Ідея створити реставраційний загін СНД належить представникам Міждержавного фонду гуманітарної співпраці держав-учасниць Співдружності та Науково-дослідному інституту пам'яткоохоронних досліджень. Адже його метою є не лише консолідація молодіжного наукового співтовариства держав-учасниць СНД, а й збереження і популяризація історико-культурної спадщини країн співдружності.
Чому молоді архітектори обрали саме історичні пам'ятки Західної України? Мабуть, тому, що тут до нашого часу збереглося 116 дуже різних давніх замків. Адже їх будували й перебудовували архітектори з різних країн світу — Франції, Іспанії, Італії. Таким чином, замки є прикладом цікавого поєднання різних архітектурних впливів, і в цьому полягає їхня унікальність.
Утім є ще одна спільна риса — дуже поганий стан цих унікальних об'єктів, за винятком кількох найвідоміших місць. Найбільш занедбаним визнають найдавніший Невицький замок, історія виникнення якого сягає XII століття. Перші спогади про нього з'явилися на початку XIV століття. Уважають, що тоді він був опорною базою місцевої феодальної знаті проти королівської влади Карла-Роберта Анжу. Тому не дивно, що молоді архітектори з реставраційного загону СНД зацікавилися саме Невицьким замком.
Усього за тиждень — з 22 серпня по 28 серпня — міжнародна команда фахівців спромоглася розробити чотири проекти консервації цього замку. Адже це, на думку архітектора з Молдови Серджіуса Чіокану, лише збільшить цінність замку, оскільки його руїни XV століття ховають під собою ще давніші рештки оборонних веж. "Однак достовірної інформації про замок, на жаль, немає. Тому дуже важливо провести на цьому місці грунтовну археологічну розвідку, яка полегшить роботу з його спасіння", — упевнений він.
Зацікавленість замками Львівщини виявив і молодий архітектор з Росії Михайло Фриновський. Щоправда, він висловив своє здивування браком належної підтримки такої яскравої історичної спадщини з боку української влади. Щоб змінити ситуацію на краще, він радить перейняти російській досвід у цій справі, де обов'язок зберігання пам'яток архітектури закріплено за державою на законодавчому рівні. "Завдяки цьому фахівці можуть вчасно, на спеціальних семінарах, розв'язувати питання, на які об'єкти та в якому розмірі потрібно дати гроші з держбюджету, щоб вони отримали другий шанс", — пояснює він.
Поки у вітчизняних високопосадовців до цього питання не дійшли руки, українські науковці намагаються його розв'язати, залучаючи до спасіння замків Західної України закордонних колег. "Для того щоб зберегти реставраційну школу, ми пробуємо зацікавити молодих реставраторів не тільки в Україні, а й в країнах колишнього СРСР, — пояснює куратор реставраційного загону СНГ, завідувач відділу досліджень об'єктів культурної спадщини західного регіону Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Микола Гайда. — Адже це дає змогу обмінятися досвідом проведення таких робіт із застосуванням новітніх методик та поліпшити стан пам'ятників архітектури".
Олександра Тимощук, День
волонтер 2011-09-17 / 14:48:00
Бред! На замке ведуться раскопки уже около 20 лет. Выяснены культурно-хронологические и строительные горизонты объекта. Материалы опубликованы автором розкопок Дзембас О.В в ряде научных изданий Украины, Польши и Венгрии. Думается учасникам столь почетного собрания это не мешало бы знать и сосредоточить свои усилия на тех обектах в которых они разбираются. Сам участвовал в раскопках. Их результаты фантастические по своим результатам. Чего только стоит открытие водопровода ср. ХV века.