Цей фестиваль фільмів, у яких грають винятково (не)актори з вадами розумового чи комбінованого розвитку, організовується громадським об'єднанням Hendaver. Головна мета фестивалю – сприяння належним умовам для мистецької самореалізації людей із "інвалідністю", їхнє соціальне інтегрування.
У головних ролях фільму про Миколу Шугая, закарпатського опришка 20-х років минулого століття, знімалися вихованці Вільшанського дитячого будинку. Зйомки проводилися прямо на місці діяльності розбійника – у Колочаві, в долині річки Тереблі, на межі Хустського та Міжгірського районів. Фільм був знятий минулого літа лише за 12 днів. Загалом витрати на 50-хвилинну стрічку становили біля двох мільйонів крон, фінансував її виробництво, серед інших, чеський край Височина, де й була представлена стрічка вперше на початку цього року. І, за умовами фестивалю Mental Power, не могла бути у масовому показі раніше. Лише зараз вона може піти до прокату та на телевізійні екрани. Фільмові екстер'єри знімалися загалом на сімох місцях, режисером фільму був Їржі Свобода, автором сценарію – Сімона Томанова, директриса Тєхобузького інтернату. У головних ролях – Арпад Віраг (Микола Шугай), Георгіна Шанков (Ержіка) (Вільшани, Україна), жандарми – Герберт Пеха, Петр Подешва, Алан Вараді, Юліус Данчо, Франтішек Вараді (Чехія), інші клієнти соціальних закладів у Тєхобузі, Їношові, Кржіжанові, Ланові (Польща), Заварі (Словаччина). Використовувалися професійні камери, трюки та ефекти. "Головним завданням для мене було те, щоб глядач не помітив, що всі актори мають вади розвитку, - каже режисер. – І щоб кожен розмовляв своєю мовою, аби фільм відобразив дух тих часів".
Вільшанські герої стрічки також відвідали Прагу під час проведення фестивалю. Вони вже не вперше отримують належну оцінку за свої мистецькі здібності за кордоном. Так, у 2004 та 2005 роках у складі гурту "Гуцулик" вони взяли участь у фестивалях на Вишеграді та у Богницях, виступаючи разом із відомим чеським гуртом "The Tap Tap" (де також грають та співають молоді люди із вадами розвитку), а згодом здійснили гастролі до Швейцарії, де співали у різних храмах та концертних залах.
Олекса Лівінський, Прага, для Закарпаття онлайн
Анонімус 2011-06-13 / 11:38:00
Скільки можна чехам мусолити ту медведячу Колочаву,хіба недостатньо "Балади про бандита"? Шкода , що разом з Миколайчуком спочило українське поетичне кіно , бо на нього нині нема мільйонів... А на тому Шугаєві помішалися як на "Велькопоповицькому козлові"...