Автор із певних причин не включав їх до попередніх збірок. Багато віршів написані ще в студентські роки, крім тих, які, як "паровози", були вміщені в тогочасних закарпатських партійних газетах та молодіжних альманахах.
Елегійна настроєвість викликана певними розчаруваннями в добу застою й відірваністю від культурних центрів. Вдумливий читач має змогу порівняти ранні й пізніші твори поета, зробити своєрідний екскурс у молодість "вісімдесятників", перейнятися неперехідністю поезії.
Більшість поезій, що увійшли до збірки, просто лежали в стосах інших паперів на горищі (поді) хати Петра Мідянки в селі Широкий Луг, звідки їх видобула дружина поета Людмила. Звідси і назва книжки.
Перша частина тиражу збірки віршів "молодого" Мідянки стала одним із бестселерів львівського Форуму видавців. По мірі того, як буде віддруковано решту примірників, Петро Мідянка планує зробити презентацію видання в прес-центрі "Закарпаття".
KK 2011-09-24 / 02:28:00
Ну і слава богу, що Петр знова вийшов на подвірі ділитись своїм сонечком!
сорри 2011-09-22 / 23:36:00
А зараз де можна купити збірку?
ярослав орос 2011-09-20 / 21:37:00
пробач, петре... туй напали на мене диверсанти, не дають пробратися на мій блог, аби висловити свою думку з приводу мого останнього допису, то я комент невідомого мені "словянина" скинув сюди...
може, пан адмін виявить зловмисника, то й забере звідси комент з попереднього мого допису...
щиро вітаю Тебе з свіжою книжкою...
Словянин, 20.09.2011 20:42 2011-09-20 / 20:59:00
(Щодо статті Ярослава Ороса «Душа пташки з Широкого Лугу». Річ у тім, що немає технічної можливості розмістити коментар) Іринка Олексій справляє гарне враження. В її творчості – декількох віршах, представлених Ярославом Оросом – вже відчувається канва, естетична краса, доволі високий політ думок, почуття справедливості, намагання опанувати риму (це наживне). Якщо у неї з»явиться ангел-хранитель у вигляді обдарованого педагога, наша земля отримає талановиту поетесу. Хочеться вірити, що її поезія у недалекому майбутньому, для початку, увійде в збірку під назвою, наприклад, «Золоте покоління Закарпаття». Головне, аби вона не підпала під вплив «комп’ютерного покоління» та інших постмодерністів. Триматиму кулаки за майбутні творчі успіхи майбутньої пані Ірини!