Чаба Пейтер – засновник одного з найбільших виноробних підприємств на Закарпатті – заводу «Котнар», депутат обласної ради, де очолює комісію з питань управління майном і приватизації, нині вирішив розширити свою сферу діяльності. Каже, що це рішення пов'язано з загальносвітовою фінансовою кризою. Адже на м'ясопродукти попит буде завжди. Як у Європі, так і в Україні. Як бізнесмен з багаторічним досвідом і один з впливових людей в області, він, ймовірно, все досконало заздалегідь підрахував, зваживши на можливі ризики...
Угорці вважають, що їхня «угорська сіра» (Magyar szürke szarvasmarha) є однією з найдавніших м'ясних порід корів у Європі. Історики довели, що перші з них прибули разом з племенами угрів у Дунайську низовину ще в IX столітті. В середні віки цю породу використовували в якості робочої сили, і лише з 1861 року почали розводити заради м'яса. Слід відзначити, що порода справді унікальна – ці корови невибагливі у харчуванні, живуть 25-30 років. Наприклад, бики досягають ваги 800-900 кг, а корови 500-600 кг. «Сірих» легко впізнати через довгі та загнуті роги.
Після війни ця порода опинилася на межі майже повного зникнення. До 1975 року в Угорщині залишилося всього два стада з 300 голів «сірих». Однак згодом поголів'я вдалося збільшити і нині породу корів «модьор сюрке» називають «хунгарікумом» - тобто унікальним продуктом, властивим лише для Угорщини.
Слід зауважити, що в Україні сіра порода корів також культивується. При чому у господарстві Києво-Печерської Лаври, зокрема у підсобному господарстві, що розміщене у Голосіївській пустині. Тамтешній пастух, отець Георгій вважає, що угорська сіра порода пішла від української сірої. Це цілком можливо, якщо взяти до уваги, що племена угорців майже рік «квартирували» поблизу Києва. Отже, яка порода більш «автентична» - українська чи угорська вже мабуть неможливо визначити...
А генератором ідеї завезення угорської породи на Закарпаття став фахівець у галузі сільського господарства – голова Берегівської районної ради Андрій Бігарі. Підтримав пропозицію і голова РДА Ігор Свищо. «Ці колишні колгоспні будівлі без діла стояли майже 20 років, – каже Ігор Йосипович. – А тепер нарешті їх вдалося задіяти, бо шкода було дивитися які вони просто розвалювалися на очах. До того ж і люди у селі отримають робочі місця, і земля використовується за призначенням. Я вважаю, що таке започаткування – це майбутнє нашого району, це розвиток промисловості, економіки, аграрного сектору загалом».
«Це буде одне з перших на Закарпатті й навіть в Україні підприємств, де буде започатковане виробництво м'ясних біо-продуктів, – розповідає Чаба Пейтер. - Для цього насамперед потрібно, аби пасовища, на яких пасуться корови, були екологічного чистими, трава без пестицидів та інших добрив, а самі тварини — абсолютно здоровими. Також мені приємно відзначити, що у світі є всього 33.000 голів угорської сірої породи, і 600 з них будуть розмножуватися та зберігати свій генофонд саме на Закарпатті».
Чому вирішив змінити профіль бізнесу підприємець також не приховує. «Це просто ще один з напрямків мого бізнесу, - зазначає Чаба Пейтер. – Адже економічна криза триває – і не лише в Україні, це світова проблема. Ринок вина, соків та консервації «здав» колишні позиції на 60-65%. Тому нам потрібно було терміново перелаштовуватися, шукати інші можливості . Так, досить ризиковано у цих умовах починати новий бізнес. Тому, звісно, розраховуємо і на державну підтримку».
Адже існують державні програми, завдяки яким можливо повернути до третини вкладених коштів. Також у планах – будівництво регіонального м'ясокомбінату для Берегівського району. Вже визначились і з основним покупцем біо-продукту – це відома у світі фірма «Хіпп», яка спеціалізується на дитячому харчуванні. Відбулися перемовини з представниками двох заводів – один розташований поблизу Києва, а інший в Угорщині. У перспективних планах «Карпатікуму» також розведення інших угорських тваринних порід на Закарпатті – таких як барани «рацка», свині «мангаліца» та інших.
За словами Ігоря Свища у найближчий час на Берегівщині планують також запустити у дію молокозавод. Адже інвестори вже готові приступити до роботи, але з єдиною умовою – їм потрібно збирати щодня для переробки не менше 5.000 літрів молока.
Олександр Ворошилов, Голос Карпат. Фото автора
Година 2011-12-04 / 11:28:39
Чому змінив, чому змінив.. бо прижали "свєчной заводік" за Мужієвом, а треба шоп баблішко работало!
Но карови да, карови канєшно зачьотні!