Буштинські підприємці відкрили регіональний музей етнографії" і "Художній салон" (ФОТО)

Не кожен населений пункт, особливо сільський, може пишатися музеєм. А от у мальовничому Буштині на Тячівщині такий є! За це завдячуємо насамперед справжнім патріотам Наталії та Володимирові Топехам, котрі на вівтар пам'яті нашого народу поставили власну жертовну працю, власні кошти, інтереси власного життя і вигод. Вони присвятили себе збереженню і примноженню духовних цінностей нашого народу. Для них музей – це життєва необхідність, робота, сім'я.

Буштинські підприємці відкрили регіональний музей етнографії" і "Художній салон" (ФОТО)

А все почалося з того, що в березні 1991 року Володимир і Наталія створили мале підприємство "Тозак" з метою збереження і відродження народних ремесел, які колись були частиною життя буштинців, а нині майже зникли в нашому краї. Як у Буштині, так і в сусідніх селах знайшли майстрів, прийняли їх на роботу і вже через три місяці з'явилася перша продукція – вишиті скатерті, сорочки, рушники, різьблені вироби.

Перше визнання правильності вибраного напрямку роботи було 22-26 серпня 1991 року в м. Харкові на міжнародній виставці "Слободська ярмарка", де підприємство отримало Диплом за третє місце серед більш як 100 аналогічних організацій і майстрів з усього колишнього Радянського Союзу. У березні 1992 року Буштинська селищна рада дала підприємству в центрі орендувати занедбане аварійне приміщення господарського магазину. За свої кошти і власними силами Володимир і Наталія його відремонтували і вже у вересні відкрили магазин "Художній салон", який нині є окрасою селища і його своєрідною візитною карткою.

Наталія (1955 р.н.) – корінна мешканка Буштина з великої родини Копинців (батько – Василь Копинець), Володимир (1948 р.н.) – киянин з мистецької родини (мати – співачка, батько капітан підводного човна, загинув у 1956 році; сестра – художниця, вітчим – заслужений художник України). У Наталії і Володимира четверо дітей – три сини і донька.

Свою шляхетну справу вони почали з того, що склали програму діяльності на багато років наперед, куди входило відкриття у Буштині спеціалізованого магазину з продажу мистецьких творів і виробів народних умільців, пошук кращих творів народних майстрів, створення музею народної творчості, будівництво центру мистецтв тощо і відразу ж почали втілювати в життя. У "Художньому салоні" з перших днів його існування виставляються і продаються як вироби буштинських майстрів, так і всього Закарпаття, а надалі – і майстрів інших областей України. У 1992-2002 роках у "Художньому салоні" були проведені персональні виставки художників М.Комара, В.Коларика, В.Глаголи, С.Танчинця, Ю.Вийгеша, В.Григори, Р.Рущака та ін. Свою майстерність демонстрували вишивальниці Є.Дильова, М.Кучінко, І.Сидор, М.Паш, Л.Розумяк, І.Орденова, О.Введенська. У постійній експозиції виставлялися різьбярські роботи С.Дороженко, Р.Рущака, В.Андришина. Радували вироби з гіпсу М.Козака, Д.Станко, О.Думинець.

У 1997 – 1998 роках було проведено навчання молоді виготовляти штучні квіти, створювати букети із сухих трав і квітів – фітодизайну, для чого запросили провідних майстрів київських фірм "Адоніс" і "Роксолана". Вони за два місяці на кошти підприємства навчили цьому мистецтву більш як 30 дівчат і жінок.

Згодом магазин "Художній салон" став своєрідним культурним центром у Тячівському районі, де можна придбати різноманітні вироби народних майстрів Закарпаття та інших областей України, картини відомих і молодих художників, пензлики і тканину для вишивок, отримати консультацію, пораду, взірці для вишивання, різьби тощо. І хоча не все заплановане під час створення підприємства вдалося втілити в життя, надбанням багаторічної діяльності є те, що за прикладом подружжя Топехів у районі почав діяти Музей народної творчості "Сріберна Земля" у с.Грушево (засновник і власник – художник В.Тегза), магазин аналогічного профілю у с. Бедевля, чимало досі незнаних майстрів і художників стали відомі народу. Але основним було те, що діяльність МП "Тозак" сприяла зайнятості населення. Кількість постійно працюючих майстрів в окремі роки сягала 100-120 чоловік – вишивальниць, різьбярів, лозоплетільників, з яких більшість були жінки. Всі вони отримували заробітну плату, допомогу на дітей, премії і доплати.

Невдовзі Наталія і Володимир вирішили зробити колекцію вишитих ікон. Майстрині з радістю взялися за роботу і вже в квітні 1997 року було вишито понад 40 ікон на високому художньому рівні. І під час святкування Воскресіння Христового у магазині "Художній салон" було урочисто відкрито виставку вишитих ікон.

Того ж року виставка демонструвалась у Львові, Івано-Франківську, Коломиї, Чернівцях, Ужгороді. Тепер твори майстринь Буштина прикрашають Греко-Католицьку Церкву Буштина, Православний Храм у м.Ужгороді, а також церкви і домівки у багатьох містах України і за її межами. Найкращі вишиті ікони є навіть у Києво-Печерській Лаврі і Володимирському Соборі м. Києва, Канаді і Австралії, Чехії і Польщі.

Щорічно у приміщенні "Художнього салону" проводяться новорічні колядки і щедрівки, дитячі свята, уроки з мистецтвознавства для учнів буштинських шкіл тощо.

У 2001 році на основі зібраного матеріалу у тому ж приміщенні створено "Музей стародавнього одягу, ткацтва і вишивки". Він знаходиться на першому поверсі будівлі в центрі селища, в трьох кімнатах загальною площею до 40 кв.м.

Таке поєднання – "Художній салон" і "Музей" в одному приміщенні, дає можливість ознайомити відвідувачів як із сучасними виробами народних майстрів, так і минулих часів. Тепер він називається "Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Тереблі". До речі, таку назву дав музею професор УжНУ, доктор історичних наук, відомий етнограф М.Тиводар. Цей унікальний заклад заснований дружньою сім'єю Топехів: Наталією, Володимиром та їхніми дітьми і з 11 листопада 2007 року має юридичний статус – громадське об'єднання. Музей ставить за мету формування у відвідувачів, особливо молодого покоління, глибоких громадянських, патріотичних почуттів, національної свідомості, збереження і відродження історичних, національно-культурних традицій нашого народу та розвитку творчих здібностей молоді.

Головний скарб музею – за своєрідною завісою, яка неначе відділяє сучасне від минулого. Один крок – і ти в маловідомій Тереблянщині ХІХ століття: серед старовинного одягу, предметами ткацтва з характерною місцевою вишивкою. І серед цих автентичних витворів безліч побутових речей та фотографій, які нагадують про давнину нашого краю.

Колекція народного одягу, ткацтва і вишивки, зіб­рані в різних селах Тереблянської долини, нараховує понад 3000 експонатів кінця XIX – першої половини ХХ століття. Вона цінна тим, що покрій, узори одягу, тканих виробів і вишивки в цій долині майже не змінювалися протягом століть, на відміну від інших регіонів краю, де сусідство Румунії, Угорщини, Словаччини, а також Гуцульщини – суттєво вплинуло на стиль та характерні риси тканих і вишитих виробів. У самому Буштині присутні вироби різних стилів: тут є мотиви Углянські, Тереблянські, Дулівські (Угля, Теребля, Дулово, Вонігово, Новобарово, Чумальово, Колодне, Кричово – села вздовж річки Теребля), тому що Буштино знаходиться там, де Теребля зливається з Тисою.

Колекція музею знайомить із традиційними народними промислами – жіночим і чоловічим одягом (тільки жіночих сорочок у колекції понад 150), скатертями, рушниками, ткацьким верстатом – кроснами, побутовими речами, що мають відношення до ткацтва і вишивки тощо. Вона є не просто зібранням стародавніх речей. Велика духовна енергія закладена в кожному виробі, що залишили нам предки – чи то вишитий рушник, чи тканий одяг, чи старий ткацький верстат. Їх створили людські руки, в них вкладена частина душі майстра, вони зберігають у собі настрій і мрії тої людини, що їх зробила і використовувала багато років, треба тільки доторкнутися і прислухатися до них.

У серпні 2006 року вироби буштинських майстрів і експонати музею були представлені на загальнодержавній виставці народних майстрів "Барвиста Україна", що проводилася в "Національному виставковому комплексі "Експоцентр України", де за плідну п'тнадцятирічну діяльність на ниві відродження народних промислів МП "Тозак" і "Музей" були нагороджені шістьма дипломами.

З допомогою наукових працівників — завідуючого відділом закарпатського "Музею архітектури і побуту" В.В Коцан., аспіранта Закарпатського художнього інституту Р.І.Пилип і професора Ужгородського національного університету М.П Тиводара. У червні-липні 2007 року була проведена наукова класифікація колекції: опис кожного експоната, де вказано не тільки технічні і художні особливості речі, а й дата і місце виготовлення, дані про тих, у кого придбано, про їхню родину тощо.

Найбільш повно в колекції музею представлені жіночі сорочки — довгані – повсякденні і святкові (а їх понад сто п'ятдесят). Серед них є унікальні експонати, які дотепер ще не описані в науковій літературі (наприклад, жіноча сорочка, яка була пошита в 1875 році майстринею села Дулово, сорочка із Тереблі – 1890 року, сорочка з Буштина – 1895 року тощо). У музеї також розміщено чоловічий одяг: сорочки і штани (ґаті) з білого домотканого полотна; холошні – теплі штани з вовняного сукна; теплі піджаки – вуйоші. Особливо цікавими є весільні чоловічі костюми. Представлені в музеї і супутні до одягу речі – сумки з домотканого полотна – бесаги і тайстри, жіноче і чоловіче взуття – постоли і чіжми, вінки, прикраси.

Володимир і Наталія Топехи ведуть наполегливу етнографічно-пошукову роботу з метою вивчити походження тих чи інших виробів, а також походження назв сіл і селищ долини, досліджують їх історичне минуле. Під час кожної мандрівки по наших чудових селах, незрівнянних горах і долинах, хоч і з певними труднощами, вдається їм зібрати чимало народних шедеврів. Тоді завжди спадають їм на думку рядки з поезії В. Симоненка: "Люди – прекрасні, земля – мов казка".

Узимку 2007 року вони провели ряд консультацій з видатними вченими України (проф. К.М Тищенко, академіком Г.А Скрипник., директором "Музею Гончара" П.І.Гончаром та іншими) з метою визначення напрямків подальшої діяльності музею.

У вересні 2008 року "Регіональний музей етнографії" брав участь у "ІІ Всеукраїнському музейному фестивалі" у м. Дніпропетровську, де отримав Диплом лауреата фестивалю і потрапив у десятку кращих музеїв України. У 2008-2010 роках Володимир і Наталія Топехи виступали з науковими доповідями про діяльність Музею в Академії наук України на різних міжнародних наукових конференціях, які були опубліковані в "Академічному віснику" НАН України.

З метою пропагування народного мистецтва нашого краю і ознайомлення широкого загалу зі спадщиною наших предків, Володимир Топеха з допомогою своїх київських друзів-однодумців Ю.Валушко і Ю.Мащенко створили сайт МП "ТОЗАК" і "Музею етнографії"  на сторінках якого розміщена інформація про Буштино, його минуле і сучасне, його майстрів, "Регіональний музей етнографії", відвідувачів тощо.

Усіх, хто заходить у магазин для придбання закарпатських сувенірів, неодмінно запрошують відвідати і музей. Тут, за завісою, "гостям" пропонують зняти взуття (влітку, коли тепла погода, бо підлога приміщення застелена закарпатськими "покрівцями") і сісти на стародавні лавиці, застелені тканими доріжками, які теж є музейними експонатами, і подивитися навкруги: на стінах – стародавній одяг, декоративні рушники і тарілки, посередині кімнати – ткацький верстат "кросна", у "красному" куті – стара ікона із зображенням Христа, оповита рушниками. Усе це створює атмосферу затишку і спокою, нібито зайшов у стару селянську хату.

Колекція музею величезна – понад 3000 експонатів. Кожна річ, кожен експонат дбайливо описаний та занотований: звідки взяли і у кого придбали, історія виробу. Те, що виставлено – просто вражає! Прикро, що нема достатньої площі для музею – багато скарбів лежить у сумках та валізах.

Для кожної групи підбирається особливий варіант розповіді: для дітей різних вікових груп і для звичайних гостей, для фахівців і науковців. До того ж, визначається і мова, якою буде проводитись екскурсія – українська чи російська. Гостей запитують про рівень їх обізнаності щодо нашого регіону, і це також враховується під час проведення екскурсії. Такий підхід створює дружню комфортну атмосферу для гостей, вони не відчувають себе чужими у "музеї-хаті", і вся екскурсія сприймається як приємна подорож у давнину.

Для ознайомлення з експозицією музею гостям спочатку пропонується коротка лекція про історію і мету створення музею, про історію краю та походження одягу, про технологію виготовлення тканих виробів тощо. Лекція супроводжується показом фотографій, документів із колекції музею та відзнятих відеосюжетів на екрані телевізора. Лекція озвучена закарпатськими народними піснями. Музейні екскурсії, бесіди, лекції є добре апробованим методом художньо-естетичного виховання і освіти. Цей музей можна вважати важливим елементом регіональної культури, що є складовою частиною виховання.

Слухаючи розповіді Наталії і Володимира Топех про ті чи інші експонати, й думаєш, скільки ж зусиль треба було докласти, щоб усе це зібрати й виставити і в непростих умовах зберігання, витворити з нього справді культурно-мистецький заклад.

Після закінчення основної частини екскурсії, гості мають можливість переодягнутись у стародавній одяг, потанцювати під запальні закарпатські пісні і сфотографуватись у ньому. Дехто приходить до музею, щоб відсвяткувати визначні події в своєму житті – річницю весілля, дні народження або просто зробити собі свято. Для надання таких послуг у музеї є дублікати чоловічих та жіночих костюмів з колекції музею.

Часті відвідувачі музею – студенти закарпатських інститутів і університетів. Потім вони використовують музейний матеріал у своїх наукових працях. У 2008 році у "Науковому віснику" Ужгородського національного університету була опублікована стаття В.Коцана – завідуючого відділом одягу Закарпатського обласного музею архітектури і побуту, присвячена дослідженню одягу нашого регіону за матеріалами колекції музею.

Разом із буштинським краєзнавцем Дмитром Копинцем були підготовлені і видані чотири книги з етнографії, історії та народної творчості селища Буштино. У музею склалися дружні відносини із Закарпатським обласним телебаченням, яке у 2007 і 2008 роках зняло фільми про музей.

Особливе місце займає участь у виставках і фестивалях. У 2006 році з 22 по 26 серпня частина колекції музею виставлялася в Києві на всеукраїнській виставковій акції "Барвиста Україна", де палатку з експонатами організатори виставки розмістили біля центрального павільйону виставкового комплексу. Колекцію музею передивились декілька тисяч відвідувачів, що сприяло ще більшому поширенню відомостей про музей в Україні.

У 2008 році музей брав участь у ІІ Всеукраїнському музейному фестивалі у м.Дніпропетровську, на якому виставлялись не тільки експонати музею, а й багато проспектів, фотографій, фільми і записи закарпатських пісень. Дніпропетровське телебачення не обійшло увагою цю експозицію і вже в день відкриття фестивалю показало сюжет про музей. На жаль, не кожен державний музей може похвалитися такою повною добіркою народного одягу. Після закінчення фестивалю музей був нагороджений званням "Лауреата фестивалю" і отримав Диплом.

І хоч як важко виживати приватному музею, вони постійно рекламують історію рідного краю: тільки протягом 2008-2009 років брали участь у трьох міжнародних наукових конференціях, що їх організовував і проводив Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського Національної Академії наук України, на яких виступали з науковими доповідями. Остання така конференція відбулася 8-10 жовтня 2009 року з нагоди 40-річчя заснування "Національного музею архітектури і побуту України" в м.Києві, на якій Наталія Топеха виступила з доповіддю "Використання сучасних технологій для розширення кола відвідувачів музею". Окрім того, "Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Теребля" подарував "Національному музею архітектури і побуту України" для оформлення "Тереблянської хати" комплекти жіночого і чоловічого одягу, рушники, скатерті, постоли і чоботи зі своєї колекції. Від керівництва "Національного музею архітектури і побуту України" музею подарували унікальну книгу "Скарбниця народної культури України".

Музейна колекція постійно поповнюється, вивчаються і систематизуються етнографічні та історичні матеріали, популяризується музейна справа. Бажаючих відвідати музей багато. Тож надалі гостріше стає проблема з приміщенням. Господарі музею вже більше чотирьох років намагаємося викупити приміщення, зробити капітальний ремонт будівлі і даху, провести опалення. До того ж, другий поверх будівлі пустує. Ним ніхто не користується вже більше 15 років. Але місцева влада не звертає уваги на проблеми музею і нічого не робить для того, щоб ця народна скарбниця розвивалася. Було б непогано, аби весь будинок став власністю музею – тоді було б де розмістити незлічені мистецькі набутки Тереблянської долини. Потрібно зрозуміти одне – про відродження національної культури повинні турбуватись усі: влада, товариства, навчальні заклади.

Люди приходять дивитися на рукотворну красу нашого народу, талановитих митців, молодь вчиться розуміти мистецтво, тонкощі композиції й колориту. Картини приваблюють старого й малого. Нехай цей музей спонукає кожного з нас зробити щось корисне для своїх земляків, свого краю, а на загал – для всього українського народу.

Іван ХЛАНТА, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України

Музеї України

11 квітня 2011р.

Теги: салон, музей, буштино, Тячівщина, духовні цінності

Коментарі

мишанич володимир 2011-07-11 / 11:10:00
гарний матеріал.сповнює серце гордістю за нашу багату народну культуру.

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини