Старовинний закарпатський замок приймає не туристів, а пацієнтів. У приміщенні колишньої резиденції австрійських графів уже півстоліття, як лікують хворих на сухоти.
Тепер мешканці Довгого, в якому розкинувся замок-лікарня, б`ють на сполох і вимагають перенести тубдиспансер подалі.
Джентльмени, леді та прохані вечори. Це все в минулому. Довжанський перестав бути замком відтоді, як на Закарпаття прийшла радянська влада. Пів століття тому у графських спочивальнях і парадних залах почали лікувати від сухіт.
Віталій Глагола, журналіст: "Замок у Довгому ще три століття тому збудували представники автрійського роду Габсбургів. Сюди любили приїздити, на відпочинок та полювання, представники Європейської знаті. Ось, наприклад, ця башта колись була конюшнею, а зараз тут кухня районного тубдиспансеру".
Замок розкинувся в центрі Довгого, поруч зі школою. Селяни таким сусідством із туберкульозним відділком райлікарні обурені. Проходять біля нього з острахом – бояться заразитися на сухоти, адже тяжкохворі пацієнти самовільно покидають стіни лікарні й біжать до місцевих генделиків перехилити чарку. Тому люди наполягають, щоб тубдиспансер звідси прибрали.
Михайло Шкелебей, Довжанський сільський голова: "Причина відселення – то шо воно находиться в центрі села. Яке б воно не було всеш-таки туберкульоз. Люди би дуже щасливі були, якби тублікарню забрати".
Марія Воробок, районний фтизіатр: "Ми є не в типовому приміщенні. Відділення розташоване в центрі села. Це є трохи незручним, як для мешканців села так і для нас самих. Ми би мали бути винесені про житлову зону. Десь кілометрів на три".
Інколи Довжанським замком цікавляться й туристи, але коли чують, що там міститься - відразу втікають.
Сергій Бахчиван, довжанець: "Туй ся находить замок. Всі ходять, як на екскурсію ходят туда. Бо то є замок, історична пам'ятка. Але, як прочитають табличку, що то тубдиспансер – не хотять туда заходити. Ви розумієте?"
Врятувати селян від небезпечного сусідства, а архітектурну пам'ятку від руйнування - поки що не виходить. Переселити лікарню із замку просто нема куди.
Василь Скрип, обласний фтизіатр: "Виявляти хворих, їх ізолювати і лікувати чи потрібно звільнити історичну пам'ятку для того щоб там могли проводити різні міроприємства? Однозначно треба і те, і інше. Але не можна вирішувати щось за рахунок іншого".
Аби відселити тубдиспансер із центра села та звільнити замок для туристів, люди пишуть ґрантові заявки в міжнародні фонди. Та люди все ще не втрачають надії і на сприяння держави.