Річ у тім, що не так давно депутати Верховної Ради відхилили пропозицію про скасування Закону України "Про захист суспільної моралі" та ліквідацію відповідної Національної експертної комісії. Тож, зазначена інституція поновила свою роботу. Суть конфлікту полягає у побоюванні митців та літераторів, що, прикриваючись законом, державні мужі зазіхатимуть на святе – на їхню свободу творчості. Натомість, депутати пояснюють своє рішення бажанням не допустити безконтрольного поширення порнографії та інших збочень. Журналісти вирішили дізнатися, чи існує подібна конфронтація на локальному мистецько-моральному полі.
За коментарем ми звернулися до Михайла Приймича, історика, викладача Закарпатського художнього інституту та члена комісії з питань захисту суспільної моралі. За словами пана Приймича, на Закарпатті найчастіше у поле зору комісії потрапляє реклама. "Частіше за все ми помічаємо певні зловживання саме у рекламних носіях, здебільшого - це занадто відверта реклама нічних клубів, де експлуатується оголене жіноче тіло. Ми можемо звернутися, висловити свою оцінку та довести до відома власників такої реклами, що вона є аморальною. Втім, зняти рекламу може лише той, хто її повісив, ми таких повноважень не маємо". Щодо мистецтва, член комісії з питань захисту суспільної моралі зауважив, що це явище, яке відображає стан суспільства. "Мистецтво – це дзеркало, яке передає та резонує те, що відбувається в головах у людей. Нерідко вирази у мистецтві бувають доволі відвертими, а у сучасній літературі – забагато мату. Це зрозуміло, адже нецензурна лексика давно вважається нормою в родині, на вулиці, у побутовому спілкуванні. Так і в поезії вони тепер вживаються досить вільно. Вважаю, що такі вирази – це прояви хамства, яке стало зразком для молоді".
Цілком передбачувано, що діаметрально протилежної точки зору притримується голова асамблеї митців "Ротонда" Вік Коврей. "Особисто я діяльності комітету з питань захисту суспільної моралі на собі майже не відчуваю. Лише одного разу, напередодні проведення чергового фестивалю еротичного мистецтва "Березневі коти" ми отримали зауваження щодо непристойної афіші. Ми з ним ознайомилися, але залишилися при власній думці. Переконаний, що діяльність таких інституцій в сучасній Україні не дуже перспективна. У теперішніх реаліях будь-хто може надрукувати книжку чи намалювати картину і продати її. Обмежувати якимось чином мистецтво та літературу сьогодні не логічно та й доволі важко".
Однак, і митець і захисник суспільної моралі зійшлися у тому, що місцеві рекламники нерідко перегинають палку, спекулюючи на використанні жіночих принад. Обидва респонденти констатували, що, нажаль, мало хто з працівників рекламних агенцій усвідомлює, що деякі зображення та ракурси принижують жінок та є не сексуальними, а радше -- сексистськими.
Виходить, що орієнтири сучасного суспільства все частіше викликають занепокоєння, а з чого та кому починати їх міняти – наразі не зрозуміло. Втім, відсутність конфліктів між представниками еротичного мистецтва та захисників суспільної моралі а Закарпатті свідчить про усвідомлення допустимої межі як одними, так і іншими.
Вікторія Рижова, KarpatNews.in.ua
Володимир 2011-06-08 / 10:20:00
Треба створити рекламне гетто. Зібрати всіх рекламників на театралці, всі мають попришивати на одяг зображення канського левика, і всіх вивезти десь у район кар''єру, загородити колючим дротом у пять рядів і патрулювати з вівчарками. Раз на три дні виводити по десять-двадцять рекламників на берег Ужа і палити по ним з кулеметів. Крупнокаліберних краще, аби "навєрняка"...