Як розповів кореспондентові Закарпаття онлайн пан Богдан, розповсюдження розробленої ним практики ходіння босоніж по розпеченому вугіллю має, окрім очевидного позитиву, і свої негативні сторони. Зокрема, ряд осіб, які мали можливість безкоштовно перейняти практичний досвід Богдана Дикого, вирішили поставити цю справу на бізнесовий конвеєр, самостійно проводячи "сеанси вуглеходіння" – в міру власних розуміння і корисливості. Кілька їх "жертв", що за власні гроші здобули на тих "сеансах" замість обіцяного позитиву тільки додаткові страх і невпевненість у власних силах, прийшли цього разу до основоположника закарпатської школи вуглеходіння за тим, чого прагнули відпочатку. І досягли - пройшовшись, зрештою, кілька разів поспіль кількаметровою доріжкою жевріючої грані. Хтось зробив це зразу, комусь потрібна була додаткова допомога пана Богдана, котрий провів їх "крізь вогонь", тримаючи, для більшої впевненості, за руку.
Для тих же, хто босоніж ішов по вогню не вперше, це була своєрідна репетиція перед незвичайним сеансом, який має відбутися цієї п'ятниці, 16 вересня, в селі Барвінок на Ужгородщині, на території готелю-ранчо "Золота гора", що належить голові Закарпатської ОДА Олександрові Ледиді. Саме в ці дні тут проходить ХІІІ Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм для національних меншин "Мій рідний край". І в межах цього заходу закарпатські вуглехідці продемонструють практику вуглеходіння, розроблену Богданом Диким спеціально для національних меншин, що проживають на Закарпатті – усі бажаючі зможуть по розпеченому вугіллю за посередництвом медитацій рідною для них мовою (угорською, словацькою чи румунською і, певна річ, українською) та за підтримки відповідних національних мелодій.