже відбулися перші постприватизаційні збори акціонерів, де структури ДПЕК голосували майже 72% акцій. Відбу­лася зміна керівництва (втім, воно й раніше вже було «ахметовським»).

Генеральним директором ПАТ «Київенерго» призначили Олександра Фоменка, який ще недавно очолював «Дніпро­обл­енерго» (до цього він керував «ПЕМ-Енерговугілля», що належав Ахметову).

Та основною несподіванкою стало призначення на посаду голови наглядової ради компанії її керівника наприкінці 1990-х років і колишнього міністра енергетики Івана Плачкова. Його призначення багато експертів пов’язують зі спробою пошуку компромісу з київ­ськими депутатськими групами (Іван Васи­льо­вич входив до фракції Віталія Кличка).

Можна згадати, що ще чотири роки тому 12,73% акцій належали міській громаді, а потім були досить нахабно «оприбутковані» молодою командою Черновецького. Ще навесні минулого року Київрада прийняла рішення звернутися в Генпро­куратуру для перевірки законності їх відчуження...

Крім того, на нас очікує захоплююча історія передачі компанії «Київенерго» у концесію міських ТЕЦ. «Київенерго» зараз орендує їх до 2017 року, а хоче одержати, по можливості дешево, у концесію на 49 років.

На відміну від Києва, де при приватизації все ж таки спостерігалася інтрига, боротьба за «Донецькобленерго» була млявою. Деякий подив викликав той факт, що на компанію, де 30,8% уже належить структурам ДПЕК, знайшовся конкурент. Ним виявилося «Луганське енергетичне об’єднання» того ж таки Григо­ришина. Хоча участь ЛЕО в донецькому конкурсі більшість експертів взагалі пов’язували з його розкручуванням для участі в наступних продажах. Воно, таким чином, одержало своєрідну акредитацію у ФДМ, і зняти його з конкурсу стало значно складніше. Це припущення непрямо підтвердилося, коли ЛЕО заявило про участь у конкурсі «Закар­паття­обленерго».

А за «Донецькобленерго» серйозної боротьби не було. Після чотирьох кроків аукціону ціна піднялася з 450 до 467 млн. грн., на чому все й завершилося перемогою ДПЕК.

Загалом, остання майже виконала анонсовану «програму-­мінімум» («Західенерго», «Дніпро­­енерго», «Київенерго» і «Донецьк­обленерго»). Причому рівень переплати від стартової ціни не дотягнув навіть до одного відсотка.

Із заявлених пріоритетних залишилися тільки «Крим­енерго» і «Дніпрообленерго». Хоча пріоритети Рінат Лео­ні­дович може й змінити. Питання, швидше, у грошах. Офіційно чотири енергокомпанії обійшлися йому у 4,6 млрд. грн. Це не дуже велика плата за чотири великі компанії в ключових регіонах країни. Але з вільними грішми у групи є певні проблеми. І напередодні торгів вона відкривала кредитну лінію на 2,6 млрд. грн. у структур російського «Внеш­торгбанка».

При цьому кошти йшли в тому числі і на «фінансування програми придбання активів». Передбачаються й істотні вкладення у куплені активи. Так, у «Західенерго» ДПЕК обіцяла вкласти в найближчі п’ять років близько 6 млрд. грн. Приблизно такі ж витрати очікуються і щодо «Дніпроенерго». Частину грошей, безсумнівно, вдасться закласти в тариф, але доведеться і шукати ресурси на стороні. Тож чутки, що Ахметов купить усе, трохи перебільшені. Тільки те, що йому потрібно…

Третій раунд — фальстарт…

Власне, головною особливістю планованого продажу третьої групи обленерго — «Закарпаття­обленерго» (21 січня), «Вінниця­обленерго» (3 лютого) і «Чер­нівці­обленерго» (7лютого) і була відсутність серед очікуваних претендентів структур Ріната Ахме­това. Тобто немає тієї гнітючої визначеності щодо майбутнього покупця.

Першою йшла енергорозподільча компанія, розташована на самому заході України. Вона дуже невелика, і все її енергоспоживання трохи більше за обсяги виробництва пари блоків Бурштинської ТЕС або того ж таки «Західенерго» (близько 450 МВт), а оборот продажів — близько 700 млн. грн.

Своєї генерації у «Закар­паття­обленерго» майже немає, крім трьох гідростанцій на річці Тиса. Це досить велика Теребля-Рікська (27 МВт) і дві невеликі — Ужгородська та Оноківська. Цікаво, що їх було введено в експлуатацію ще в період окупації краю угорцями, 1942 року. Щороку гідростанції виробляють усього близько 6% загального споживання електроенергії в області. Тож і стартова ціна контрольного пакета не сильно кусалася — 135 млн. грн. Для порівняння, це в 13 разів менше від вартості легендарного пентхауза Ріната Леонідовича в Лондоні (той обійшовся йому у таку саму суму, але... у фунтах стерлінгів).

У грудні 2011-го ФДМ заявив, що п’ять компаній взяли документи для вивчення. Тради­ційний інтерес до регіону виявляє російська група Воєводіна—Бабакова (так звані словаки). Вони через нідерландську VS Energy International N.V. уже придбали близько 10,5% акцій «Закарпаття­обленерго». Цікаво, що в січні стало відомо, що VS Energy
вийшла зі складу акціонерів «Закарпаттяобленерго». Але
інтриги не сталося — йшлося про передачу акцій іншій своїй компанії. Саме від «словаків» подав заявку один із двох учасників конкурсу — ТОВ «Енер­ге­тична Україна ТВ» (м. Київ). На­при­кінці грудня минулого року Антимонопольний комітет Ук­раїни дозволив «Жито­мир­обленерго» купити контрольний пакет часток у статутному ка­піталі цього ТОВ. У свою чергу, «Житомиробленерго» було куплене VS Energy ще у 2001 році. Нині у них там майже 92% акцій.

Саме ТОВ «Енергетична Ук­раїна ТВ» за статусом «займається розподілом і поставкою електроенергії». Купивши 50% акцій, «словаки» одержали б понад 60%, тобто можливість кворуму на зборах. Цікаво, але юридично всі претенденти (включаючи колишнього запорожця Костянтина Григо­ри­шина) мають російське громадянство.

Григоришину ж навіть у разі перемоги довелося б домовлятися з іншими акціонерами. Загалом, у результаті торгів на Заході України могло з’явитися приватне обленерго нової групи. До цього в регіоні контрольними пакетами володіли тільки брати Григорій та Ігор Суркіси («Львів-» і «Прикарпаття­обл­енерго» з Івано-Франківська). Однак учасники ринку трохи поквапилися з появою нового приватного обленерго. Торги щодо «Закарпаттяобленерго» несподівано було зірвано. При­чому з чудової причину.

ФДМ не зміг зібрати конкурсної комісії… Такого в багаторічній історії приватизації української енергетики, здається, ще не було. За заявою фонду, комісія, до якої входять представники про­фільних міністерств і спец­служб, «не змогла розпочати свою роботу через відсутність кворуму». Тож журналісти даремно очікували відкриття торгів, не почалася і їх інтернет-трансляція… Один з експертів іронічно порадив чекати купи лікарняних від відсутніх членів комісії.

Тож Фонд держмайна обмежився заявою, що «про наступне засідання конкурсної комісії буде повідомлено додатково». Поки що ніяких заяв не з’явилося. Немає навіть коментарів із приводу того, що сталося. Експерти туманно натякають, що на Банковій «не домовилися».

Тим часом уже 3 лютого має відбутися конкурс з продажу контрольного пакета (50%) «Вінницяобленерго». Цього тижня завершується прийом заявок. За її більш як 700 тис. споживачів хочуть не надто багато — 167,5 млн. грн. У цій енергокомпанії великий пакет, понад 20%, уже належить Костянтину Гри­горишину, і його шанси на перемогу оцінюються як досить високі.

А 7 лютого планується конкурс ще стосовно одного ВАТ — «Чернівціобленерго». Ціна взагалі смішна — 65 млн. грн. за 45% акцій. Це за компанію, яка обслуговує третину мільйона споживачів. Причому майже 22% акцій належать тим самим «словакам». Щоправда, можливо, VS Energy його теж переоформить на іншу компанію…

Взагалі, за даними ФДМ, зараз заявки на вивчення документації для участі в конкурсі щодо «Чернівціобленерго» подали дві компанії, а на «Вінницяобленерго» — уже чотири. Втім, на «Закар­паттяобленерго» зацікавлених було взагалі п’ять, а в підсумку учасників конкурсу залишилося всього двоє.

Якщо підсумувати, що наша держава просить за ці три енерго­компанії близько 45 млн. дол., то стає прикро. Уже згадана лондонська квартирка Ріната Лео­нідо­вича або персональний літак Ігоря Валерійовича коштують у кілька разів дорожче.

Проте поки не вирішать ситуацію навколо конкурсу щодо Закарпаття, причому не на вулиці Кутузова, де розташований офіс ФДМ, а зовсім в іншому місці — на Банковій, усі ці плани під великим сумнівом… Теоретично скандал може (принаймні неявно) вийти на міждержавний рівень. Оскільки пан Бабаков, колишній віце-­спікер російської Держдуми, дотепер має там певний вплив.

Тим часом Фонд держмайна анонсував наступні кроки у сфері енергетики. У «Відомостях приватизації» з’явився орієнтовний перелік підприємств, які запропонують до продажу у 2012 році.

Найцікавішим є 50-відсотковий пакет «Дніпрообленерго» (тут може розгорнутися боротьба між Ахметовим і Коломой­ським). Власне, Ігор Валерійович ще торік позначив свій інтерес до нього, заявивши, що цікавиться «Дніпрообленерго» (де в нього із Григоришиним до 16% акцій) і «Запо­ріжжя­обл­енерго» (там блокуючий пакет у братів Суркісів і того ж таки Григо­ришина). Щоправда, запорізька енергокомпанія на торги поки що не вийшла.

При цьому Коломойський ухильно зазначив: «Усе залежить, які будуть умови. Якщо непрозорі, є інші країни, в яких умови прозоріші». Проте компанія, що поставляє електроенергію на ключовий феросплавний завод групи «Приват» (Ніко­польський), йому цікава у будь-якому разі.

Серйозний інтерес викликає і 45-відсотковий пакет «Крим­енерго». У цій компанії значні пакети має і ДПЕК, і Григоришин. До речі, вона традиційно приваблює і росіян. ФДМ уже одержав цей пакет від НАК «Енерге­тична компанія України».

Ще по 45% продадуть у «Хмельницькобленерго», де великий пакет (майже 20% акцій) у VSE Воєводіна—Бабакова, і «Миколаївобленерго» (блокуючий пакет теж у неї).

Дуже смішним виглядає прагнення держави продати 25% багатостраждального пакета «Сумиобленерго». Точніше кажучи, його безуспішно продають панам Григоришину і Коло­мойському вже давно. Але тих не влаштовує ціна. Спочатку за блокуючий пакет просили 209 млн. грн., потім опустилися до
108 млн., але його так ніхто і не купив. Залишилося подивитися на нинішню ціну.

Та у будь-якому разі державу абсолютно не лякає «втрата контролю». Саме під цим соусом у держави залишили зараз блокуючі пакети, що призвело як до різкого зниження вартості акцій, так і до падіння інте­ресу практично до нуля у «ненаших» інвесторів. Реально всі розуміють, що корпоративний вплив держави буде близьким до нуля. Благо, досвід такого управління накопичено.

Поки що у списку немає також акцій «Черкасиобленерго», яке раніше планували продати чи то через біржу, чи то на конкурсі. Втім, у ФДМ заявили, що список не остаточний і може ще змінитися.

Можливо, почнеться завершення епопеї з контролем над «Тернопільобленерго» — передбачається і там продати 26-відсотковий пакет акцій. Юридично контрольний пакет компанії належить державі, але рідна держава в ньому не при справах уже тринадцятий рік. Жодних зборів акціонерів за цей час так і не вдалося провести.

Втім, у Тернополі не пощастило і Григоришину. Попри його великий пакет в обленерго, з 2002 року компанією успішно управляють Суркіси. Судячи з того, що відбувається, сьогодні там з братами мирно контактує Ігор Коломойський.

Після конкурсу знадобиться «утрясання» позицій. Власне кажучи, аналогічна процедура відбувалася після продажу «Кіро­во­градобленерго» на початку
2000-х років. Там теж для одержання доступу до реального управління довелося довго торгуватися.

Втім, досвід таких торгів є. У 2010-му Григоришин, Коло­мой­ський, брати Суркіси вже ділили енергетику. Тоді вони закінчили багаторічне перетягування канату (яке доходило часом до збройного захвату обл­енерго) і розділили обленерго майже навпіл. Суркісам відійшов контроль над західними (львівським та івано-франківським) обленерго, а компанії Ігоря Коло­мой­ського і Костян­тина Григоришина одержали полтавську, сумську і чернігівську енергокомпанії.

Тернопіль тоді до пакетної угоди не потрапив. Торги за остаточний переділ контролю над ним іще попереду. І можна сміливо прогнозувати — ціни будуть помітно вищими від державних.

Ну а у Фонді держмайна заявили, що аналіз попередньої вартості енергокомпаній поки що не проводився. Іншими словами, ми знову побачимо прив’язку до котирувань рахітичного і безгрошового українського фондового ринку.

Хоча один із експертів риторично зауважив, що з нинішнім рівнем державного управління в галузі «жахливий кінець часто кращий, ніж жах без кінця».

Звучить трохи цинічно, але логіка в цьому, безсумнівно, є.

Ігор Маскалевич, Дзеркало тижня. Україна

28 січня 2012р.

Теги: Закарпаттяобленерго, приватизація

Коментарі

НОВИНИ: Економіка

03:01
У січні закарпатці вирізали 4,8% "приватних" корів
13:16
Торік підприємствами Ужгородщини реалізовано промислової продукції на суму 7468,5 млн грн
16:59
/ 2
Закарпатський "Єврокар" у січні-2020 випустив на 5% менше авто, ніж у січні торік
11:56
/ 4
Під час візиту австрійської делегації на "Єврокар" обговорили потенціал подальшого розвитку автоіндустрії на Закарпатті
16:35
Торік на Закарпатті обсяги виробництва будівельної продукції зросли на 8%
14:56
/ 1
Суд підтвердив фіктивність компанії Gofer Mining PLC, яка маскувала рейдерство "інвестиційною" діяльністю на Закарпатті
16:43
Після короткочасного відродження газовидобувна галузь Закарпаття пішла на спад
13:57
/ 3
OpenMarket продає арештований ужгородський машинобудівний завод "Тиса" за 7,2 млн грн
19:23
/ 12
Через "зелений тариф" для можновладців у січні вартість електроенергії для бізнесу може зрости на 20-25%
03:20
Електрика для закарпатців має подешевшати
13:42
/ 7
На Закарпатті за рік удвічі поменшало кіз та овець
14:14
/ 3
Для відновлення повноцінної роботи аеропорту "Ужгород" виконані практично всі умови – керівник Украероруху
12:10
/ 9
На Закарпатті фіксують найстрімкіші темпи падіння промисловості
10:34
/ 4
Закарпаття і надалі залишається регіоном із найбільшим падінням виробництва молока
17:52
Соціально-економічне становище Закарпатської області у січні-жовтні 2019 року
17:41
Підприємствами й організаціями Закарпаття за січень-вересень освоєно на 15,3% менше капітальних інвестицій, ніж торік
17:35
/ 1
З початку року іноземні інвестори "вклалися" в економіку Закарпаття на 11,6 млн грн
12:04
Підприємства Закарпаття упродовж 9 місяців здійснювали експорт послуг до 77 країн, імпорт – з 42 країнами
10:32
На Закарпатті створюють потужний автомобільний кластер
17:58
Форум ініціатив відбувся у Соломонові на Ужгородщині
02:12
/ 2
День Свободи і Гідності відзначили у Хусті та Тячеві
17:34
/ 2
Перший приватний винороб Закарпаття готується отримати офіційну ліцензію
22:23
/ 5
Авіакомпанія "Азур Ейр Україна" з Тячева потрапила в ТОП-10 найбільш успішних компаній галузі
16:26
/ 5
За 9 місяців на Закарпатті промислове виробництво скоротилося на 9%
01:35
/ 2
Перепони на шляху легалізації виноробства обговорили на зустрічі в Ужгороді
» Всі новини