На Закарпатті можуть відновити вертолітне виробництво?

Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання (ЗВВО, смт Дубове, Закарпатська обл.), яке було єдиним виробником вертольотів в Україні, скоріш за все доживає останні дні під державним крилом.

На Закарпатті можуть відновити вертолітне виробництво?

Початок роздержавлення підприємства було положено ще 18 серпня 2008 року рішенням Господарського суду Закарпатської області про його банкрутство. Тоді близько 20 державних і приватних підприємств висловили готовність взяти участь у створенні державного вертольотобудівного консорціуму, але коштів на проект Міністерство промислової політики так і не виділило.

Примітно, що минулого року у затверджений Кабміном перелік авіаційних підприємств, які потребують державної підтримки, ЗВВО не потрапило. Нещодавній звіт про перевірку підприємства Закарпатськім відділенням КРУ, де установа дає рекомендації щодо необхідності роздержавлення, також вселяє надію, що відповідне рішення вже прийняте "нагорі".

У той же час в Україні розробляється оптимальна технологічна модель виробництва українських вертольотів. Програма доручена Агентству з управління державними корпоративними правами спільно з Міноборони, але найбільш активно її проштовхує В'ячеслав Богуслаєв, депутат від Партії Регіонів, співвласник авіаційного підприємства "Мотор Січ". Наразі він анонсував переговори з організації зборки вертольотів Мі-8Т на потужностях Вінницького авіаційного заводу, який наразі має ліцензію тільки на ремонт двигунів вертольотів.

Утім, в Україні вже існує підприємство, яке мало технології, виробничу лінію та потужності навіть для серійного виробництва вертольотів, – на Закарпатті.

Розвиток українського серійного виробництва авіаційного комплексу почався на Закарпатті

У середині 80-х років, коли за технічним завданням ДОСААФ (Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту) СРСР у Конструкторське Бюро ім. Міля була розпочата розробка нового вертольота Мі-34, місцем його серійного виробництва планувалось зробити селище Дубове Закарпатської області.

До цього часу в Україні випускали тільки агрегати вертольотів, а також було кілька ремонтних підприємств: у Запоріжжі на моторобудівному заводі в 50-ті роки виробляли двигуни для Мі-1, в 70-ті в Новомосковську Дніпропетровської області збирали фюзеляжі вертольотів Ка-26, на заводах в Севастополі та Конотопі займалися ремонтом військових вертольотів, у Вінниці ремонтували цивільні машини. Крім того, у Феодосії працювали філії московських вертолітних конструкторських бюро.

Перші випробування машин були виконані у листопаді 1986 року. Результати попередніх випробувань були втішними. Під час випробувань на вертольоті Мі-34 вперше для вертольотів СРСР було продемонстровано виконання таких фігур вищого пілотажу, як "бочка" і "петля Нестерова". І вже через чотири дні відбулася офіційна передача легкої машини на етап спільних державних випробувань. Одночасно почалася і передача робочої конструкторської документації для серійного виробництва на Закарпатському машинобудівному заводі. У 1987 році була завершена споруда другого дослідного вертольота. У цьому ж році Мі-34 вперше був показаний на Паризькому авіаційно-космічному салоні, а потім на багатьох інших міжнародних виставках, демонструючи високі льотні характеристики.

Тривалі випробування, під час яких загинув льотчик, конструктивні зміни у виробничій лінії в сукупності з наростаючою в країні економічною кризою затягнуло доведення Мі-34. Розвал Радянського Союзу спричинив зупинку вже налагодженого на Закарпатті серійного виробництва гвинтокрилих машин. Окрім того, головний замовник вертольота – ДОСААФ – припинив своє існування.

Подальша доля "закарпатського" вертольота

Але на цьому історія Мі-34 не закінчилась. У Росії в 1993 році піднявся в повітря перший серійний Мі-34, побудований на Арсеніївському заводі. Випробування продовжувались протягом 1993-1996 рр., паралельно з ними продовжилося доопрацювання конструкції.

Мі-34 послужив гарною базою для створення нових модифікацій і варіантів. Наприклад, на замовлення московської міліції в 1993 році побудовано спеціальну патрульну модифікацію Мі-34П. Модифікація вертольота, обладнаного відповідно до сертифікаційних вимог, отримала назву Мі-34С. У 1995 році вертоліт був сертифікований за нормами льотної придатності, що зняло всі обмеження щодо експлуатації в Росії та країнах СНД, а також заклав основу сертифікації вертольота для продажу за кордон. Вони надійшли експлуатантам у Російську Федерацію і за кордон – у Казахстан, Нігерію та Хорватію, всього – 22 машини.

Цього року Росія презентувала новий багатоцільовий вертоліт Мі-34С1 ("Сапсан"). Окрім приватних і корпоративних польотів, він може застосовуватися як вертоліт для спостереження та моніторингу, медико-евакуаційних цілей. Наступного року почнеться його серійне виробництво.

Безцінні технології

Однією з головних складових для успішного запуску висотехнологічних виробництва залишаються технології. Підтвердження цьому історія вертольотобудування в пострадянській Україні.

В Україні на сьогоднішній день вертольоти спроможне виробляти тільки київське ВАТ "Авіаімпекс". Компанія в 2002 році презентувала проект вертольотів першого українського вертольоту "Ангел". Модель розроблялася 4 роки. Директор компанії ТОВ "Авіаімпекс" замовчує вартість розробки та самого починання, хоча в газеті "Деловая столица" називалася цифра в 100 млн доларів. Гроші знайшли у київському бюджеті та "відмили" в авантюрі з банком "Україна".

Втім, незважаючи  на наявність солидного бюджету, попит на український вертольот виявився невисоким. По-перше, вартість однієї машини сягає 250 тисяч доларів. А по-друге, як відзначають експерти, модель виявилась дещо "сирою", а двигун - недостатньо надійним.

Кілька років тому серед українських приватних підприємств-виробників вертольотів також числилася полтавська компанія "Аерокоптер" з двомісним одномоторним гелікоптером серії АК-1 (вартість 60-100 тисяч доларів). У 2009 році виробника придбала компанія Perla Group International (Дубаї, ОАЕ). Покупець відзначає, що в даному випадку для арабської компанії в першу чергу була важлива покупка не виробничих потужностей, а саме технології. А з точки зору виробництва ця компанія не представляє великого інтересу. За оцінками експертів, вартість "Аерокоптера" становить приблизно 20 млн. доларів.

Галина Поляниця, Закарпатська Країна

13 липня 2011р.

Теги: вертоліт, авіаційний

Коментарі

2011-07-13 / 22:41:00
Кравчук колись сказав, що Україні не потрібна авіація. То завдяки таким як він почався розвал галузі...

НОВИНИ: Економіка

11:16
/ 20
На Тячівщині виробник меблів планує залучити 160 працівників із Бангладеш
11:26
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вирішила підтримувати малих виробників вина Одеської та Закарпатської областей
18:05
/ 1
Торік на Закарпатті функціонувало 48,8 тис. суб’єктів господарювання, з яких 5,7 тис. – підприємств-юридичних осіб, 43,1 тис. – фізичних осіб-підприємців
00:07
/ 2
Кабмін зареєстрував новий індустріальний парк "Мужай" на території Берегівської громади
16:50
/ 59
НБУ визнав закарпатський "Комінвестбанк" банкрутом
14:26
/ 1
Цьогоріч на Закарпатті за 11 місяців сплатили туристичного збору на 4,2% більше, ніж торік
17:30
За січень–вересень 2024-го на Закарпатті коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,93
17:38
У пункті пропуску "Лужанка – Берегшурань" запустили оформлення вантажівок
17:20
/ 6
Євроколію на ділянці "Чоп-Ужгород" не зможуть побудувати до кінця року
16:32
/ 1
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого листя на основі стартапу закарпатця Валентина Фречки
01:03
/ 8
На Закарпатті наразі перебуває 40% усього релокованого бізнесу України
20:35
На третій рік війни об'єми будівництва в Ужгороді майже втричі перевищили довоєнні показники – ЛУН
22:24
Зміни в митному законодавстві ЄС спричинили черги вантажівок перед КПП "Вишнє Нємецьке - Ужгород"
23:35
/ 1
Пов'язана із львівським бізнесменом фірма купила ще один дозвіл на видобуток мінеральної води на Закарпатті
11:11
/ 3
Посуха знищила більшу частину врожаю хурми на Закарпатті
22:05
Торік з прибутками спрацювали 73% підприємств Закарпаття
11:19
АРМА оголосила конкурс на управління ключовим логістичним комплексом Закарпаття "Термінал Карпати"
15:47
/ 2
Завершення будівництва євроколії на ділянці Чоп—Ужгород заплановано на 2025 рік
11:31
/ 1
На аукціонах "Земельного банку" за суборенду землі на Закарпатті ціна за гектар сягла майже 10 000 грн
00:59
/ 3
Підняття мінімальних роздрібних цін на вино стане подарунком для продавців "лівого" вина – Гарновдій
14:59
/ 3
Триває активна фаза будівництва євроколії між Чопом та Ужгородом – "Укрзалізниця"
11:13
Через закарпатську митницю найбільше експортують зерно та деревину, а імпортують - легковики та вантажівки
15:01
Цьогоріч на Закарпатській митниці найбільше податків сплачено за ввезення автомобілів, моніторів і проєкторів, телефонів та водонагрівачів
13:47
/ 1
Індустріальний парк на Берегівщині, один з трьох в Україні, отримає державні 148 млн грн на будівництво залізничних колій та електричної інфраструктури
16:31
З початку року на Закарпатті ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,3%
» Всі новини