"Ми запропонували 10 тисяч гривень, якщо буде знайдено саме тих, хто приймав той металобрухт", – каже міський голова Ужгорода, Віктор Погорєлов.
Ужгородські вулиці – як решето. У місті майже шість тисяч люків. Щоночі крадуть десятки металевих кришок, збитки кожного дня на тридцять тисяч гривень. Їх у міському бюджеті немає. Городяни на тротуарах та дорогах отримують травми. Найбільше страждають водії. Їхні машини провалюються у відкриту каналізацію.
"Як так можна їхати? Тим більше, вночі. Якщо влетиш в таке – колесо відпадає, тяга відпадає. Щонайменше на 3-4 тисячі гривень ремонт", – розповідає водій, Іван Фанта.
У керівництва міста єдина надія на свідомих ужгородців. Адже спіймати на гарячому крадіїв важко – з початку року міліціонери затримали лише сімох. Цуплять комунальний метал зазвичай цигани. Крадені люки скуповують ще й власники приватних будинків та дач – для вигрібних ям.
Більшість люків іде на металобрухт. За одну сімдесятикілограмову чавунну кришку отримують півтори сотні гривень. Нова – вдесятеро дорожча. Крадені люки трощать на шматки – цілий у пунктах збору не приймають.
Перші інформатори вже "здали" керівництву міста кілька нелегальних пунктів збору металу. Та каналізаційних люків там не було – лише каналізаційні труби та дорожні знаки. Ужгородські чиновники застерігають: якщо у пункті збору брухту знайдуть комунальне залізо – підприємство одразу ж позбавлять ліцензії.